Справа № 2-3498/2010р.

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

08 лютого 2010р.         Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді                     - Є.В. Чайченко

        при секретарі                         - М.Ю. Ямщиковій

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Височанської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок як за забудовником,

ВСТАНОВИВ:

    Позивачка звернулася в суд з позовом, у якому просить визнати за нею право власності на самовільно побудовані на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 будівлі: мансарда літ. «мс1», житловою площею 22,5 кв.м., загальною площею 29,00 кв.м., надбудованої над житловим будинком літ. «А-1», навісу літ. "М", розміром 5,65х10,55м; альтанки літ. "Л", веранди літ. "д", прибудованої до лазні літ. "Д", літнього душу літ. "Ж", вбиральні літ. "З" та каналізаційної споруди літ. "С", у складі господарських будівель і споруд садиби АДРЕСА_1.

Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що їй на праві власності в   цілому належить садиба АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.04.1990р. Позивачка ОСОБА_1, самочинно збудувала прибудови до житлового будинку та господарські будівлі і споруди, які на теперішній час не зареєстровані і право власності на них не оформлене. Самовільне будівництво було здійснене позивачкою за власні кошти, на земельній ділянці, яка перебуває у її користуванні і на теперішній час не порушує права та інтереси власників сусідніх садиб, про що є рішення Височанської селищної ради з дозволом на збереження самовільно зведених прибудов і господарчих будівель, але вирішити питання про оформлення права власності рекомендовано відповідно до чинного законодавства. За таких обставин позивачка змушена звернутися до суду.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з’явилася, однак надала суду заяву від 29 січня 2010р. згідно якої повністю підтримала позовні вимоги і просила розглянути справу за її відсутності. (а.с. 31).

Відповідач – Височанська  селищна Рада у судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву від 27.01.2010р. № 27, у якій позовні вимоги визнав повністю, заперечення суду не надав і просив розглянути справу за відсутності їх представника.  

Суд, оглянувши заяви сторін по справі, дослідивши зібрані в справі докази, вважає, що позов цілком обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Судом встановлено, що, садиба АДРЕСА_1 належить на праві власності в   цілому ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.04.1990р., виданого 1-ю Державною нотаріальною конторою Харківського району за № 1-913 і зареєстрована за нею в КП «ХРБТІ» за реєстровим номером 3833 від 10.10.1990р., що підтверджується копією свідоцтва (а.с. 24).      

Позивачка ОСОБА_1, самочинно, без належного дозволу та відповідного проекту збудувала прибудови до власного житлового будинку, господарські будівлі і споруди на садибі АДРЕСА_1.

28 вересня 2009 року КП «Архітектурне бюро Харківського району» виконане обстеження щодо стану забудови на садибі, і надано висновок, згідно якого самочинне будівництво мансарди літ. «мс1», житловою площею 22,5 кв.м., загальною площею 29,00 кв. м., надбудованої над житловим будинком літ. «А-1», виконане в межах присадибної ділянки АДРЕСА_1, та не порушує вимоги ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» відносно сусідніх садиб. Будівля мансарди в цілому не суперечить вимогам ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будівлі. Загальні положення».

Самочинне будівництво господарських будівель і споруд: веранди літ. «д», прибудованої до лазні літ. «Д», вбиральні літ. «З», та каналізаційної споруди літ. «С», на садибі АДРЕСА_1, виконане з порушенням ДБН 360-92**, а саме: ( п. 3.25*, та додаток 3.1 (обов'язковий), таб. 1) веранда літ. «д», прибудована до лазні літ. «Д», збудована по спільній межі з суміжною садибою АДРЕСА_2 та на відстані приблизно 1.3 м. від господарської будівлі, розташованої на цій садибі; (п. 3.26) вбиральня літ. «З» та каналізаційна споруда літ. «С» збудовані на відстані менш ніж 15,0 м. від житлового будинку, розташованого на садибі АДРЕСА_1

Самочинне будівництво господарських будівель і споруд: навісу літ. «М», розміром 5,65x10,55м., альтанки літ. «Л» та літнього душу літ. «Ж», на садибі АДРЕСА_1, не порушує вимоги ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» відносно сусідніх садиб, що підтверджено копією висновку (а.с. 15-22).

Крім того, висновком КП "Архітектурне бюро Харківського району" Харківської районної ради підтверджується, що позивачкою як забудовником, стосовно каналізаційної споруди літ. "С" була надана підписка про те, що дана каналізаційна споруда була збудована нею і фактично є місцевою каналізаційною очисною спорудою, типу "септик", продуктивністю до 3 куб.м., розташування якої передбачено ДБН 360-92, що підтверджується підпискою (а.с. 23).

