Справа № 22-3529/08
Головуючий у 1-й інстанції:
Колодіна Л.В. Суддя-доповідач: Сапун О.А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2008року М. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі;
Головуючого: Сапун О.А.
Суддів: Краснокутської О.М. ,
Подліянової Г.С. ,
При секретарі: Петровій О.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, ОСОБА_7 про розділ земельної ділянки та визнання права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про розділ земельної ділянки та визнання права власності на Уг її частину. Зазначав, що є власником гаража „Б-1" та літньої кухні , 3-1", а ОСОБА_5 на праві власності належить жилий будинок „А-1". Будівлі розташовані на земельній ділянці площею 505, 94 кв. м по АДРЕСА_1. Право власності на земельну ділянку площею 505, 94 кв. м належить йому та відповідачці у рівних частках.
Просив розділити спірну земельну ділянку, виділити йому у власність 1/2 її частку, іншу 1/2 частку виділити ОСОБА_5
10 серпня 2007 року ОСОБА_5 звернулась в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Зазначала, що їй на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1. На вказаній земельній ділянці ОСОБА_6 без її згоди побудував сарай-убиральню-душ „Г-1", розміром 1, 5 х 6, 0 м, чим створює перешкоди у користуванні її власністю. Крім того, він встановив ворота біля самочинної споруди, де ставить вантажні машини, що також порушує її права як власника будинку. Просила суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні, земельною ділянкою, розібрати самочинну будівлю і не ставити вантажні машини у дворі та біля двору.
05 вересня 2007 року ОСОБА_6 уточнив позовні вимоги і просив також визнати за ним право власності на самочинно побудований сарай-убиральня-душ „Г-1", розміром 1, 5 х 6, 0 м, оскільки оформити на споруду документи про право власності він позбавлений можливості по причині відсутності на це згоди ОСОБА_5 (а. с. 1-2, 17, 27).
В подальшому ОСОБА_8 подав в суд заяву про уточнення позовних вимог. Відповідачами зазначив ОСОБА_5, виконком Мелітопольської міської ради, ОСОБА_7. Йросив провести розділ спірної земельної ділянки, виділити в натурі ОСОБА_9 Уг її частину. Визнати за ОСОБА_6 право власності на самочинно збудований сарай літ. Г-L При цьому ОСОБА_8 зазначав, що діє в інтересах ОСОБА_6 на підставі довіреності № 3-1575 від 03 серпня 2007 року ( а. с. 30-31).
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 липня 2008 року задоволено позов ОСОБА_8. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на невідповідність висновків суду наданим доказам і вимогам закону, а також порушення норм процесуального права, просить рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 липня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до того ж суду у іншому складі.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вислухавши доводи представників апелянта, заперечення ОСОБА_6 і його представника, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що з позовом до суду про розділ земельної ділянки та визнання права власності на самовільно зведену споруду звернувся ОСОБА_6 Незважаючи на це, суд, розглядаючи спір по суті, задовольнив позовні вимоги ОСОБА_8 При цьому в рішенні зазначено, що ОСОБА_8 діє в інтересах ОСОБА_6 на підставі довіреності. Однак в матеріалах справи довіреність № 3-1575 від 03 серпня 2007 року відсутня.
Між тим, частинами 2, 5 статті 42, частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій особа працює, або за місцем його проживання. Оригінал довіреності або копія з неї, посвідчена суддею, приєднується до справи. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти усі процесуальні дії лише від імені особи, яку він представляє.
Суд, задовольняючи позов ОСОБА_8, не взяв до "уваги вище викладені положення процесуального закону, що призвело до ухвалення неправильного рішення.
Судом з'ясовано, що 03 травня 2007 року ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про поділ жилого будинку та земельної ділянки була затверджена мирова угода, згідно якої за ОСОБА_6 визнано право власності на гараж літ. Б-1 вартістю 3520 грн., літню кухню літ. В-1 вартістю 7868 грн., які розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1. За ОСОБА_5 визнано право власності на Уг частину жилого будинку АДРЕСА_1.
