Справа N 2-660

                            2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

09 лютого 2009 року   Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Максимчук З.М.

при секретарі -     Макаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі цивільну справу за позовом Мелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах виконкому Мелітопольської міської ради у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, суд

В С Т А Н О В И В:

        Мелітопольський міжрайонний прокурор звернувся до суду в інтересах виконкому Мелітопольської міської ради у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину за наступними підставами.

        02.05.2007 року, приблизно о 08 годині 45 хвилин, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем НОМЕР_1. Рухаючись по пр-ту Б.Хмельницького в м. Мелітополі в північному напрямку в районі будинку №83 по пр-ту Б.Хмельницького ОСОБА_1 виїхала на смугу зустрічного руху і зіткнулась з автомобілем ВАЗ-2101, р/н і1750ЯТ під керуванням ОСОБА_2, який рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок ДТП потерпілому ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості. 24.11.2007 року за фактом ДТП порушена кримінальна справа за ознаками ст.286 ч.2 КК України. 05.12.2007 року ОСОБА_1 пред’явлено обвинувачення за вказаною статтею КК і справу направлено до суду для розгляду. Постановою Мелітопольського міськрайонного суду від 13 лютого 2008 року кримінальна справа щодо ОСОБА_1 закрита на підставі п. «б» ст.1 Закону України «Про амністію». Вказана постанова набрала законної чинності. Згідно довідки Мелітопольської лікарні ОСОБА_2 знаходився на лікуванні  в травматологічному  відділенні з 02.05.2007 року по 11.08.2007 року і на його лікування витрачено  6111,37 гривень. В добровільному порядку зазначена шкода державі не відшкодована.

    На підставі викладеного Мелітопольський міжрайонний прокурор просить стягнути з відповідачки на користь виконкому Мелітопольської міської ради витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину у розмірі 6111 гривень 37 копійок.

        У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

      Відповідачка у судове засідання не з’явилася з невідомих причин, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином рекомендованим листом, заяви про слухання справи за її відсутності чи заперечень проти позову не надіслала. Тому суд визнає неявку відповідачки з неповажних причин і вважає за можливе слухати справу за її відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

        Заслухавши пояснення прокурора, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

    З матеріалів справи випливає, що ОСОБА_1, рухаючись по пр-ту Б.Хмельницького в м. Мелітополі в північному напрямку в районі будинку №83 по пр-ту Б.Хмельницького виїхала на смугу зустрічного руху і зіткнулась з автомобілем ВАЗ-2101, р/н і1750ЯТ під керуванням ОСОБА_2, який рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок вказаного ДТП потерпілому ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості. 24.11.2007 року за фактом ДТП порушена кримінальна справа за ознаками ст.286 ч.2 КК України.

    Однак постановою Мелітопольського міськрайонного суду від 13 лютого 2008 року, копія якої додана до матеріалів справи (а.с.3), кримінальна справа щодо ОСОБА_1 закрита на підставі п. «б» ст.1 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року. Як вбачається з матеріалів справи вказана постанова набрала законної чинності.

     Згідно ч.3 ст.93 КПК України якщо підсудний  буде  визнаний  винним,  але  звільнений  від покарання, суд має право покласти на нього судові витрати.

        У відповідності до ст. 93-1 КПК України кошти, витрачені  закладом  охорони  здоров'я  на стаціонарне лікування  особи,  потерпілої  від  злочину, за  винятком  випадку завдання  такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання,  що раптово виникло внаслідок протизаконного  насильства  чи  тяжкої  образи з боку потерпілого, стягуються  судом  при  постановленні  вироку  за  позовом закладу охорони   здоров'я,   органу  Міністерства  фінансів  України  або прокурора  в порядку, передбаченому статтею 28 та частинами другою і третьою статті 93 цього Кодексу.

    Згідно довідки Мелітопольської лікарні №1 від 29.11.2007 року №1431, копія якої додана до матеріалів справи (а.с.4), потерпілий ОСОБА_2 знаходився на лікуванні  в травматологічному  відділенні з 02.05.2007 року по 11.08.2007 року і на його лікування витрачено  6111,37 гривень

    Згідно положень ч.2 вказаної статті у разі,   коли   при   постановленні   вироку   рішення   про відшкодування  коштів,   витрачених   на   стаціонарне   лікування потерпілого,  не було прийнято, стягнення їх провадиться в порядку цивільного судочинства  за  позовом  осіб,  зазначених  у  частині першій цієї статті. У такому ж порядку  відшкодовуються  витрати  на  стаціонарне лікування  особи,  яка  постраждала від злочинного діяння,  в разі закриття кримінальної справи чи  відмови  у  порушенні  справи  за обставин, передбачених пунктами 3, 4, 6 частини першої статті 6, статтями 7, 7-2, 8, 9 і 10 КПК України.

    Згідно п.4 ч.1 ст.6 КПК України порушена кримінальна справа підлягає закриттю внаслідок акта  амністії,  якщо  він  усуває  застосування покарання  за  вчинене  діяння.

    З матеріалів справи випливає, що ОСОБА_1 була звільнена від відбування покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України саме на підставі акта амністії, тобто закриття кримінальної справи з цієї підстави не звільняє її від обов’язку відшкодувати кошти,   витрачені   на   стаціонарне   лікування потерпілого.

        Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

        Крім того, у відповідності до ст. ст. 79, 88 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у сумі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 29, 93-1 КПК України, ст.ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Мелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах виконкому Мелітопольської міської ради Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - задовольнити повністю.

    Стягнути з ОСОБА_1, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь виконкому Мелітопольської міської ради Запорізької області (р/р 31416544700013, ЄДРПОУ 01992877, ОКПО 34676932, банк - УДК ГУДК у Запорізькій області, одержувач – місцевий бюджет м. Мелітополя 24060300 МФО 813015, призначення платежу – стягнення коштів на стаціонарне лікування) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину у розмірі 6111 / шість тисяч сто одинадцять/ гривень 37 копійок.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 гривень.

      Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області протягом десяти днів з дня оголошення рішення. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Запорізької області протягом двадцяти днів з моменту подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: