донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
08.08.2006 р. справа №11/378
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Шевкової Т.А. |
суддів | Стойки О.В., Дзюби О.М., |
за участю представників сторін: |
від позивача: | не з"явився, |
від відповідача: | Дегтярьов Ю.В. - керівник, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державне підприємство "Керченський морський торгівельний порт" м.Керч |
на постанову (ухвалу) господарського суду | Донецької області |
від | 01.03.2006 року |
по справі | №11/378 |
за позовом | Державне підприємство "Керченський морський торгівельний порт" м.Керч |
до | Приватне підприємство "ФАМ Балкерс" м.Маріуполь |
про | стягнення 119856грн. 44коп |
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство “Керченський морський торговельний порт” м.Керчь Автономна Республіка Крим звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства “ФАМ Балкерс” м.Маріуполь Донецької області заборгованості за надані послуги у сумі 86043грн.56коп.
Заявою від 21.10.2005р. позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача борг з урахуванням пені у сумі 119856грн.44коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на ст.ст.84, 106, 115, 116 Кодексу торговельного мореплавства України, Положення про портові збори, затверджене Постановою КМУ від 12.10.2000р. №1544 “Про портові збори”, п.3.1.1. ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість” ( в редакції, що діяла з 30.03.2005р. по 30.06.2005р.), п.6.1.1. п.6.1. ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Господарський суд Донецької області рішенням від 01.03.2006р. у справі №11/378 у задоволенні позовних вимог про стягнення 119856грн.44коп. відмовив.
Своє рішення господарський суд мотивував тим, що нарахування позивачем податку на додану вартість за надані відповідачу послуги, пов’язані з транзитом вантажу є таким, що протирічить вимогам Законів України “Про податок на додану вартість”, “Про транзит вантажів”. У зв’язку з цим вимоги про стягнення ПДВ у сумі 103355грн.061коп. визнані такими, що задоволенню не підлягають, позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 16500грн.978коп. також визнані такими, що задоволенню не підлягають.
Державне підприємство “Керченський морський торговельний порт” м.Керчь Автономна Республіка Крим, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 01.03.2006р. у справі №11/378 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заявник скарги вважає, що при прийнятті рішення судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушені та неправильно застосовані норми матеріального права України.
Вважає, що відносно послуг, які були надані відповідачу мали бути застосовані п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.6.1.1 п.6.1, п.6.5 ст.6, п.7.1 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст.74 Кодексу торговельного мореплавства України, відповідно до яких портові збори та плати за послуги, що надаються суднам у морському порту відносяться до об’єктів оподаткування як операції з поставки послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. Тобто, оскільки послуги надавалися на митній території України, то підлягають оподаткуванню за загальними правилами –відповідно п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість” у розмірі 20%.
Приватне підприємство “ФАМ Балкерс” м.Маріуполь Донецької області вважає рішення господарського суду Донецької області від 01.03.2006р. у справі №11/378 винесеним при повному з’ясуванні обставин справи з правильною оцінкою доказів, тому просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
У судове засідання 08.08.2006р. представник позивача не з’явився, про поважність причини не направлення свого представника у судове засідання не повідомив. Згідно поштового повідомлення №401204, яке знаходиться в матеріалах справи, ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2006р. про відкладення розгляду апеляційної скарги на 08.08.2006р., була вручена 10.07.2006р. представнику позивача за довіреністю –Слюсар.
Колегія суддів вважає, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, однак не скористався правом захисту своїх прав та інтересів у судовому засіданні, про поважність причин неявки свого представника суд не повідомив. У зв’язку з викладеним, а також приймаючі до уваги, що доводи апеляційної скарги представником заявника скарги були наведені у судовому засіданні, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без представника позивача.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Між Державним підприємством “Керченський морський торговельний порт” м.Керчь Автономна Республіка Крим та Приватним підприємством “ФАМ Балкерс” м.Маріуполь Донецької області була укладена субагентська угода №194/пФ/02 від 20.05.2002р., дія даної угоди розповсюджується на судна, які агентуються агентом при транзитному проході Керч Єнікальським каналом, у відношенні яких номінується субагент.
