Справа № 22-9817                                    Головуючий  в 1 інстанції – Жамбровський С.І.              

     Категорія - 32                                                            Доповідач – Могутова Н.Г.

У Х В А Л А

 іменем      України

17 грудня 2009 року                                              Апеляційний суд Донецької області                    

 в складі:

                                                              головуючого     Кондратьєвої О.М.

                                                              суддів                 Хейло Я.В.,

                                                                                         Могутової Н.Г.

                                                              при секретарі    Петрушенко  А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області на рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 19 жовтня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до  відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань  України в м. Вугледар Донецької області  про  відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

                Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань  України в м. Вугледар Донецької області  звернулось до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 19 жовтня 2009 року, яким частково задоволено позов ОСОБА_2 до  відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань  України в м. Вугледар Донецької області  про  відшкодування моральної шкоди: з відповідача на користь позивача було стягнуто відшкодування моральної шкоди у розмірі 7500 грн.

В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду просило скасувати зазначене рішення у зв’язку з тим, що  відшкодування моральної шкоди в даному випадку  передбачено ст. 1167 ЦК України та ст. 237-1 КЗпП України і сума моральної шкоди повинна бути стягнута з підприємства, де працював позивач, а не з Фонду, враховуючи зміни в Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності”. Також вважають, що позивачем не було надано доказів заподіяння йому моральної шкоди з вини відповідача.

 В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.

 Позивач в судовому засіданні не приймали участі, надіслав до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково вимоги ОСОБА_2, посилався на те, що позивач тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості, в наслідок чого отримав професійне захворювання: хронічний обструктивний  бронхіт пилевої етіології, легенду недостатність 1 ступеня. Висновком МСЕК від  6 квітня 2004 року позивачу безстроково було встановлено 25 % втрати працездатності.

   Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості, в наслідок чого отримав професійне захворювання: хронічний обструктивний  бронхіт пилевої етіології, легенду недостатність 1 ступеня. Висновком МСЕК від  6 квітня 2004 року позивачу безстроково було встановлено 25 % втрати працездатності.

На час встановлення позивачу втрати працездатності в зв»язку з професійним захворюванням – квітень 2004 року - діяли норми Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", якими на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України було покладено обов"язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди.  Зазначені норми не містили яких-небудь інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.                

В п.4.1 рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. №1-9/2004 р.  зазначено, що ушкодження  здоров"я, заподіяні потерпілому  під час виконання  трудових обов"язків незалежно від ступеня втрати  професійної працездатності  спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

Доводи апеляційної скарги про відсутність наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди спростовуються матеріалами справи.                

Факт заподіяння шкоди здоров"ю позивача підтверджений  висновком МСЕК про встановлення ступеня втрати професійної працездатності, поясненнями позивача,  медичними документами.

Апеляційний суд не приймає довід відповідача про те, що для визнання факту  завдання позивачу моральної шкоди необхідно висновок  МСЕК про наявність  заподіяння такої шкоди позивачу. Такий висновок МСЕК  відповідно до вимог  ст.ст. 34 п. 3 Закону необхідний у разі відсутності стійкої втрати працездатності.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував, що професійним захворюванням позивачу завданий фізичний біль, не може вести звичайний спосіб життя, потребує постійного лікування, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв"язків, вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя й з дотриманням вимог ч. 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", що діяв на час встановлення позивачу стійкої втрати працездатності, визначив таке відшкодування в розмірі 7500 грн.

Визначена судом сума відповідає характеру та ступеню моральних страждань позивача, конкретним обставинам справи, підстав для її зменшення не вбачається.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку, що неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального закону призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.                    

Судом першої інстанції повно та всебічно з"ясовані усі обставини по справі, зібрані докази, дана належна правова оцінка і суд обґрунтовано частково задовольнив позов ОСОБА_2, врахувавши наявність встановлення йому втрати професійної працездатності у розмірі 25% згідно висновку МСЕК від 6 квітня 2004 року.

Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд  відхиляє апеляційну скаргу  і залишає рішення  без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням  норм  матеріального і процесуального  права. Не може бути  скасоване  правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин рішення суду відповідає встановленим обставинам, нормам  матеріального права, підстави для його скасування відсутні.                          

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України,   апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань  України в м. Вугледарі Донецької області відхилити.

Рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 19 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання  законної сили.                    

                   Головуючий:

                         Судді: