Справа №2а – 311/2010 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

19 лютого  2010 року суддя  Крюківського  районного  суду м.Кременчука Полтавської області  ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці в порядку письмового провадження цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду Крюківського району Полтавської області про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -

В С Т А Н О В И В :

10 листопада 2009 року  до суду  звернулася  з  адміністративним  позовом  ОСОБА_2. згідно якого остання прохала постановити рішення, яким  відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, визнати   дії  відповідача  неправомірними. Стягнути з відповідача на її користь недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу як дитині війни до пенсії   за період  з січня  2006 по червень 2008р.р. включно  у розмірі 3302 грн. 60 коп. Крім того прохала, зобов”язати ОСОБА_3 Пенсійного фонду України Крюківського району м.Кременчука нараховувати їй щомісячну соціальну державну допомогу відповідно  до Закону України « Про соціальний захист дітей війни» надалі при нарахуванні пенсії.

    На обгрунтування заявлених вимог позивачка   вказувала, що вона належить до соціальної категорії ?итина війни” та  відповідно до ст. 6 ЗУ ?ро соціальний захист дітей війни” з 01 січня 2006 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність. Не дивлячись на це, управління Пенсійного фонду України Крюківського району м.Кременчука всупереч Рішенню Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, яким були визнані  неконституційними окремі положення ЗУ ?ро державний бюджет України на 2007 рік”, в тому числі й щодо зупинення ст.6 ЗУ ?ро соціальний захист дітей війни”, протягом 2006-2007 р.р. таку допомогу взагалі їй не нараховували і не виплачували, в 2008 році виплатили у неповному обсязі, чим були порушені її законні права,  в зв”язку з чим, прохала суд визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача, починаючи з 2006 року, нарахувати та виплатити їй  щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни у розмірі 30 %  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того, прохала врахувати, що відповідно до ЗУ ?ро загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а саме ч. 2. ст. 46 Закону, передбачено, що нараховані суми пенсії, які не отримані з вини органу, що призначає і виплачує, пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Отже, на її думку, сума невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період із 2006 по  червень 2008 року-3302 грн.60 коп. Крім того вказала, що  грубе порушення її прав їй стало відоме тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації.

В  судове  засідання позивачка  ОСОБА_2  не з»явилася, в справі мається її письмова заява , згідно якої вона  позовні вимоги підтримала і прохала справу розглянути за її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_3 Пенсійного фонду України Крюківського району м.Кременчука  в судове засідання не з’явилися, про день, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, позовні вимоги не визнали, прохають розглянути справу і прийняти рішення в відсутність їх представника, надали суду письмові заперечення, в яких просять суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначили,  що Законом України «Про державний бюджет України на  2006 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена. Ст. 110 Закону України  «Про внесення змін до Закону України про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 р. №3367-IV встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто пільги по нарахуванню  до пенсії надбавки у 2006 р. запроваджуються поетапно, за результатами  виконання бюджету у першому півріччі. На час підписання Закону України «Про соціальний захист дітей війни» нарахування  підвищень та надбавок до пенсій здійснювалось виходячи з розміру 19 грн.91 коп., що було визначено постановою Кабінету Міністрів від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів  державного бюджету», до якої постановами Кабінету Міністрів України № 279 від 13.03.2002 р.,№ 1350 від 27.08.2003 р., № 895 від  13.07.2004 р.,№  996 від 04.08.2004р. вносилися зміни. Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» надання пенсійних  пільг дітям війни  було  призупинено, оскільки прийняття  закону, за яким  би можливо провести належні виплати  у 2006-2007 р.р. не відбулося, то відповідно не передбачалися і кошти для виплати надбавок бюджетним законодавством.

З 1 січня 2008 року  відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на  2008 рік  та про  внесення змін до деяких  законодавчих актів України» підвищення до пенсії дітям війни виплачувалось у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни – 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. На даний час питання  встановлення підвищення до пенсій «дітям війни» врегульовано  постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2008 р. № 530 «Деякі  питання  соціального захисту  окремих категорій  громадян», відповідно до якої підвищення встановлюється  з 22.05.2008 року в розмірі 48,10 грн., з 01.07.2008р.- 48,20 грн., з 01.10.2000 р.- 49,80 грн..

 Вважають , що  кошти на виплату надбавки дітям війни, передбачені Законами України про державний бюджет» на відповідний рік, то і відповідно відповідачем по справі повинно бути  Держказначейство. Одночасно не заперечують, що  було рішення Конституційного суду, але воно набрало чинності  з моменту його прийняття, тобто з 9 липня 2007 року і зворотньої сили немає., тому і перерахунок пенсії з 1 січня 2006 року здійснити неможливо, оскільки дія данного  рішення на правовідносини з 1 січня 2006 року по 9 липня 2007 року не поширюється. Частиною першою статті 28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхуваня №1058-1У від 9 липня 2003 року встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, визначеного  законом, але мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом і не можна застосовувати величину мінімальної пенсії за цим законом для обраховування підвищення до пенсії дітям війни, оскільки підвищення до пенсії та пенсія є різними категоріями пенсійних виплат. До того ж позивачкою пропущено строк звернення до адміністративного суду, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши та оцінивши наявні письмові матеріали справи, повно з”ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об”єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  приходжу  до слідуючих  висновків:

Встановлено, що позивачка по справі,  ОСОБА_2Г, ІНФОРМАЦІЯ_1 і має статус ?итини війни” (фотокопія  посвідчення серії АЗ №012502  від 7.10.2005   року).

