Судове рішення #7836580

                                                                   

                                                             

                                                                В И Р О К

                                              І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

                             

    м.Івано-Франківськ                                                                  Справа № 1- 284-2010

10  лютого  2010 року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

                                в складі головуючого судді : Фіцак Т.Д.

                                секретаря                               :  Мельник Ю.В.

                                прокурора                              :  Чугунової В.М.

                                захисників                             :  ОСОБА_1, ОСОБА_2

                               

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську справу про обвинувачення   ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця  та  жителя  ІНФОРМАЦІЯ_2,  українця,  громадянина  України,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  учня  ІНФОРМАЦІЯ_4,  не  одруженого,  не  судимого

        ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_5,  уродженця  та  жителя  ІНФОРМАЦІЯ_6.  українця,  громадянина  України,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  учня  ІНФОРМАЦІЯ_7,  не  одруженого,  не  судимого                    

                                                  за ст.187 ч.2  КК України ,

                                                        В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3,  ОСОБА_4  вчинили  розбій,  що  виразився  в  нападі,  з  метою  заволодіння  чужим  майном,  поєднаним  із  погрозою  застосування  насильства  небезпечного  для  життя  чи  здоров”я  особи,  яка  зазнала  нападу,  за  попередньою  змовою  групою  осіб.  

              Злочин скоєно при слідуючих обставинах.

29.07.2009 року  біля  17 год.  неповнолітній  ОСОБА_3  перебуваючи  в  сквері  ім.Д.Січинського,  по  вул.С.Бандери  в  м.Івано-Франківську,  з  метою  вчинення  нападу  для  заволодіння  чужим  майном  за  попередньою  змовою  з  неповнолітнім  ОСОБА_4  підійшли  до  ОСОБА_5  ОСОБА_4  утримував  за  руку  неповнолітнього       ОСОБА_5  куди  також  підійшов  ОСОБА_3  та  погрожуючи  запальничкою  у  вигляді  пістолета,  приставивши  її  до  голови  потерпілого,  вимагав  у  нього  майно.

Потерпілий  ОСОБА_5  сприйнявши  погрозу  застосування  запальнички  у  вигляді  пістолета,  як  погрозу  застосування  вогнепальної  зброї  та  побоюючись  за  своє  життя  та  здоров”я  передав  ОСОБА_3  мобільний  телефон  марки “Соні-Еріксон” Р 306,  вартістю 780 грн.,  з  стартовим  пакетом “Київстар”,  вартістю  25 грн.  на  загальну  суму  805 грн.

З  викраденим  неповнолітній  ОСОБА_3  разом  з  неповнолітнім  ОСОБА_4  з  місця  вчинення  злочину  втекли.

Підсудний  ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, розкаявся у вчиненому та дав  показання,  що   він    29.07.2009 року  їхав  в  м.Івано-Франківськ  в  міліцію,  щоб  написати  заяву,  так  як  у  нього  вкрали  телефон.  В  автобусі  він  зустрів  ОСОБА_4  та  Паньківа.  ОСОБА_4  з  ним  погодився  піти  в  міліцію,  а  Паньків  чекав  на  зупинці  по  вул.Галицька.  Після  того  як  він  написав  заяву,  пішли  до  Паньківа  на  зупинку,  а  потім  гуляли  по  вул.Коновальця,  далі  пішли  в  парк  по  вул.С.Бандери.  Вони  сиділи  на  лавочці  та    на  іншій  навпроти  них  сиділо  троє  хлопців.  Він  з  ОСОБА_4  відійшли  в  сторону,  який   запропонував  йому  пограбувати    хлопців,  сказав,  що  має  запальничку-пістолет  і  так  можна  буде  забрати  у  них  будь-які  речі.  Він  на  пропозицію  погодився.  Вони  сказали  Паньку  щоб  покликав   хлопців.  Коли  хлопці  підійшли,  він  з-за  пояса  витянув  запальничку-пістолет,  приставив  до  одного  з  хлопців  і  сказав  щоб  давали  гроші,  мобільні  телефони. Відразу  один  хлопець,  а  за  ним  інший,  почали  тікати.                              Третього  хлопця  ОСОБА_4  затримав,  а  він  приставив  йому  до  голови  запальничку-пістолет  і  сказав  щоб  дав  мобільний  телефон.  Хлопець  витягнув  телефон  і  дав  ОСОБА_4.  Він  разом  з  ОСОБА_4  хотіли  продати  телефон,  але  на  ринку  домовились  поміняти  на  інший  телефон.  ОСОБА_6  забрав  телефон,  а  через  декілька  днів  він  дізнався,  що  ОСОБА_6  продав  телефон  і  дав  йому  50 грн.  Шкоду  він  відшкодував.  Просить  його  суворо  не  карати.  