У зазначеному висновку вказані особливі вимоги, а саме: з метою дотримання приватних інтересів власника сусідньої садиби АДРЕСА_2, відносно якої були здійснені порушення державних будівельних норм, необхідне надання його письмової згоди на збереження вищезазначеної будівлі, на садибі АДРЕСА_1. Збереження каналізаційної споруди літ. "С" можливе лише за умови відповідності її вимогам щодо місцевих каналізаційних очисних споруд і погодження державних органів санітарного нагляду, відповідно до вимог ДБН 360-92** (п. 3.256*).

Згідно Рішення Височанської селищної ради Харківського району Харківської області XXII сесії V скликання від 29 вересня 2009 року ОСОБА_1 дозволено збереження самочинно збудованих мансарди площею 22.5 кв.м., загальною площею 29.00 кв.м., надбудованої над житловим будинком літ. "А-1", на садибі АДРЕСА_1, надано дозвіл на збереження самочинно збудованих: навісу літ. "М", розміром 5,65x10,55м; альтанки літ. "Л", веранди літ. "д", прибудованої до лазні літ. "Д", літнього душу літ. "Ж", вбиральні літ. "З" та каналізаційної споруди літ. "С", у складі господарських будівель і споруд садиби АДРЕСА_1. При цьому відповідачем було враховано обстеження КП "Архітектурне бюро Харківського району" Харківської районної ради та взято до уваги наявність письмової згоди власника сусідньої садиби АДРЕСА_2, про що свідчить копія рішення (а.с. 17).

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до положень статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушенням будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до приписів ч. 3, 5 ст. 376 Цивільного кодексу України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З вищевикладених положень чинного законодавства вбачається, що визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за рішенням суду можливе за наявності певних умов, а саме: надання забудовнику земельної ділянки у встановленому порядку, відсутність порушень будівельних норм і правил, заперечень з боку власника земельної ділянки, відсутність порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.

Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Оскільки територія, на якій розташовані самочинно збудовані будови, знаходиться в межах населеного пункту сел. Високий, розпорядником земель, в даному випадку є Височанська селищна рада Харківського району Харківської області.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Височанська селищна рада не заперечує проти визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно. Фактично позивачка користується земельною ділянкою, на якій самочинно збудовані будівлі, з 1990 року у зв'язку з набуттям права власності на жилі приміщення, розташовані по АДРЕСА_1, як спадкоємець ОСОБА_2, згідно свідоцтва про право на спадщину від 20. 04. 1990 року за № 1-913.

Земельна ділянка по АДРЕСА_1 виділена за рішенням Виконавчого комітету Височанської селищної ради від 15. 07. 1980 року.

Частинами 1, 2, ст. 120 Земельного Кодексу України передбачено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Таким чином, земельна ділянка, на якій самочинно збудовані житлові будівлі, використовується позивачкою ОСОБА_1 на законних підставах.

Факт належності забудов позивачці ОСОБА_1 також підтверджується копією нового технічного паспорту на житловий будинок з відображенням та експлікацією будівель, виготовленим КП «ХРБТІ» на ім’я позивачки 31.08.2009р. (а.с. 7-14).

Зважаючи на наведене, наявні всі умови для визнання права власності за позивачкою на самочинно збудоване нерухоме майно: мансарди літ. «мс1», житловою площею 22,5 кв.м., загальною площею 29,00 кв.м., надбудованої над житловим будинком літ. «А-1», виконане в межах присадибної ділянки АДРЕСА_1, навісу літ. "М", розміром 5, 65x10,55м; альтанки літ. "Л", веранди літ. "д", прибудованої до лазні літ. "Д", літнього душу літ. "Ж", вбиральні літ. "З" та каналізаційної споруди літ. "С", у складі господарських будівель і споруд садиби АДРЕСА_1, оскільки зазначеним будівництвом не порушуються права та охоронювані законом інтереси відповідача та інших осіб.

    Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 15, 60, 212, 215, 256 ЦПК України, ст.ст. 319, 325, 328, 331ч.1, 376 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самовільно побудовані на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 будівлі: мансарда літ. «мс1», житловою площею 22,5 кв.м., загальною площею 29,00 кв.м., надбудованої над житловим будинком літ. «А-1», навісу літ. "М", розміром 5,65х10,55м; альтанки літ. "Л", веранди літ. "д", прибудованої до лазні літ. "Д", літнього душу літ. "Ж", вбиральні літ. "З" та каналізаційної споруди літ. "С", у складі господарських будівель і споруд садиби АДРЕСА_1.

    Зобов’язати КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» зареєструвати рішення суду.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду 1ї інстанції може бути подано протягом 10ти днів від дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                           Чайченко Є.В.