КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   22-а-41675/08                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Дмитренко А.М.

Суддя-доповідач:  Мамчур Я.С

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"09" лютого 2010 р.  

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                     Мамчура Я.С.,

            суддів:                                                                          Костюк Л.О., Горяйнова А.М.,

            при секретарі:                                                              Іващенко О.Р.,  

            розглянувши апеляційну скаргу відповідача –Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2008 року у справі за позовом  ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недоотриманої щорічної одноразової грошової допомоги інвалідам війни до 5 травня, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недоотриманої щорічної одноразової грошової допомоги інвалідам війни до 5 травня за 2008 рік.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2008 року  позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права та просить прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції –скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до  вимог  ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.  

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.          

Рішенням Конституційного Суду України по справі №1-28/2008 від 22 травня 2008 року за конституційним поданням Верховного Суду України і 101 народного депутата щодо відповідальності Конституції України окремих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" визнано такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними положення пункту 41 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік".

Зокрема, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 року визнані неконституційними зміни, внесені з 01.01.2008 року до ч. 5 ст. 13 Закону № 3551-ХІІ підпунктом «б»підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»і втратили чинність з дня проголошення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 22.05.2008 року.

Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеним Законом України про Державний бюджет України на 2008 рік фактично змінено положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який діяв у часі раніше, пріоритетними  в даному випадку є положення статей Закону України про Державний бюджет України на 2008  рік.

Як встановлено колегією суддів, відповідачем грошова допомога до 5-го травня була виплачена позивачу в квітні місяці у розмірі, передбаченому Законом України про Державний бюджет України на 2008 рік (а.с. 8), що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог

Таким чином, редакція ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»була чинною та діяла станом на час нарахування та виплати щорічної грошової допомоги позивачам у квітні місяці.

Отже, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України,   закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, здійснивши позивачу виплату допомоги до 5-го травня за 2008 рік до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 22 травня 2008 року у розмірі,  передбаченому Законом України  «Про Державний бюджет на 2008 рік», положення якого були чинними  на момент здійснення такої виплати, виконав взяті державою зобов'язання та не порушив прав позивача.  

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача –Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради –задовольнити.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2008 року –скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог  ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недоотриманої щорічної одноразової грошової допомоги інвалідам війни до 5 травня  –відмовити.

          Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий –суддя:                                                                                 Я.С. Мамчур

Судді:                                                                                                                    Л.О. Костюк

                                                                                                     А.М. Горяйнов

Постанову складено у повному обсязі 12.02.2010.