У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 грудня 2009 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Новодворської О.І.
суддів Сукманової Н.В., Кіянової С.В.
при секретарі Поправка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старобешівського районного суду від 2 липня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Старобешівського районного суду від 2 липня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати ухвалити рішення про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
З матеріалів цивільної справи убачається, що у листопаді 2008 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідачки, в якому просив виключити запис про своє батьківство в актовому запису про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що він ніколи не визнавав себе батьком дитини, у шлюбі з матір’ю дитини ОСОБА_2 не перебував, не проживав з нею однією сім’ю, заяву про визнання батьківства в органи реєстрації актів цивільного стану не подавав.
Незважаючи на це, відповідачка звернулася в суд із заявою про стягнення з нього аліментів на утримання дитини.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на як вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, ще ґрунтується на всебічному , повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справ доказів.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд обгрунтовано виходив із того, що згідно 126,136 Сімейного кодексу України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до державного органу реєстрації актів цивільного стану. Особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст. 126 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведеності відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановлює рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про їх народження. Відповідно до роз'яснень, що містить п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України X від 15 травня 2006 року « Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК України оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народжені дитини і до досягнення нею повноліття, предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком дитиною.
Судом першої інстанції призначалася молекулярно – генетична експертиза, проведення якої доручалося Донецькому обласному бюро судово-медичних експертизале позивач вімовився прийняти участь в її проведенні, посилаючись на те, що родичі відповідачки працюють експертами у цій установі, а тому можуть бути упередженими при її проведенні.
Апеляційним судом, за клопотанням позивача та його представника, призначалася молекулярно – генетична експертиза, проведення якої доручалося Дніпропетровському обласному бюро судово-медичних експертиз. Позивач двічі не з’явився для проведення експертизи, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце її проведення ( а.с.136,137, 147,148).
Вирішуючи спір, суд правильно визначився з характером правовідносин, що виникли, застосував закон, яким вони врегульовані, повно і всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну оцінку і дійшов обргунтованого висновку про відмову у задоволенні позову про виключення запису щодо батьківства позивача з актового запису №7 від 6 березня 2006 року ( а..с12) про народження дитини ОСОБА_3, оскільки позивач не довів відсутність кровного споріднення з дитиною ухилившись від участі у проведенні судово-генетичної експертизи, а тягар доказування закон покладає на позивача.
Не впливають на правильність висновків суду доводи про те, що суд не надав належної оцінки обставинам, що сторони не проживали однією сім'єю та, що не відповідач вчинив підпис на заяві про визнання батьківства до реєструючого органу, тобто запис його батьком проведений в порушення закону, оскільки ці обставини правового значення не мають і не є предметом доказування у даній справі.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, також, не спростовують висновків суду.
Відповідно до ст..308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ст. 311 ЦПК України підстави для обов’язкового їх скасування.
Керуючись ст., ст. 308, 313,315 ЦПК України, апеляційний суд –
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Старобешівського районного суду від 2 липня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Судді: