Судове рішення #7844079

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ


4 грудня  2009 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

 

                                            головуючого  Новодворської О.І.

                                            суддів Сукманової Н.В., Кіянової С.В.  

                                            при секретарі  Поправка О.О.  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за   апеляційною скаргою   ОСОБА_1    на рішення Київського  районного суду м. Донецька від 2 жовтня   2009 року  за позовом ОСОБА_1 до адміністрації орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф. Засядька" про поновлення на попередньому місці роботи, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -  

                                                                В С Т А Н О В И В:

 Рішенням Київського  районного суду м. Донецька від 2 жовтня   2009 року  ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до адміністрації орендного підприємства „Шахта ім.. О.Ф. Засядька" про поновлення на попередньому місці роботи, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відшкодування моральної шкоди.

 В апеляційній скарзі позивач просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що судом не ураховано всіх обставин справи, порушені норми матеріального та процесуального права.

 Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної  скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

З матеріалів цивільної справи убачається, що у квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до орендного підприємства „Шахта ім.. О.Ф. Засядька" та просив наказ про звільнення від 21.02.2009 р.№ 98 к визнати незаконним, поновити його на посаді електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування на ЦЗФ „Київська" орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф. Засядька", стягнути з орендного підприємства „Шахта ім.. О.Ф. Засядька" на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в сумі 10 000 грн. Посилався на те, що з 1982 року працював на ЦЗФ „Київська", а з 1984 року слюсарем по ремонту устаткування. у 1990 р. його визнано інвалідом армії 3 групи. Вказує, що згідно рекомендацій МСЕК міськлікарні № 18 м. Донецька для нього створювались умови праці, як для інваліда. З 16.12.2008 р. згідно висновку МСЕК йому була встановлена 2 група інвалідності з рекомендацією про створення особливих умов праці. 15.01.09 р. він був направлений на ВКК міськлікарні № 18. Наказом від 21.02.2009 р. № 98 к його було звільнено на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи. Вважає звільнення незаконним у зв'язку із тим що наказ від 21.02.09 р. суперечить законодавству про працю та не відповідає вимогам ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Вказував, також, що адміністрація ОП „Шахта ім. О.Ф. Засядька" не знайомила його з висновком медико-соціальної експертизи, де вказувалось би про те, що стан його здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків.

  У судовому засіданні позивач та його представник підтримали викладене у позовній заяві і суду пояснили, що із звільненням на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП не згодні, так як звільнення відбулося без достатніх підстав. Відповідачем не представлено доказів того, що він не міг виконувати роботу електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування за станом здоров'я. Просили суд позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі, а саме: скасувати наказ від 21.02.2009 р. № 98 к, та поновити ОСОБА_1 на роботі, стягнути з відповідача ОП „Шахта ім. О.Ф. Засядька" його на користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та в відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.

Представник відповідача позов не визнала і суду пояснила, що під час проходження
воєнної служби ОСОБА_1 отримав захворювання, в наслідок якого йому була
встановлена 3 група інвалідності. Щорічно він проходив медичний огляд, де за рішенням
медико-соціальної експертної комісії підтверджувався його незадовільний стан здоров'я. У
січні 2006 р. позивачу при повторному проходженні медичного огляду рішенням МСЕК З
група інвалідності була встановлена безстроково, з визначенням протипоказань по
фізичному труду. Робота по професії електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту
устаткування на ЦЗФ „Київська" припускає огляд скребкового конвеєра, заміну секторів,
виконання поточного ремонту механізмів фільтрувального відділення протягом робочої
зміни. Згідно атестації, яка була проведена спеціалістами санітарної лабораторії Донецького
Державного медичного університету ім.   М. Горького у 2006 р. на робочому місці електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування були виявлені 4 фактори 1-го ступені зі шкідливими умовами праці, які відповідають списку виробництв, робіт, професій, посад і показників № 2: пил переважно фіброгенної дії (вугільна), підвищений виробничий шум, перевищення нормативних показників ваги праці в частині динамічної роботи за участю м'язів нижніх кінцівок і тулубу, вантажу що підіймається (переміщується), за результатами яких працівники мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Ці умови праці не суперечили висновку МСЕК 2006 р. відносно ОСОБА_1

Вважає, що порядок звільнення позивача по п.2 ст. 40 КЗпП України був дотриманий, так як після виявлення у ОСОБА_1 протипоказань за станом здоров'я виконувати роботу електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування, йому були запропоновані професії „сторож" та „гардеробник". Від запропонованої роботи позивач відмовився. Просили в позові відмовити. У зв'язку з тим, що при звільненні позивача порушень припущено не було, просили також відмовити у відшкодуванні моральної шкоди.