Враховуючи зазначений статус  ОСОБА_2 відповідно до ст.6 ЗУ ?ро соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

ОСОБА_3 Пенсійного фонду України Крюківського району м.Кременчука не здійснює позивачці зазначених виплат, посилаючись на відсутність коштів для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.

Відповідно до ст. 6 ЗУ ?ро соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.          

 Згідно ст. 7 ЗУ ?ро соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

 ЗУ ?ро Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік  зупинено.

 ЗУ ?ро внесення змін до Закону України ?ро Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року, який набрав чинності 15.03.2006 року, до статті 110 Закону України ?ро Державний бюджет на 2006 рік” було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

 Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 ЗУ ?ро соціальний захист дітей війни”  запроваджені не були.

 ЗУ ?ро Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року та ?ро внесення змін до Закону України ?ро Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Крім того, надаючи перевагу ЗУ ?ро Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року та ?ро внесення змін до ЗУ ?ро Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року, суд виходить з того, що з акони є актами єдиного органу законодавчої влади – Верховної Ради України. Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає такого закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Конституційний Суд України у п.3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: ?онкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.

Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивачки, які стосуються виплат доплати до пенсії за 2006 рік. Відповідач по справі протягом 2006 року діяв  у відповідності з діючим законодавством та не мав підстав здійснювати позивачці щомісячні доплати до пенсії, оскільки до 15.03.2006 року дія ст.6 ЗУ ?ро соціальний захист дітей війни” була зупинена, а з 15.03.2006 року здійснення доплат, визначено у інший спосіб, тобто поставлено в залежність від виконання у другому півріччі 2006 року ЗУ ?ро Державний бюджет на 2006 рік”.  

 Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачці доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає їх частково підлягаючими задоволенню, з таких підстав.

 Відповідно до п. 12 ст. 71 ЗУ ?ро Державний бюджет на 2007 рік”, дію статті 6 ЗУ ?ро соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України ОСОБА_3 Пенсійного фонду України  Крюківського району м.Кременчука повинен був нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії, передбачену ст.6 ЗУ ?ро соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України ?ро Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачці відповідні доплати.

Що стосується вимог позивачки про зобов'язання відповідача виплачувати їй в 2008.р. щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 ЗУ ?ро Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту")  до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового  утримання чи  державної   соціальної   допомоги,   що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

  З 01 січня 2008 року позивачці було нараховане та виплачується зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру.

 Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України ?ро Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд вважає, що з 22.05.2008 року ОСОБА_3 Пенсійного фонду України Крюківського району м.Кременчука повинен був нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп.41 розділу 2 ЗУ ?ро Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачці доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачці доплати, передбачені ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням  п.п.41 розділу 2 Закону України ?ро Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.    

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно позову та письмових заперечень відповідача, не заперечується, що позивачка ОСОБА_2., відповідно до ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

 За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

 З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачкою конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення  «Про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001  і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивачки, передбаченої ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ” покладено на ОСОБА_3 Пенсійного фонду України Крюківського району м.Кременчука, за місцем проживання позивачки.

 Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

 За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

 Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне  право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо:

-   призначення пенсії;

-   підготовки документів для її виплати;

-   забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням – забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України, не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачці доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення позивачці виплат, гарантованих їй Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.    

Суд також не вбачає пропущення позивачкою строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, оскільки порушення прав позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду, тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і  частково припинилось лише 01.01.2008 року після внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, крім того суд враховує поважний вік позивачки.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з ОСОБА_3 Пенсійного фонду України Крюківського району м.Кременчука   доплати до пенсії у визначеній позивачкою грошовій сумі  не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були їй  нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

Суд вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 Пенсійного фонду України Крюківського району м.Кременчука по не виконанню з 09.07.2007 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  яка призвела до  порушення прав позивачки на  своєчасне нарахування та отримання  доплати до пенсії.

     В зв’язку з тим, що позов позивачки задовольняється частково, слід стягнути з місцевого бюджету м. Кременчука, Полтавської області  на користь  ОСОБА_2  - 1 грн. 70 коп. судового збору.

Керуючись ст. 64 Конституції України, ст.ст.  3, 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 6, 11, 12, 17, 19, 70, 71, 98, 158-161, 163, 186, 187 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, -          

П О С Т А Н О В И В:

    Адміністративний позов  ОСОБА_2  до ОСОБА_3 Пенсійного фонду Крюківського району Полтавської області про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги - задовольнити частково.

    Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України Крюківського  району в м. Кременчуці  Полтавської області протиправною.

    Зобов’язати управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці  Полтавської області здійснити перерахунок пенсії  ОСОБА_2  з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»  та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , за 2008 рік  з  22 травня 2008 року  по 1 червня 2008 року та в подальшому.

В іншій частині позовних вимог відмовити.  

    Стягнути з  місцевого бюджету м .Кременчука  Полтавської області на користь  ОСОБА_2 - 1,70 грн. судового збору.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги до Харківського адміністративного апеляційного суду, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя:                                           Т.І.Усенко