Підсудний  ОСОБА_4  винним себе визнав повністю, розкаявся у вчиненому та дав  показання,  що   він  29.07.2009 року  разом з Паньківим їхав в  маршрутному  автобусі  і  зустрівся  з  ОСОБА_3.  З  ним  пішов  у  міліцію  написати  заяву  на  викрадений  телефон.  Після  чого  підійшли  вони  на  зупинку,  де  їх  чекав  Паньків.  Усі  троє  гуляли  по  вул.Коновальця,  а  потім  пішли  в  парк  по  вул.С.Бандери.  Він  запропонував  пограбувати  хлопців,  які  сиділи  на  лавочці  навпроти  них. ОСОБА_3  погодився,  він  взяв  у  нього  запальничку-пістолет,  поклав  за  пояс  під  футболку.  Вони  сказали  Паньківу,  щоб  він  покликав  хлопців.  Коли  хлопці  підійшли  до  них,  ОСОБА_3  витягнув  запальничку-пістолет  і  направив  до  одного  з  хлопців,  сказав  щоб  давали  гроші  і  телефони.  Двоє  з  них  почали  втікати,  а  третього  він  затримав  за  руку,  а  ОСОБА_3  приставив  йому  до  виска  голови  запальничку-пістолет,  сказав  давати  телефон.  Хлопець  витягнув  з  кишені  телефон  і  дав  йому.  Після  чого  він  з  ОСОБА_3  на  ринку  домовились  обміняти  телефон  на  інший  телефон.  Наступного  дня  він  продав  телефон,  грошима  в  сумі  по  50 грн.  поділився  з  Паньківим  та  ОСОБА_3.  Шкоду  він  відшкодував.  Просить  його  суворо  не  карати.  

Законний  представник  ОСОБА_7  дав  показання,  що  він  має  вплив  на  свого  сина,  він  навчається  і  зараз  проходить  практику.  Часто  його  залучає  до  роботи.

        Враховуючи ,що підсудні вину свою визнали повністю і  не  оспорюють  фактичних  обставин  справи, суд в силу ст. 299 КПК України  визнає  недоцільним  дослідження  доказів  в  ході  судового  розгляду  справи,  тому  обмежується  допитом  підсудних.

    На підставі наведеного ,суд приходить до висновку ,що дії підсудних слід кваліфікувати за ст.187 ч.2 КК України,  так  як  вчинили  розбій,  що  виразився  в  нападі,  з  метою  заволодіння  чужим  майном,  поєднаним  із  погрозою  застосування  насильства  небезпечного  для  життя  чи  здоров”я  особи,  яка  зазнала  нападу,  за  попередньою  змовою  групою  осіб.   Дані обставини повністю доведено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи.

    Призначаючи покарання суд в силу положень ст.65 КК України  враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину , дані  особу винних та обставини , що пом”якшують та обтяжують покарання..

    Обставинами ,що пом”якшують покарання суд визнає, обидва розкаялися у вчиненому, сприяли  розкриттю злочину,  судяться  вперше,  позитивно  характеризуються,  шкоду  відшкодували,  злочин  вчинили  будучи  неповнолітніми.

    Обставин ,що обтяжують покарання суд не знаходить.

Враховуючи особу підсудних,пом”якшуючі обставини справи, суд приходить до висновку ,що їх  виправлення можливе без реального  відбування покарання, тому до них слід застосувати ст.75,104 КК України та звільнити від покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, та в силу ст. 98 КК України без конфіскації майна,яка для неповнолітніх не передбачена як додаткове покарання.

    Враховуючи пом”якшуючі обставини, що розкаялися у вчиненому, сприяли розкриттю злочину, позитивну характеристику,  шкоду  відшкодували,  вчинили  злочин  будучи  неповнолітніми, судяться  вперше, що пом”якшує покарання , та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд приходить до висновку,  що до них слід застосувати ст.69 КК України та призначити покарання  нижче від найнижчої межі встановленої в санкції ст.187 ч. 2 КК України.

Суд вважає , що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення підсудного  та попередження нових злочинів.

                                          На підставі наведеного та керуючись ст. 323,324

                                          КПК України , суд ,-

                                                          З А С У Д И В :

    ОСОБА_3  визнати винним за ст.187 ч.2 КК України з застосуванням ст. 69 КК України  призначити  покарання п”ять років позбавлення волі,  без  конфіскації  майна.

На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням , з встановленням іспитового строку  два  роки.

На підставі ст.76 п.п.3,4 КК України зобов”язати повідомляти органи кримінально- виконавчої системи про зміну місця проживання  та періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

    Запобіжний захід підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

ОСОБА_4  визнати  винним  за ст.187 ч.2 КК України з застосуванням ст. 69 КК України призначити  покарання  п”ять років позбавлення волі,  без  конфіскації  майна.

На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням , з встановленням іспитового строку  два  роки.

На підставі ст.76 п.п.3,4 КК України зобов”язати повідомляти органи кримінально- виконавчої системи про зміну місця проживання  та періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

    Запобіжний захід підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Речові  докази (а.с.48)  знищити.

          На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення .

Суддя :                                                                                                                    Фіцак Т.Д.

   

Копія  вірна:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація