Справа № 1-26/10

ВИРОК

Іменем        України

16 лютого 2010 року                                                                       Яготинський районний суд

Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л.І.

при секретарі Ковряк О.О.

за участю прокурора Карповича Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин  Київської області справу про обвинувачення  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3,  військовозобов’язаного, не одруженого,  працюючого вантажником в ТОВ «Ідекс-Продакшн», мешканця  ІНФОРМАЦІЯ_4,  не судимого

в злочині, передбаченому ст. 122 ч.1 КК України

В  С Т А Н О В И В:

     Підсудний  ОСОБА_1  заподіяв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло  за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я потерпілого.

            Злочин вчинений за таких обставин.

            20 листопада 2009 року близько 23 години 30 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в с. Супоївка Яготинського району Київської області на вул. Сільцева поблизу гуртожитку ТОВ «Індекс-Продакшн», діючи умисно, під час сварки із ОСОБА_2 на грунті виниклих неприязних відносин наніс останньому один удар рукою в область лівої щелепи. В результаті нанесеного  удару потерпілому  ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у   вигляді перелому нижньої щелепи зліва, що не супроводжувався небезпечними для життя явищами на момент спричинення,  які згідно висновку судово-медичної експертизи №  2/д від 18.01.2010 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

     Підсудний в судовому засіданні вину визнав та показав, що 20 листопада 2009 року  він разом із знайомими святкував свій день народження , вживаючи спиртні напої в приміщенні  кафе-бару, розташованого поряд з гуртожитком в с. Супоївка Яготинського району. В подальшому, повернувшись до гуртожитку, він знаходився у власній кімнаті. Близько 23 години 20 хвилин до кімнати зайшов його колега по роботі ОСОБА_4 разом  із ОСОБА_2 Перебуваючи в кімнаті, останній взяв у руки ніж, який лежав на  столі. На його запитання, що він хоче порізати, той відповів, що можливо його. Крім цього, останній в принизливій формі звернувся до нього, звинувачуючи в тому, що він є «чужим», так як приїхав на заробітки. В результаті чого між ним та ОСОБА_2 на грунті особистих неприязних відносин виникла сварка, і  вони всі разом вийшли на подвір’я. На подвір’ї  ОСОБА_3 продовжував  розмовляти з ним в грубій формі,  і він, образившись на нього, наніс  останньому один  удар кулаком в  область нижньої  лівої щелепи, після чого повернувся до своєї кімнати.

            Кається у скоєному,  просить суворо не карати.

            Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильність розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, суд вважає вину  ОСОБА_5 доведеною, а дії його за ст. 122 ч.1 КК України кваліфікованими вірно, так як він спричинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним

2

для життя і не потягло наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я потерпілого.

    Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який по місцю проживання та по місцю роботи характеризується позитивно, кається у скоєному, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, злочин скоїв в стані алкогольного сп’яніння, що є обставиною, яка обтяжує відповідальність та вважає, що обираючи йому покарання у вигляді обмеження волі, до нього необхідно застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від покарання з випробуванням, з іспитовим строком.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                                 ЗАСУДИВ:

    ОСОБА_1 визнати винним за ст.  122 ч.1 КК України та призначити йому покарання за цією статтею

-  1 (один) рік обмеження волі.

Згідно ст. 75 КК України  ОСОБА_1 звільнити від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на  1 (один) рік.

    Згідно ст. 76 КК України зобов’язати  ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально – виконавчої інспекції про зміну місця  проживання, роботи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню:  підписка про невиїзд.

Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області протягом 15 (п’ятнадцяти діб) з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляції.

                 Суддя                                                                         Литвин Л.І.