Справа № 22-2209/ 08

Головуючий у 1-й інстанції:Семікін В.В.

Суддя-доповідач: Сапун О.А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 листопада 2008 року     м.  Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:     Краснокутської О.М.

Суддів:     Сапун О.А.

Гончара О.С. .
При секретарі:     Петровій О.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 03 квітня 2008 року цо справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики та відсотків за прострочення грошового зобов'язання,  -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 боргу за договором позики. Зазначав,  що 01 серпня 2005 року згідно з письмовою розпискою передав ОСОБА_3 157 590 грн.,  що було еквівалентом 30 000 доларів США,  строком до 31 серпня 2005 року. Оскільки відповідач зобов'язання по своєчасному поверненню боргу не виконав,  просив суд стягнути з ОСОБА_3 суму основного боргу в розмірі 157 590 грн.,  суму 3% річних - 10 776 грн. 57 коп.,  суму інфляційних втрат - 59 537 грн. 50 коп.,  всього 227 904 грн. 07 коп.,  а також судові витрати.

Під час розгляду справи ОСОБА_4 уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача 237 734 грн. 45 коп.

Рішенням Комунарського районного суду м.  Запоріжжя від 03 квітня 2008 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму заборгованості 237 734 грн. 45 коп. та судові витрати 1730 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3,  посилаючись на невідповідність висновків суду наданим доказам,  просить рішення Комунарського районного суду м.  Запоріжжя від 03 квітня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення,  з урахуванням всіх наданих по спору доказів.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача,  розглянувши матеріали справи,  перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів приходить до висновку,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 1 статті 307,  статтею 308 ЦПК України передбачено,  що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Судом з'ясовано,  що 01 серпня 2005 року ОСОБА_3 взяв в борг у ОСОБА_4 суму в ЗО тисяч доларів США ( в еквіваленті 157 590 грн. ),  які зобов'язався повернути до 31 серпня 2005 року. Цей факт підтверджується оригіналом розписки від 01 серпня 2005 року,  а також поясненнями сторін (а. с.  98 ).

Статями 1049, 1050 ЦК України передбачено,  що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк,  який встановлений договором.  Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики,  він зобов'язаний сплатити суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Згідно статті 625 ЦК України боржник,  який прострочив виконання грошового зобов'язання,  на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки ОСОБА_3 у строк,  зазначений в договорі позики,  не повернув суму боргу,  суд першої інстанції обгрунтовано стягнув з нього на користь ОСОБА_4 борг з урахуванням індексу інфляції та три проценти річних від простроченої суми,  всього 237 734 грн. 45 коп.,  судові витрати 1730 грн.

Доводи ОСОБА_3 про повернення позивачеві частини боргу в сумі 125 947 грн.,  в підтвердження чого представлена розписка від 23 січня 2007 року,  не можуть бути прийняті до уваги,  оскільки спростовуються Наданими по справі доказами.

Так,  ОСОБА_4 як в суді першої інстанції,  так і в судовому засіданні апеляційного суду Запорізької області стверджував,  що 125 947 грн. ОСОБА_3 йому не передавав,  тому розписку від 23 січня 2007 року він не підписував.

На підставі клопотання ОСОБА_4 для перевірки пояснень сторін щодо підпису,  який міститься на розписці від 23 січня 2007 року,  ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області від 20 червня 2008 року по справі була призначена судова почеркознавська експертиза. З висновку почеркознавської експертизи № 5663 від 07 жовтня 2008 року,  яка проведена ХАРКІВСЬКИМ НАУКОВО-ДОВЛІДНИМ ІНСТИТУТОМ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ім. . Засл. професора М. С. Бокаріуса,  видно,  що підпис від імені ОСОБА_4 у розписці від 23 січня 2007 року про повернення ОСОБА_3 125 947 грн.,  складеній від імені ОСОБА_4,  виконаний не ОСОБА_4. Будь-які інші докази,  які б свідчили про повернення відповідачем частини боргу,  суду надані не були.

Рішення Комунарського районного суду м.  Запоріжжя від 03 квітня 2008 року відповідає матеріалам справи,  вимогам закону,  підстав для його скасування колегія не вбачає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати,  що справа вирішена неправильно.

Оскільки позивач оплатив кошти на проведення почеркознавської експертизи,  що підтверджується квитанціями №№ 001311, 001312 від 31 липня 2008 року,  на підставі статті 86 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 необхідно також стягнути 2 464 грн. 24 коп.

Керуючись  ст.  ст.  86, 307, 308,  313-315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Комунарського районного суду м.  Запоріжжя від 03 квітня 2008 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 не користь ОСОБА_4 витрати,  понесені при оплаті рахунку вартості робіт по проведенню почеркознавської експертизи,  в сумі 2 464 грн. 24 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,  проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.