Справа № 2-2607/10

2010рік.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2010 року Голосіївський районний  суд  м. Києва :

у складі головуючого судді                 Антонової Н.В.

при секретарі                           Мішкіній А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Київське міське Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об?єкти нерухомості, Сімферопольське міжміське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об?єкти нерухомості  про розірвання шлюбу та про поділ майна подружжя, -

встановив:

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 27.05.1994року.

Від шлюбу дітей не мають.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, оскільки між ними стосунки склалися неналежним чином, мають різні погляди на життя, на підставі чого сім’я фактично розпалася. Зазначає, що подальше збереження сім’ї стало неможливим. Шлюб існує лише формально, а тому просить шлюб розірвати. Зазначила, що з 2004 року сторони проживають окремо, ведуть окреме господарство та мають роздільний бюджет. Одночасно з подачею позову про розірвання шлюбу позивач ставить вимогу про розподіл майна подружжя набутого до шлюбу та просить визнати за нею право власності на майно, належне відповідачу, яке знаходиться у АДРЕСА_1, а саме домоволодіння, що складається з  житлового приміщення А, прибудови А2, тамбура А4, навісу А5; літньої кухні Б; гаражу Л; господарського блоку М; котельні И; споруд 1-6 підвалу п/а, відновлювальна вартість якого складає 493 311 грн. Та просила виділити відповідачу домоволодіння, яке є сумісною власністю, яке розташоване у АДРЕСА_2, яке складається з житлової споруди А; прибудови А-1; прибудови А-2, прибудови А-3; прибудови а-4; мансарди над А; погреб під А-2; веранди а-5; гаража Ж-1; надбудови над Ж; прибудови Ж-11; погреб 3; гараж-сарай К11; гараж М; гараж Н; гараж О; вбиральня П; споруди №1-6 1-V1; відновлювальна вартість якого складає 2 419 167 грн.

Позивач в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, подала заяву про розгляд справи в попередньому судовому засіданні.

Відповідач в попередньому судовому засіданні позов визнав та не заперечував проти розірвання шлюбу, подавши заяву про розгляд справи у попередньому судовому засіданні. Пояснив, що збереження шлюбу дійсно є неможливим, оскільки з позивачем проживають окремо біля року. Стосовно позовних вимог про поділ майна – відповідач також їх визнав, посилаючись на те, що у сторін вже тривалий час склався певний порядок користування вказаним майном.

Треті особи в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили, в зв?язку з чим, суд за згодою сторін ухвали проводити розгляд справи у відсутності третіх осіб.

    Вислухавши позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, а також, враховуючи інші обставини життя подружжя, суд вважає, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню з наступних підстав.

    В силу ст. 112 Сімейного Кодексу України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.

    За таких обставин, у суду немає підстав для вжиття заходів для примирення подружжя, оскільки це буде суперечити моральним засадам суспільства і інтересам одного з подружжя, а тому відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України такий шлюб розривається судом.

    В судовому засіданні достовірно встановлено, що між сторонами біля року припинилися шлюбні відносини, і сім’я фактично перестала існувати, що дає для суду підстави вважати, що припинення шлюбних відносин між сторонами носить не тимчасовий, а постійний характер, що унеможливлює їх примирення.

Позовні вимоги про поділ майна також підлягають задоволенню зважаючи на те, що майно, яке є предметом позову на праві власності належить подружжю. Сторони надали в судовому засіданні документи підтверджуючі належність вказаного майна кожному із подружжя. Підставою для звернення до суду з даним позовом стало те, що частина майна, а саме будинковолодіння у м. Сімферополь, не є спільним майном подружжя та не може бути судом визнане як спільна сумісна власність. Проте, зважаючи на те, що вартість будинковолодіння у м. Києві, яке є спільною сумісною власністю подружжя вдвічі перевищує вартість будинковолодіння у м. Сімферополь, а також на те, що сторони не заперечують проти саме такого поділу майна, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позову у повному обсязі.

Згідно з ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до п.1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності, частка майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Також п.1. ст. 71 Сімейного кодексу України передбачає  майно, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

    Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем суд за наявності підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 60, 212, 213 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Київське міське Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об?єкти нерухомості, Сімферопольське міжміське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об?єкти нерухомості  про розірвання шлюбу та про поділ майна подружжя – задовольнити .

Шлюб ,  зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 27 травня 1994 року у Новотроїцькому райвідділі реєстрації актів громадянського стану Херсонської області,  актовий запис № 8  -   розірвати .

Стягнути з ОСОБА_2 при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАГС держмито у розмірі 17 грн. на користь держави,  ОСОБА_1 - від витрат звільнити.

Поділите майно між подружжям наступним чином.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння, що знаходиться у АДРЕСА_1, що складається з житлового приміщення А, прибудови А2, тамбура А4, навісу А5; літньої кухні Б; гаражу Л; господарського блоку М; котельні И; споруд 1-6 підвалу п/а.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на домоволодіння у АДРЕСА_2, яке складається з житлової споруди А; прибудови А-1; прибудови А-2, прибудови А-3; прибудови а-4; мансарди над А; погреб під А-2; веранди а-5; гаража Ж-1; надбудови над Ж; прибудови Ж-11; погреб 3; гараж-сарай К11; гараж М; гараж Н; гараж О; вбиральня П; споруди №1-6 1-V1.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя