ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2010 року №42623/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
Головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів Старунського Д.М., Шавеля Р.М.,
при секретарі судового засідання Балко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1, Дубенської міської ради на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Дубенської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Рівненській області про визнання рішення нечинним,-
ВСТАНОВИЛА :
ОСОБА_2 у березні 2009 року звернувся до суду з позовом до Дубенської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Рівненській області та просить визнати рішення виконавчого комітету Дубенської міської ради від 19.06.2008 року №542 щодо надання дозволу на будівництво торгового центру «Підзамче» по вул. Замковій,2 в м. Дубно Рівненської області – нечинним та його скасування. А також скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва торгового центру «Підзамче», виданий інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Рівненській області.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що будівництво повинно проводитись з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови і не порушувати права та інтереси позивача, як власника земельної ділянки та будівель, що оточують місце будівництва. Однак будівництво торгового центру «Підзамче» може призвести до комплексного пошкодження приміщення магазину «Юкон», що належить позивачу.
П остановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05 червня 2009 року позов задоволено, визнано нечинним та скасовано рішення виконавчого комітету Дубенської міської ради від 19.06.2008 року №542 щодо надання дозволу на будівництво торгового центру «Підзамче» по вул. Замковій,2 в м. Дубно Рівненської області та скасовано дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва торгового центру «Підзамче» по вул. Замковій,2 в м. Дубно Рівненської області, виданий інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Рівненській області.
Вказана постанова мотивована тим, що згідно ст.5 Закону України «Про основи містобудування», при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, шо оточують місце будівництва; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством. Позивач звертався до відповідачів з приводу порушення його прав, однак комісія з вирішення спірних питань не створювалась, рішення із спірних питань не приймалось.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, її оскаржив відповідач - Дубенська міська рада, просить останню скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що справа безпосередньо стосується інтересів двох суб»єктів підприємницької діяльності – ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які мають право власності на відповідні земельні ділянки. Оскаржуване позивачем рішення виконкому не є нормативно-правовим актом, а його дія вичерпується одноразовим виконанням та стосується лише прав однієї особи – ОСОБА_1, а тому даний спір виник не з публічно-правових відносин, а з відносин права власності.
Апеляційну скаргу на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05 червня 2009 року також подано ОСОБА_1, в якій апелянт просить постанову скасувати, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити. Зазначає, що власність позивача виникла внаслідок самовільного будівництва, а чинним законодавством не передбачено відповідне погодження передпроектних пропозицій із самовільними забудовниками. Крім того позивач неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення містобудівного законодавства.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду справи, перевіривши та дослідивши матеріали справи приходить до переконання, що апеляційні скарги задоволенню не підлягють з наступних міркувань.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Підставами для визнання нечинним або скасування рішення суб»єкта владних повноважень є невідповідність його вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції органу, який видав це рішення. Обов»язковою умовою визнання акту нечинним є також порушення у зв»язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу на праві приватної власності належить магазин «Універмаг», що знаходиться за адресою м.Дубно, вул.Замкова, 12 та земельна ділянка на якому він розташований, цільове призначення – для обслуговування магазину, загальною площею 0,0635 га.
Згідно плану земельної ділянки зазначеної на державному акті на право власності ОСОБА_2 від 09.02.2004 року (а.с.8) земельна ділянка останнього межує із земельною ділянкою ОСОБА_1, державний акт на право власності на земельну ділянку від 14.05.2005 року (а.с.65).
19 червня 2008 року рішенням Дубенської міської ради №542 було надано дозвіл ОСОБА_1 на будівництво торгового центру «Підзамче» на місці існуючого торгового павільйону на вул.Замкова, 10, м.Дубно.
Судом першої інстанції встановлено, що вказаний об»єкт, згідно проектної документації на будівництво фактично блокується з приміщенням магазину позивача, на що останній як власник належного йому приміщення згоди не давав.
Відповідно до ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження та делеговані.
До власних повноважень виконавчих органів відповідно до п.п.9 п.«а» ч.1 ст.31 вказаного Закону в редакції, чинній на момент прийняття міської радою оскаржуваного рішення, належало - надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об»єктів містобудування незалежно від форми власності.
У відповідності до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.41 Конституції України право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю.
Згідно з ч.1 ст.321 Цивільного Кодексу України (надалі ЦК України) право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У відповідності до ст.386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб»єктів права власності. Власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Ст. 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Згідно ст.2 Закону України «Про планування і забудову територій» одним із основних завдань планування і забудови території є врахування державних, громадських і приватних інтересів під час планування, забудови та іншого використання територій.
Згідно ст.23 цього ж Закону, будівництво об»єктів містобудування здійснюється згідно з вимогами законодавства та відповідно до затвердженої проектної документації. Планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюється з урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків споруд
У відповідності до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду — без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права при правильно встановлених обставинах справи, доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційні скарги ОСОБА_1, Дубенської міської ради залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05 червня 2009 року у справі №2а-3223/09 – без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: В.М. Каралюс
Судді: Д.М. Старунський
Р.М. Шавель
Повний текст ухвали виготовлено 01.02.2010 року