Справа № 2-752/10  

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України  

  „04” лютого 2010 року  

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:  

головуючого       - судді Гуревського В.К.,  

за секретаря         - Кузнецовій Т.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -  

  в с т а н о в и в :  

  Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на такі обставини. Позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого є неповнолітня дитина – дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після припинення сторонами спільного проживання відповідач не бере участі у вихованні дитини, матеріальної допомоги на її утримання не надає. На підставі цього позивач просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання його дочки у розмірі ј частини від усіх видів доходів щомісячно до досягнення дитиною повноліття.  

Відповідач в судове засідання не з’явився неодноразово, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся в установленому законом порядку, поважних причин неявки в судове засідання суду не представив. Суд у зв’язку з його неявкою та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з’явився, у порядку заочного розгляду справи.  

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову.  

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 25 листопада 1994 року перебували у зареєстрованому шлюбі. 02 грудня 2008 року цей шлюб був розірваний відповідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 02 грудня 2008 року, актовий запис № 704.  

Від цього шлюбу відповідно до представленого свідоцтва про народження І-ЖД №039807 від 16 серпня 1995 року, актовий запис № 532, народилась дочка – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої зазначений відповідач ОСОБА_2.  

Судом встановлено, що сторони разом не проживають, неповнолітня дитина перебуває на утриманні матері. Після припинення сторонами шлюбних відносин відповідач належним чином не6 виконує свої обов’язки щодо надання утримання дитині, а також щодо виконання обов’язків з її виховання.  

При постановленні рішення судом врахований матеріальне становище дитини, не встановлення інших осіб, які перебувають на утриманні відповідача; задовольняючи позов суд має врахувати не тільки реальний дохід відповідача чи відсутність доказів такого, а й його можливості щодо його отримання. Суд має виходити з необхідності забезпечення рівності не тільки прав, але й обов’язків батьків щодо догляду та матеріального забезпечення неповнолітньої дитини. При вирішенні спору суд має виходити з положень ст. 8 Закону України „Про охорону дитинства”, за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. З урахуванням цього суд має задовольнити позовні вимоги позивача.  

Батьки дитини мають рівні обов’язки з надання утримання дитині, оскільки згідно ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини. При цьому згідно ст. 182 Сімейного кодексу України судом враховано, що мати дитини здійснює догляд за нею, можливості матері по наданню утримання на дитину є обмеженими.  

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.  

У відповідності до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.  

Суд роз’яснює сторонам, що відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.  

Керуючись ст.ст. 141, 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 62, 88, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –  

  В И Р І Ш И В :  

  Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів -  задовольнити.  

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (гуртожиток), ідентифікаційний код відсутній, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання його неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі ј частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого на відповідний період законом, щомісячно, починаючи з 30 січня 2009 року й до досягнення повноліття дочки ОСОБА_3, тобто до 19 липня 2013 року.  

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 51,0 гривні.  

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120,0 гривень.  

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

  СУДДЯ:             В.К.Гуревський