Розглядаючи спір по суті суд, не з'ясував за ким на момент
вирішення спору зареєстровано право власності на жилий будинок та»
споруди, розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1, і який розмір цих часток. Між тим, ці дані мають
суттєве значення для правильного вирішення питання про розділ між
сторонами земельної ділянки.
Визнаючи за ОСОБА_6 право власності на., самовільно збудований сарай-вбиральню-душ літ. Г-1 розміром 1, 5x6, 0 суд першої інстанції послався на технічний висновок комунального підприємства „Проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро", ксерокопія якого міститься на аркуші справи 28. Однак зазначений документ не містить даних щодо особи, яка його оформляла, висновок ніким не підписаний. Інші докази, які б свідчили про відповідність самочинно зведеної ОСОБА_6 споруди санітарним, протипожежним, будівельним нормам, наявність дозволів відповідних служб на облаштування сараю-убиральні-душу на такій відстані від жилого будинку ОСОБА_5, позивачем не надані.
Таким чином, суд першої інстанції не перевірив з достатньою повнотою чи не порушуються у даному випадку права ОСОБА_5, яка є
З матеріалів справи вбачається, що з позовом до суду про розділ земельної ділянки та визнання права власності на самовільно зведену споруду звернувся ОСОБА_6 Незважаючи на це, суд, розглядаючи спір по суті, задовольнив позовні вимоги ОСОБА_8 При цьому в рішенні зазначено, що ОСОБА_8, діє в інтересах ОСОБА_6 на підставі довіреності. Однак в матеріалах справи довіреність № 3-1575 від 03 серпня 2007 року відсутня.
Між тим, частинами 2, 5 статті 42, частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій особа працює, або за місцем його проживання. Оригінал довіреності або копія з неї, посвідчена суддею, приєднується до справи. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти усі процесуальні дії лише від імені особи, яку він представляє.
Суд, задовольняючи позов ОСОБА_8, не взяв до уваги вище викладені положення процесуального закону, що призвело до ухвалення неправильного рішення.
Судом з'ясовано, що 03 травня 2007 року ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про поділ жилого будинку та земельної ділянки була затверджена мирова угода, згідно якої за ОСОБА_6 визнано право власності на гараж літ. Б-1 вартістю 3520 грн., літню кухню літ. В-1 вартістю 7868 грн., які розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1. За ОСОБА_5 визнано право власності на 1/2 частину жилого будинку АДРЕСА_1.
Розглядаючи спір по суті суд, не з'ясував за ким на момент
вирішення спору зареєстровано право власності на жилий будинок та»
споруди, розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1, і який розмір цих часток. Між тим, ці дані мають
суттєве значення для правильного вирішення питання про розділ між
сторонами земельної ділянки.
Визнаючи за ОСОБА_6 право власності на..самовільно збудований сарай-вбиральню-душ літ. Г-1 розміром 1, 5x6, 0 суд першої інстанції послався на технічний висновок комунального підприємства „Проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро", ксерокопія якого міститься на аркуші справи 28. Однак зазначений документ не містить даних щодо особи, яка його оформляла, висновок ніким не підписаний. Інші докази, які б свідчили про відповідність самочинно зведеної ОСОБА_6 споруди санітарним, протипожежним, будівельним нормам, наявність дозволів відповідних служб на облаштування сараю-убиральні-душу на такій відстані від жилого будинку ОСОБА_5, позивачем не надані.
Таким чином, суд першої інстанції не перевірив з достатньою повнотою чи не порушуються у даному випадку права ОСОБА_5, яка є
власником будинку АДРЕСА_1.
Крім того, ухвалюючи рішення про розділ земельної ділянки суд без відповідних висновків експерта з-цього приводу, з незрозумілих причин, виділив ОСОБА_6 в натурі ділянку площею 243, 378 кв. м, а ОСОБА_5 - площею 260, 562 кв. м При цьому належним чином оформлена схема розділу ділянки у справТвідсутня.
Оскільки викладені порушення норм матеріального і процесуального права призвели до неправильного вирішення спору, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 липня 2008 року необхідно скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції у іншому складі.
Керуючись ст. ст. 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 липня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції у іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.