Справа № 22 - 4087 / 2008р.

Головуючий у 1 інстанції: Герасименко С. Г.

Суддя-доповадач: Осоцький І.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2008 року     м.  Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:       Приймака В.М. ,
Суддів:     Осоцького І.І.,

Мануйлова Ю.С. ,

При секретарі:     Бабенко Т.І.

розглянувши?у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комунарського районного суду м.  Запоріжжя від "27" серпня 2008 року по справі за позовом Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_3,  треті особи - ЗДП «Радіоприлад»,  Відділ громадянства,  імміграції,  реєстрації фізичних осіб Комунарського РВ ЗМУ України в Запорізькій області,  Відділ опіки та піклування Комунарської райадміністрації,  про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення,  -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2008 року Запорізький юридичний інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.

В позові зазначали,  що гуртожиток по вул.  Луначарського,  7 в м.  Запоріжжі переданий зі сфери управління МВС України на баланс Запорізького юридичного інституту МВС України спільним наказом Міністерства промислової політики та МВС України від 11.11.2003 року і знаходиться у віданні ЗЮІ ДДУВС по теперішній час.  02.01.2004 року між Запорізьким юридичним інститутом МВС України та ЗДП «Радіоприлад» був укладений договір соціального партнерства щодо подальшого проживання у гуртожитку працівників та пенсіонерів ЗДП «Радіоприлад». На виконання наказу № 333 від 11.09.2007 року щодо розміщення курсантів керівництво інституту постановило рішення про виселення мешканців гуртожитку,  які не підпадають під дію договору соціального партнерства,  після чого у жовтні 2007 року під час перегляду списків мешканців гуртожитку був з'ясований факт незаконного проживання ц ньому ОСОБА_3.

Під час перебування гуртожитку на балансі ЗДП „Радіоприлад",  керівництвом цього підприємства з порушеннями норм Житлового кодексу України було надано ліжко-місце відповідачу,  яка ніколи не працювала на підприємстві,  що підтверджується переліком працівників ЗДП „Радіоприлад". Адміністрацією та профкомом підприємства спільне рішення щодо надання житла відповідачам не приймалось,  спеціальний ордер не видавався. Строк дії договору оренди між відповідачем та ЗДП „Радіоприлад" не подовжувався. Договір найму житлового приміщення між Відповідачем і Запорізьким юридичним інститутом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ не укладався.

На сьогоднішній день ОСОБА_3 не є працівником,  службовцем,  студентом ЗЮІ ДДУВС,  тобто вона проживає у гуртожитку без будь-яких законних підстав,  самоправно займає кімнату НОМЕР_1 по вул.  Луначарськбго, 7 у м.  Запоріжжі. Тому просили суд виселити ОСОБА_3 з кімнати НОМЕР_1 по вул.  Луначарського,  7 у м.  Запоріжжі без надання іншого жилого приміщення.

Рішенням Комунарського районного суду м.  Запоріжжя від 27 серпня 2008 року позов задоволено.

Виселено ОСОБА_3 3j гуртожитку,  розташованого за адресою: м.  Запоріжжя,  вул.  Луначарського,  7 кімната НОМЕР_1 без надання іншого жилого приміщення.

Не погоджуючись з рішенням суду,  ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу,  в якій,  посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права,  неповне з'ясування обставин справи,  просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення,  яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Вислухавши доповідача,  вивчивши матеріали справи,  доводи апеляційної скарги,  ^колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до  ст.  308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи рішення.суду про задоволення позову суд прийшов до правильного висновку про те,  що відповідач була поселена до гуртожитку з порушенням норм житлового законодавства і тому підлягає виселенню з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення.

Згідно до  ст. ,   ст.  127,  128,  129 Житлового Кодексу України жила площа в гуртожитку надається    за    спеціальним    рішенням    адміністрації    підприємства    і    відповідного профспілкового комітету для проживання робітників цього підприємства. На підставі цього рішення адміністрація підприємства видає громадянинові спеціальний ордер,  який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу у гуртожитку.

З матеріалів справи вбачається,  що ОСОБА_3 не мала трудових відносин ЗДП „Радіоприлад",  адміністрація підприємства та профспілковий комітет не приймала рішення про надання їй жилої площі у гуртожитку ЗДП „Радіоприлад". І довгого ж останньою було зайнято житлову площу у цьому гуртожитку за адресою: м.  Запоріжжя,  вул.  Луначарського,  буд.  № 7, кімната НОМЕР_1 без видачі спеціального ордера.

Вищевказане свідчить про те,  що ОСОБА_3 зайняла житлову площу у гуртожитку
ЗДП „Радіоприлад" з порушенням порядку передбаченого житловим законодавством,  тобто
самоправно.     '

Тому за позовом правонаступника балансоутримувача ЗДП „Радіоприлад" -
Запорізького юридичного інституту ДДУВС ОСОБА_3 на підставі  ст.  116 ЖК України
підлягає виселенню без надання іншого житлового приміщення.    

При цьому як правильно зазначено судом першої інстанції наявність у відповідача неповнолітньої дитини не розповсюджує на неї вимоги  ст.  132,  125 ЖК України щодо особливих умов виселення з гуртожитку,  а саме: з наданням іншого житлового приміщення так як останньою житлова площа у гуртожитку була зайнята не на законних підставах.

За таких обставин,  судова колегія вважає,  що рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права,  підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги про дію шляхом пролонгації договору оренди житлової площі у гуртожитку,  укладеного нею з ЗДП „Радіоприлад" у 2001 році строком на один рік з посиланням на Закон України „Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути прийняти до уваги так як житлова площа у гуртожитку за цим законом не відноситься до об"єктів оренди державного" майна,  які надаються у оренду зі згоди Фонду державного майна України.

Апелянт також ье є суб"єктом сфери дії Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку",  який не поширюється на гуртожитки,  що знаходяться на балансу Міністерства внутрішніх справ.

Керуючись  ст. ,   ст.  307, 308,  313,  317 ЦПК України,  колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Комунарського районного суду м.  Запоріжжя від "27" серпня 2008 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,  проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.