Справа № 2-а-307

2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

    18 лютого 2010 року                    Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого – судді Труханович В.В.

                при секретарі – Лук’яновій В.І.

розглянув в порядку письмово провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання здійснити перерахунок та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», суд  

ВСТАНОВИВ :

    До суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Харкова та просив постановити рішення, на підставі якого зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні нарахування і виплати на його користь недоплачену йому, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2008 року до 31.12.2008 року.  Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він  народився у 1942 році, відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-1V від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни.  Згідно зі ст. 6 даного Закону с 01.01.2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідач у повному обсязі щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком позивачу не виплачує, у зв’язку з чим він вимушений звернутися до суду з даним позовом.

 Сторони в судове засідання не з’явилися, просили слухати справу за їх відсутністю.

               Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, то суд у відповідності з ч.3 ст.122 КАС України, ухвалив проводити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.

      Суд, дослідивши матеріали справи, вважає., що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1  перебуває на обліку в УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус  «дитина війни», що вибачається з копії пенсійного посвідчення серії АА №  411015 виданого 13.10.1997 року. ( а.с. 8)

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004  № 2195-IV,  позивач має право на отримання державної соціальної грошової допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004  № 2195-IV , фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Позивач просить суд постановити рішення, на підставі якого зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні нарахування і виплати за 2008 рік.

Відповідно до п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується  замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Рішення Конституційного Суду України у цій справі також має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, відповідач повинен був з 22.05.2008 року нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. за № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено розмір підвищення до пенсії дітям війни: з 22 травня – 48, 1 гривні, з 1 липня - 48, 2 гривні, з 1 жовтня – 49, 8 гривні, що складає 10% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Однак, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено розмір підвищення до пенсії дітям війни на рівні 30 % мінімальної пенсії за віком, а не на рівні 10 % прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч. 2 ст. 3  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Отже, виходячи з вимог ч. 2 ст. 3  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та принципу верховенства закону над підзаконними нормативними актами, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а не здійснювати таку  доплату згідно положень п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. за № 530 та  п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який втратив чинність з моменту прийняття Конституційним судом України рішення про неконституційність даного Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. за № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»  встановлюється не розмір мінімальної пенсії з якого обчислюється доплата особам, які мають статус «дитини війни», а конкретний розмір такої доплати, що суперечить змісту ст. 6 «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004  № 2195-IV, якою встановлюється розмір такої доплати у відповідності до   30% мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідач повинен  нарахувати позивачу  підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а при виплаті такого нарахування врахувати вже виплачену суму та провести виплату недоплаченої суми підвищення до пенсії.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003  № 1058-IV , іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус  «дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004  № 2195-IV  позивач має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №12/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням –забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку  на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 № 2195-IV  покладено на УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова , за місцем проживання позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, ст. ст. 2, 3, 6-9, 11, 17, 69-71, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

    Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання здійснити перерахунок та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» – задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова  протиправною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30  відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з  22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2008 рік відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу Адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                            суддя В.В. Труханович