ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" серпня 2006 р. Справа № 10/112"Д"
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Веденяпіна О.А.
суддів: Черпака Ю.К.
Щепанської Г.А.
при секретарі Воробйовій Т.А. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Шевчук В.Г.-державний податковий інспектор юридичного відділу за довіреністю №8728/Ш/10 від 24.05.2006 р.,
від відповідачів:
- ТОВ "Фірма Фелікс": не з'явився,
- ЗАТ"Промтехстандарт": не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі (м.Житомир)
на рішення господарського суду Житомирської області
від "18" квітня 2006 р. у справі
за позовом Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м.Житомирі (м.Житомир)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Фелікс" (м. Житомир) та
закритого акціонерного товариства "Промтехстандарт" (м. Київ)
про визнання угод недійсними,
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2004 року Житомирська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до господарського суду з позовом до ТОВ "Фірма Фелікс" та ЗАТ "Промтехстандарт" про визнання на підставі ст.49 ЦК УРСР недійсними договорів №П-16/04 від 16.04.2002 року та доповнення до нього від 07.05.2002 року, №П-14/05 від 14.05.2002 року та доповнень до нього від 14.06.2002 року та 26.06.2002 року, №П-30/05 від 30.05.2002 року і стягнення з відповідачів в доход держави одержаного ними за договорами.
Житомирська ОДПІ в позовній заяві, посилаючись на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24.12.2003 року, яким визнано недійсними з моменту реєстрації підприємства установчий договір, статут, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ЗАТ "Промтехстандарт", вказує, що вищевказані договори, доповнення до них та податкові накладні, підписані Левицьким О.М., юридичної сили не мають, оскільки ним не підписувались і повноважень на їх підписання він не давав.
Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про те, що укладені угоди суперечать інтересам держави і суспільства.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 18 квітня 2006 року у справі №10/112"Д" в позові відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Житомирська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції щодо набрання рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 06 жовтня 2005 року законної сили обставинам справи .
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримує.
Представники відповідачів в засідання суду не з'явились.
Відповідно до ст.40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомити суд про зміну місця знаходження. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.
Повістки надіслані за юридичними адресами відповідачів.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності їх представників.
Відмовляючи в позові, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у відповідачів, або хоча б в одного з них, мети суперечної інтересам держави та суспільства при укладенні спірних угод та умислу щодо досягнення відповідних наслідків.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив.
Згідно договорів №П-16/04 від 16.04.2002 року та доповнення до нього від 07.05.2002 року, №П-14/05 від 14.05.2002 року та доповнень до нього від 14.06.2002 року та від 26.06.2002року, №П-30/05 від 30.05.2002 року ЗАТ "Промтехстандарт" передало ТОВ "Фірма Фелікс" продукцію - брухт чорних та кольорових металів на загальну суму 190 002,41 грн.
Розрахунки за отриманий товар проведені у грошовій формі на загальну суму 190 000,00 грн., що підтверджується документами бухгалтерського обліку, про які йдеться в довідці позапланової перевірки ТОВ "Фірма Фелікс" з питань взаємовідносин з ЗАТ "Промтехстандарт" за період 2002-2003р.р.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу необґрунтованою, виходячи з наступного.
Згідно статті 49 Цивільного кодексу УРСР, який був чинним на момент укладення спірних договорів, визнається недійсною угода, укладена з метою, суперечною інтересам держави і суспільства.
Цією ж статтею передбачено, що якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного.
При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Таким чином, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладення з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання таких наслідків.
Наявність умислу у обох сторін (або сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди і суперечність її мети інтересам держави і суспільства та прагнули, або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.
За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.
Позивач посилається на те, що згідно рішення Оболонського районного суду м.Києва від 24.12.2003р. визнано недійсними з моменту реєстрації установчий договір, статут, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ЗАТ "Промтехстандарт", у зв'язку з чим вважає, що це підприємство створювалось з умислом несплати податків, відповідно укладені ним угоди завідомо суперечать інтересам держави і суспільства.
Проте, цивільна справа за позовом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва до Левицького Олександра Миколайовича (голова правління ЗАТ "Промтехстандарт") про визнання недійсними установчого договору, статуту, свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість ЗАТ "Промтехстандарт" станом на 26 серпня 2004 року - дату пред'явлення позову знаходилась у Апеляційному суді м. Києва і тому будь-які висновки працівників податкового органу, що ґрунтуються на рішенні Оболонського суду м. Києва від 24 грудня 2003 року не є переконливими.
Крім того, ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 16 червня 2005 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 грудня 2003 року, яким було задоволено позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про визнання недійсними установчого договору, статуту, свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість ЗАТ "Промтехстандарт", скасовано, а справу направлено на новий розгляд до того ж суду першої інстанції в іншому складі суду.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2005 року у цивільній справі №2-3780, яке набрало законної сили, в задоволенні позову Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсними установчого договору, статуту, свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість ЗАТ "Промтехстандарт" відмовлено.
Матеріали справи свідчать про те, що ЗАТ "Промтехстандарт" в установленому порядку зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності та отримало свідоцтво про реєстрацію його платником податку на додану вартість і на момент укладення оспорюваних договорів перебувало на податковому обліку як платник ПДВ, згідно укладених договорів купівлі-продажу брухту чорних та кольорових металів між ТОВ "Фірма Фелікс" та ЗАТ "Промтехстандарт", ТОВ "Фірма Фелікс" отримало товар, передача якого оформлена відповідними накладними, приймально-здавальними актами, факти отримання товару та проведення розрахунків підтверджуються матеріалами справи та не оспорюються податковим органом.
Оспорювані угоди укладено правоздатними юридичними особами, які є належними учасниками цивільних правовідносин в Україні.
Таким чином, позивачем не надано доказів створення ЗАТ "Промтехстандарт" з метою здійснення протизаконної діяльності.
Укладені угоди купівлі-продажу передбачають обов'язок сплати податків обома сторонами, ухилитися від сплати податків за цими угодами без настання відповідної майнової або кримінальної відповідальності вони не могли, оскільки такі угоди не приховують від оподаткування доходів або використання майна.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що умисел відповідачів, або хоча б в одного з них, на укладення угод з метою суперечною інтересам держави і суспільства належними доказами не доведений і тому погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності правових підстав для визнання недійсними оспорюваних угод, укладених між відповідачами.
Разом з тим, господарським судом першої інстанції при ухваленні судового рішення не враховано п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, а відповідно до ст.158 КАС України, судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови.
Враховуючи, що місцевий господарський суд вирішив справу правильно по суті, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, рішення господарського суду Житомирської області від 18 квітня 2006 року у справі №10/112"Д" слід правильно найменувати постановою, залишаючи по суті судовий акт без змін.
Керуючись ст.ст. 160,195,196,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 18 квітня 2006р., яке вважати постановою, залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано протягом одного місяця безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Веденяпін О.А.
судді:
Черпак Ю.К.
Щепанська Г.А.
віддрук. 5 прим.
1-до справи
2- позивачу
3-4- відповідачам
5- в наряд
друк. Кравчук Н.В.