Справа № 22-4885                                         Головуючий  в 1 інстанції – Лаврушин О.М.            

     Категорія – 20                                                        Доповідач – Могутова Н.Г.

У Х В А Л А

 іменем      України

17 листопада 2009 року                            Апеляційний суд Донецької області                    

 в складі:

                                                              головуючого       Кондратьєвої О.М.

                                                              суддів                  Хейло Я.В.

                                                                                           Могутової Н.Г.

                                                              при секретарі      Петрушенко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу  Державного підприємства «Добропіллявугілля» на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23 вересня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Добропіллявугілля», третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань  України в м. Добропілля Донецької області,  про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

                Державне підприємство «Добропіллявугілля» (далі – ДП «Добропіллявугілля»), звернулось до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23 вересня 2009 року, яким частково задоволено позов ОСОБА_2 до них про відшкодування моральної шкоди: суд стягнув з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди в розмірі 16000 грн.

                ДП «Добропіллявугілля» просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, в зв»язку з тим, що позивачем не наведено переконливих доказів спричинення моральної шкоди в наслідок отримання виробничої травми.

                В судовому засіданні сторони не приймали участі, про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином.

                Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено, що позивач тривалий час ( з 1982 ) перебував у трудових відносинах з відповідачем.  4 жовтня 2008 року під час виконання трудових обов»язків з ним трапився нещасний випадок – куском породи йому було травмовано голову. Висновком МСЕК від 27 січня 2009 року йому до 1 лютого 2010 року було встановлено 50% втрати працездатності і третя група інвалідності. Позивачу у зв”язку з отриманою виробничою травмою завдано моральної шкоди.              

                 Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

                 Задовольняючи позов, суд 1-ї інстанції вірно встановив обставини по справі і обґрунтовано виходив з того, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди і обов"язок по її відшкодуванню покладений на відповідача.

                  З матеріалів справи вбачається, що позивач  працював у відповідача прохідником, 4 жовтня 2008 року під час виконання трудових обов»язків з ним трапився нещасний випадок – куском породи йому було травмовано голову. Висновком МСЕК від 27 січня 2009 року йому до 1 лютого 2010 року було встановлено 50% втрати працездатності і третя група інвалідності.

                   Пунктом 27 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено дію абзацу четвертого статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей), підпункту "е" пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34; частини п"ятої статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності". Таким чином, на час виникнення у позивача права на відшкодування моральної шкоди норма закону щодо обов"язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України по відшкодуванню моральної шкоди застрахованим особам, не діяла.

                   Тому, вирішуючи спір, суд обґрунтовано послався на вимоги ст. 237-1 КЗпП України, якою передбачено право на відшкодування моральної шкоди працівнику власником або уповноваженим ним органом.

                   Таким чином, рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

                   Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надані докази заподіяння моральної шкоди не заслуговують на увагу. В п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров"я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов"язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання. Факт ушкодження здоров"я позивача підтверджений висновком МСЕК.

                   Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що трудовим каліцтвом позивачу завданий фізичний біль, не може вести звичайний спосіб життя, потребує постійного лікування, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв"язків, вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя,  втрата працездатності встановлена безстроково, позивач став інвалідом. Все це дає підстави для відшкодування моральної шкоди в розмірі 16000 грн.

                   Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд  відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення  без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням  норм  матеріального і процесуального  права. Не може бути  скасоване  правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

                   За таких обставин рішення суду відповідає встановленим обставинам, нормам  матеріального права, підстави для його скасування відсутні.                      

                  Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 1, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України,   апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

                   Апеляційну скаргу  Державного підприємства «Добропіллявугілля»  відхилити.

                   Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23 вересня 2009 року залишити без змін.

                   Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання  законної сили.                    

                   Головуючий:                                              Судді: