КОПІЯ     Справа N2- 3642/09

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 січня 2010 року Суворовський районний суд м. Херсона в складі головуючого Зубова О.С., при секретарі Хандусенко О.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми авансу

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, та пояснила в судовому засіданні, що 22.04.2008 року вона з  відповідачем  домовились в усний формі про укладення договору купівлі-продажу кімнат №№11,12 в будинку №8 а по вул.Гагаріна в м.Херсоні, належних відповідачу. На підтвердження свого наміру укласти договір вона передала відповідачу аванс в сумі 10000 дол. США, що підтверджується розпискою відповідача. В подальшому договір купівлі-продажу не стався. Від повернення сплаченої нею грошей відповідач відмовляється. Просила стягнути з відповідача грошові кошти, сплачені нею в якості авансу.

Відповідач та представник відповідача позов не визнали, вказуючи, що 22.04.2008 року позивачка передала в якості забезпечення виконання договору купівлі-продажу кімнат завдаток, а не аванс. В наступному невиконання договору купівлі-продажу сталося з вини самої позивачки, яка не могла виконати своє зобов'язання щодо оплати вартості кімнат через відсутність грошей. Тому сума завдатку повинна залишитися у відповідача.

Судом установлені такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18.01.1999 року належать на праві спільної сумісної власності житлові приміщення кімнат №№11,12 в будинку №8-а по вул.Гагаріна в м.Херсоні.

З пояснень сторін випливає, що поміж позивачем та відповідачем було укладено усну домовленість про купівлю вказаних приміщень.

На підтвердження свого наміру укласти договір позивач передала відповідачу грошову суму в розмірі 50500 грн., що підтверджується розпискою, яку написав відповідач.

В подальшому договір  купівлі-продажу  в нотаріальному порядку не був укладений з причин: як вказує позивачка, тому що не прийшли до визначення остаточної вартості квартири, а як вказує відповідач відмови позивача від укладення угоди, у зв’язку неявкою позивачки до нотаріуса.

          Згідно зі ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума, що видається кредитором боржника у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Оскільки сторони  домовились укласти договір купівлі-продажу квартири,  але відповідно його не оформили,  то передана в рахунок виконання договору  сума 50500 грн.  є  авансом  та в силу ч.2 ст.693 ЦК України повинна бути повернута позивачу-покупцю.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем на даний час без достатньої на то правової підстави утримуються грошові кошти належні позивачу в загальній сумі 50500 грн. У зв'язку з чим вимоги позивача про  стягнення цих коштів є обґрунтованими та в силу ст.ст. 1212, 1213 ЦК України підлягають задоволенню частково, оскільки у розписки вказується саме така сума, а ні 10000 доларів США.

Посилання відповідача на укладення між сторонами договору завдатку, а не авансу не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки розписка, написана відповідачем ніби то в якості підтвердження факту передачі коштів як завдатку,  не відповідає вимогам закону щодо форми та необхідних умов договору завдатку, а з тексту розписки вбачається що вказані в ній кошти фактично отримані відповідачем в рахунок платежів належних з позивача за договором купівлі-продажу квартири, який сторони бажали укласти в майбутньому, що також не заперечувалося сторонами в судовому засіданні. А за таких обставин, договір купівлі-продажу в встановленому порядку не був укладений та оформлений, тому сума, сплачена позивачем не може вважатися завдатком, а визнається авансом й повинна бути повернута в тому розмірі, в якому вона й надавалася.

Доводи представника відповідача про встановлення факту укладення договору завдатку між сторонами рішеннями місцевого та апеляційного суду також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказані рішення суду стосувалися іншого предмету спору між сторонами.

Доводи позивача и її представника про то, що підлягає стягненню 10000 доларів США є необґрунтованими та показання свідка ОСОБА_3 про те, що гроші були передані у доларах США, спростовуються розпискою відповідача, яку прийняла позивачка, таким чином, згодившись з тім, що сума оплати складає 50500 грн.

Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. та судовий збір в сумі 51 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8,10,212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов  ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50500 грн. в повернення авансу, 81 грн. -  судові витрати.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Суворовський районний суд м. Херсону, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження, з наступним поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Головуючий

Копія вірна, рішення не набуло законної сили: