Справа №22ц-281 2010 р. Головуючий в 1 інстанції Дічакова Т.І.
Категорія: Доповідач: Стародубець М.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року лютого місяця 02 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Стародубця М.П.
Суддів: Пузанової Л.В.,
Фурман Т.Г.
При секретарі: Костеннікові Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 07 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права та відновлення межі земельної ділянки, -
В С Т А Н О В И Л А :
В серпні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права та відновлення межі земельної ділянки.
Позивач зазначав, що в січні 1991 року йому був виданий державний акт на землю площею 0,208 га по АДРЕСА_1.
Відповідачка є суміжним землекористувачем, площа земельної ділянки якої по АДРЕСА_2 складає 0,14 га.
Протягом останніх років ОСОБА_3 змістила межу земельної ділянки в бік його ділянки, внаслідок чого порушені його права землекористувача.
Посилаючись на те, що відповідачка відмовляється відновити раніше встановлену межу між суміжними земельними ділянками, просив суд визнати за ним право користування земельною ділянкою 0,208 га відповідно до державного акту №2 від 25.01.1991 року та відновити межу у відповідності з даними земельно-кадастрової документації.
Рішенням від 07 грудня 2009 року суд відмовив у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд, зазначаючи, що суд першої інстанції поверхово дослідив обставини справи, зібраним доказам дав неправильну оцінку та ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам закону і дійсним обставинам.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надійшли.
Заслухавши доповідача і осіб, які з’явилися у судове засідання, перевіривши правильність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є власником домобудівлі АДРЕСА_2 та приватизованої земельної ділянки, площа якої згідно державному акту від 07.03.2006 року складає 0,15 га, яка за своєю конфігурацією та розмірами відповідає доданому до нього плану.
До отримання цього акту в 2005 році був складений та підписаний позивачем акт узгодження межі земельної ділянки вказаної вище особи.
Позивач є власником будинку АДРЕСА_1 та суміжним землекористувачем відповідачки. За державним актом про право пожиттєвого спадкового володіння землею від 25.01.1991 року він є володільцем земельною ділянки, площа якої за наявною в ньому інформацією була уточнена та остаточно визначена 0,1865 га, що відповідає плану, який є невід’ємною його частиною (а.с.39).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції не встановив факту порушень прав землекористувача ОСОБА_2 шляхом зміщення відповідачкою межі суміжних ділянок в бік його земельної ділянки, тому правомірно за безпідставністю відмовив у задоволенні позовних вимог, у тому числі щодо визнання права постійного користування на вказану ним площу земельної ділянки, яка за правовстановлюючими документами йому не надавалася.
Набуття земельної ділянки у власність або у користування із земель державної або комунальної власності здійснюється за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень і у судовому порядку це питання вирішується в разі відмови зазначених органів у передачі земельної ділянки у власність, чого в засіданні суду апеляційної інстанції не встановлено.
Суд оцінив належність, допустимість і достовірність наданих сторонами за правилами ст.10 ЦПК України доказів, а також достатність та взаємний зв’язок їх у сукупності.
Доводи апелянта щодо неправильної оцінки судом зібраних у справі доказів та невідповідність покладених в основу рішення висновків суду фактичним обставинам справи позбавлені правового обґрунтування і не були підтверджені при розгляді справи судом апеляційної інстанції.
Суд першої інстанції з достатньою повнотою з’ясував обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив подані ними докази, яким дав правильну оцінку, та постановив законне й обґрунтоване рішення.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, ухвалене в справі рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування або зміни колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303, 307-308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 07 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: М.П.Стародубець
Судді: Л.В.Пузанова, Т.Г.Фурман
Копія вірна: М.Стародубець
от