ПОСТАНОВА
Іменем України
11 лютого 2010 року справа № 2а-13173/09/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя - Букіна Л.Є.
при секретарі судового засідання - Росітюк Є.В.
за участю: представника позивача - Рубан О.М.
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позов Апостолівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ :
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 8 жовтня 2009 р. надійшов адміністративний позов Апостолівського районного центру, в якому позивач просить стягнути з ОСОБА_2 кошти, виплачені як незаконно отримана допомога по безробіттю в сумі 4441,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач отримував від Апостолівського районного центру зайнятості допомогу по безробіттю, не маючи на це право, оскільки на момент отримання допомоги він був членом фермерського господарства. Заборгованість відповідача складає 4441, 40 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов. Представник позивача пояснив, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 при реєстрації в службі зайнятості не повідомив про те що він є членом фермерського господарства, згідно п.п. "б" п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» він не міг бути наданий статус безробітного, а тому отримував допомогу по безробіттю відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» безпідставно та незаконно. Крім того, представник позивача зазначив, що Апостолівський районний центр зайнятості у строки, передбачені чинним процесуальним законодавством звертався у 2008 році до Апостоловського районного суду Дніпропетровської області з таким позовом, проте судом постановлено ухвалу про закриття провадження у справі у зв’язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, лише у 2009 році. Після отримання відповідної ухвали позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду і просить поновити строк звернення до суду.
Відповідач проти позову заперечує, надав суду письмові заперечення проти позову. У судовому засідання пояснив, що допомогу він отримував правомірно, неправдивих відомостей не подавав, вважає, що позивач повинен був при прийнятті рішення про надання відповідачу статусу безробітного перевірити чи є відповідач членом фермерського господарства, чи ні, і тому вини відповідача у тому, що позивач неправомірно нараховував допомогу, немає. Зазначив, що у період отримання допомоги по безробіттю ніяких доходів від діяльності селянського фермерського господарства «Остап» не отримував. Крім того вважає що позивач пропустив строк звернення до суду.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 08.04.2003 року наказом № НТ0030408 Апостолівського РЦЗ ОСОБА_2 за його особистою заявою надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю з 08.04.2003 року по 01.04.2004 року, 06.04.2004 року наказом №НТ040406 ОСОБА_2 знято з обліку у зв’язку із працевлаштуванням та припинено виплату допомоги по безробіттю з 01.04.2004 року (а.с.54).
Наказом № НТ060414 Апостолівського РЦЗ від 14.04.2006 року ОСОБА_2 за його особистою заявою надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю з 14.04.2006 року, наказом №НТ070413 від 13.04.2007 року припинено виплату допомоги ОСОБА_2 з 09.04.2007 року та з 01.05.2007 року знято з обліку у зв’язку із працевлаштуванням відповідно до наказу від 03.05.2007 року № НТ070503 (а.с.53).
Перебуваючи на обліку в Апостолівському РЦЗ як безробітний, відповідач отримав допомогу по безробіттю в сумі 4441, 40 грн. (а.с. 11-12, 17-18).
Апостоловським РЦЗ 10.04.2008 року та 25.04.2008 року проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», про що складено відповідні акти № 51 та № 320 відповідно.
Перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 в період перебування на обліку в Апостолівському РЦЗ як безробітний був членом селянського фермерського господарства «Остап».
Акт від 10.04.2008 року та наказ від 22.04.2008 року № 94 про повернення незаконно отриманих коштів у розмірі 3279,17 грн., отримано ОСОБА_2 23.04.2008 року (а.с. 25-26).
Акт від 25.04.2008 року та наказ від 25.04.2008 року № 98 про повернення незаконно отриманих коштів у розмірі 1162,23 грн., отримано ОСОБА_2 25.04.2008 року (а.с. 25-26).
Відповідно до ч. 1 ст.2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Згідно ч. 4 ст. 2 цього ж Закону, у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу.
Відповідно до частини 2 статті 28 цього Закону право на допомогу по безробіттю мають незайняті (непрацюючі) громадяни, визнані у встановленому порядку безробітними.
Згідно з пп. «б» п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Аналогічна норма міститься у Законі України «Про селянське (фермерське) господарство», що діяв до 19.06.2003 року.
Відповідно до статуту селянського (фермерського) господарства «Остап», затвердженого головою господарства 11.07.2002 року та зареєстрованого в Апостоловській райдержадміністрації 23.08.2002 року, ОСОБА_2 є членом селянського (фермерського) господарства «Остап» (а.с. 19-24).
Зміни до статуту, відповідно до яких ОСОБА_2 не є членом селянського (фермерського) господарства «Остап», внесені 09.07.2008 року, тобто вже після призначення та отримання ОСОБА_2 допомоги по безробіттю (а.с. 78).
Оскільки в період отримання допомоги по безробіттю відповідач був членом селянського (фермерського) господарства, він не мав права отримувати таку допомогу. Тому, доводи відповідача та докази на їх підтвердження, що доходів від цієї діяльності він не отримував, суд вважає безпідставними.
Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості визначається Кабінетом Міністрів України.
На час призначення допомоги по безробіттю ОСОБА_2 ці питання були врегульовані Положенням про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 року № 578.
Суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що позивач, при наданні ОСОБА_2 статусу безробітного не перевірив, чи був відповідач фермером на момент реєстрації, чи ні, не витребував від нього довідки, що на час звернення до центру зайнятості він не був членом фермерського господарства, оскільки у заявах від 08.04.2003 року та 14.04.2006 року для надання статусу безробітного до Апостолівського районного центру зайнятості ОСОБА_2 указав, що він не займається підприємницькою та трудовою діяльністю (а.с. 13 та 7 відповідно).
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, що затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 11 березня 2008 р.№125/116, постановою правління Пенсійного фонду України від 11 березня 2008 р.№ 7-1 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 березня 2008 р. за №255/14946, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.
Рішення про повернення коштів оформлюється наказом.
Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені гроші.
У разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Виявлення факту незаконного отримання допомоги по безробіттю вже після її виплати не звільняє особу, яка не мала права на отримання такої допомоги, від обов’язку повернути незаконно отримані кошти.
Суд вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду. Суд вважає, що причина пропуску строку пов’язана із дійсними істотними труднощами для звернення до належного суду - тривалий розгляд іншим судом справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Апостоловський районний центр зайнятості помилково звертався у серпні 2008 року до Апостоловського районного суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення коштів, проте судом постановлено ухвалу про закриття провадження у справі у зв’язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, лише у червні 2009 року. Після отримання відповідної ухвали позивач 08.10.2009 року скористався своїм правом на звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду і просить поновити строк звернення до суду.
Тому, причина пропущення строку є поважною.
Таким чином, враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, переконавшись у наявності законних підстав для поновлення строку для звернення до суду та для стягнення незаконно отриманих сум, ОСОБА_2 накази про повернення незаконно отриманих коштів не оскаржував і вони не скасовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Апостолівського районного центру зайнятості – задовольнити повністю .
Стягнути з ОСОБА_2 кошти, виплачені як незаконно отримана допомога по безробіттю, в сумі 4441,40 грн. (чотири тисячі чотириста сорок одна грн. 40 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена у повному обсязі 15.02.2010 р.
Головуючий суддя Л.Є. Букіна