Судом встановлено, що з 23 липня 1982 року по 21 січня 2009 року позивач працював у відповідача., з 15 березня 1984 року електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування ЦЗФ „Київська" орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф. Засядька".

Згідно довідки серії ДОН-05 № 017677 від 30.01.2006 р. йому була встановлена З група інвалідності з визначенням протипоказань по фізичному труду. Робота по професії електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування на ЦЗФ „Київська" припускає огляд скребкового конвеєра, заміну секторів, виконання поточного ремонту механізмів фільтрувального відділення протягом робочої зміни. Згідно атестації, яка була проведена спеціалістами санітарної лабораторії Донецького Державного медичного університету ім. М. Горького у 2006 р. на робочому місці електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування були виявлені 4 фактори 1- го ступені зі шкідливими умовами праці, які відповідають списку виробництв, робіт, професій, посад і показників № 2: пил переважно фіброгенної дії (вугільна), підвищений виробничий шум, перевищення нормативних показників ваги праці в частині динамічної роботи за участю м'язів нижніх кінцівок   і   тулубу,   вантажу   що   підіймається   (переміщується),   за  результатами   яких

працівники мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Ці умови праці не суперечили висновку МСЕК 2006 р.

 У подальшому стан здоров’я позивача ОСОБА_1 погіршився, тому в період з 06.10.08 р. по 18.12.08 р. він знаходився на амбулаторному лікуванні міськлікарні № 18 м. Донецька з діагнозом ревматизм а/ф, активність 1 ст. зворотний ревмокардит, поєднана мітрально - аортальна вада серця, комбінована мітральна вада серця, комбінована аортальна вада серця, легенева гіпертензія, гемодінамична стенокардія приступ серцевої астми СН ПА ФН III, по закінченні якого рішенням спеціалізованої кардіологічної МСЕК йому була встановлена 2 група інвалідності з можливістю роботи тільки в спеціального створених умовах.  

  На підставі висновку ЛКК Центральної міської лікарні № 18 від 16.01.09 р. № 6 встановлено, що він страждає на ревматизм а/ф, активність 1 ст. зворотний ревмокардит, поєднану мітрально - аортальну ваду серця, комбіновану мітральну ваду серця, комбіновану аортальну ваду серця, легеневу гіпертензію, гемодінамичну стенокардію приступ серцевої астми СН НА ФН III та йому протипоказана праця в якості електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування ЦЗФ „Київська" постійно.

Наказом по підприємству від 21.02.2009 р. № 98 к його було звільнено на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції, обгрунтовано виходив із того, що відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані з ініціативи власника або уповноваженого ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовження даної роботи.

Факт того, що за станом здоров’я позивач не може виконувати роботу в якості електрослюсаря (слюсарем) чергового та з ремонту устаткування підтверджений висновками спеціалізованої кардіологічної МСЕК  та ЛКК Центральної міської лікарні № 18 від 16.01.09 р. № 6,  від виконання роботи „сторож" та „гардеробник" позивач відмовився, чого не заперечував в судовому засіданні, інших вакансій відповідач не міг запропонувати у зв’язку з тим, що вони потребували спеціальних пізнань або не підходили позивачеві за станом здоров’я.

Довід скарги про те, що відповідач повинен був створити йому відповідні умови правці на його робочому місті, апеляційний суд не може взяти до уваги у зв’язку із тим, що саме скорочення робочого часу та збільшення перерви на відпочинок, які запропонував позивач, не вирішують проблеми шкідливих умов правці, які встановлено за висновком спеціалістів санітарної лабораторії Донецького Державного медичного університету ім. М. Горького у 2006 році.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, також, не спростовують висновків суду.

  Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ст. 311 ЦПК України підстави для обов’язкового їх скасування.

              Керуючись ст., ст. 308,313, 315 ЦПК України,  апеляційний суд –

                                                                    УХВАЛИВ :

            Апеляційну скаргу   ОСОБА_1      відхилити.

             Рішення   Київського  районного суду м. Донецька від 2 жовтня   2009 року      залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація