КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-2163/09 Головуючий у 1-й інстанції: Заріцький С.М.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" лютого 2010 р.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С.,
суддів: Костюк Л.О., Горяйнова А.М.,
при секретарі: Ільницькій В.Б.,
розглянувши апеляційну скаргу відповідача –Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 18 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області, посилаючись на те, що вона, як дитина війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та крім того, просила визнати неправомірними дії відповідача по невиплаті їй щомісячної пенсії, як дитині війни за 2006-2007 роки.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 18 листопада 2008 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції –скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Так, колегія суддів зважає на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача провести виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком є обґрунтованою, оскільки відповідачем порушено право на отримання такої допомоги у розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни»в період за 2006-2007 роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одні зі сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були надані письмові заперечення на адміністративний позов, в яких він вказує, про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду та наполягає на цьому.
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів прийшла до висновку, що відсутні підстави для визнання причин пропущення позивачем строку звернення до суду поважними, тому позовні вимоги за 2006 рік є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»було зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в частині виплати підвищення до пенсії.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Проте, відповідно до резолютивної частини вищезазначеного рішення КС України визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 09.07.2007 року.
Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
Отже, посилання відповідача, викладені в апеляційній скарзі з приводу того, що видатковою частиною Державного бюджету України на 2007 рік не було передбачене фінансування виплат у розмірах, заявлених позивачем, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що не визначення відповідних бюджетних видатків у законі про Державний бюджет України не може призводити до обмеження загальносуспільних потреб, порушення прав людини і громадянина, встановлених Конституцією України.
За ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З урахуванням того, що відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в частині вимог позивача за 2006 рік та з 09.07.2007 року по 17.09.07 року, оскільки позивач звернулась до суду лише 17.09.2008 року, у зв’язку з пропущенням строку звернення до суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни»з дня набрання чинності Рішенням КС України, однак враховуючи процесуальний строк звернення позивача до суду з 17.09.2007р. по 31.12.2007 року.
Таким чином, дії відповідача в період з 17.09.2007р. по 31.12.2007р. є протиправними, вчиненими не відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 2 КАС України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу відповідача - Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області –задовольнити частково.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 18 листопада 2008 року –скасувати та постановити нове рішення, яким визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області щодо відмови у донарахуванні та виплаті недоотриманих сум щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_2.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 17.09.2007р. по 31.12.2007р.
В решті позовних вимог –відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий –суддя: Я.С. Мамчур
Судді: Л.О. Костюк
А.М. Горяйнов
Постанову складено у повному обсязі 19.02.2010.