Умовами договору сторони визначили, що відповідач є агентом, позивач –субагентом.
Як зазначено у п. 2.1 Угоди субагент зобов'язувався виконувати будь-яке обслуговування та формальності, які відносяться до суден агента при транзитному проходженні КЕК.
У розділі 4 “Порядок розрахунків” сторони передбачили, що судновласник авансом оплачує за кожним судопроходом портові та обов`язкові збори та послуги, які заявлені капітаном судна/судновласником та які надаються субагентом за формою дисбурсментського рахунку, направляємого субагентом на адресу судновласника заздалегідь (п.4.2 Угоди).
Відповідно до пункту 4.4. угоди агент зобов`язувався перевіряти дисбурсментський рахунок та переводити суму за транзитний прохід КЕК або судозахід в порти Керченського пролива у відповідності з даною угодою на розрахунковий рахунок субагента протягом 10 банківських днів після отримання фінального дисбурсментського рахунку.
Згідно пункту 4.5 угоди сторони досягли домовленості, що агентська винагорода, яка належить субагенту за транзитний прохід судів агента Керч-Єнікальським каналом належить в розмірі 30% від базової ставки. Ставка у відповідності з п.46 Наказу Мінтрансу України №711 від 15.12.2000р., і 100% при судозаходах в порти Керченського протоки ставок Наказу Мінтрансу України № 711 від 15.12.2000р.
Сторони у п.5.3 угоди визначили, що дана угода діє до 31.12.2002р. починаючи з дати підписання та може бути припинена в будь-який час якою-небудь стороною, письмовим повідомленням не менше ніж за один місяць наданого будь-якою стороною.
Листом від 29.12.2003р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією щодо продовження дії даної угоди, відповідач у листі №331 від 30.12.2003р. погодився продовжити дію даної угоди на 2004рік.
Доповненням від 27.12.2004р. до субагентської угоди №194/пФ/02 від 20.05.2002р. продовжено дію Угоди з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. на тих самих умовах. Дане доповнення підписано повноважними представниками сторін.
На виконання умов даної угоди у період з 27.03.2005р. по 22.06.2005р., з 04.08.2005р. по 24.09.2005р. позивач надавав суднам ALEKSANDR K (прапор судна Ліван), TERA (Панама), SVYATOY SERAFIM (Грузія), KRIS (Камбоджа), K NIKOLAS (Сент-Вінсент і Гренадіни), TERA (Панама), MED GENERAL IV (Камбоджа), TURAN C (Панама), BARAKA (Панама), MED GENERAL IV (Камбоджа), які знаходились під агентуванням відповідача, послуги з лоцманського проведення та послуги Центру регулювання рухом судів.
Відповідач зобов’язувався “авансом сплачувати по кожному судопроходженні портові збори та послуги, заявлені агентом та учинені субагентом”.
У зв’язку з наданням послуг відповідачу за період з 27.03.2005р. по 22.06.2005р. позивач нарахував та пред’явив до оплати за надані послуги 108797,91доларів США, які були сплачені частково у сумі 91759,50дол.США, за виключенням сум податку на додану вартість, сума 17038,33дол.США (що еквівалентно 86043грн.56коп.) залишилась неоплаченою.
У зв’язку з наданням послуг відповідачу за період з 04.08.2005р. по 24.09.2005р. позивач нарахував та пред’явив до оплати за надані послуги 32510,46доларів США, які були сплачені частково у сумі 29082,44дол.США, за виключенням сум ПДВ, сума 3428,02дол.США (що еквівалентно 17311грн.50коп.) залишилась неоплаченою.
Відповідно до умов п.4.4. угоди у разі ненадходження оплати на розрахунковий рахунок субагенту протягом 90 днів з дати надання послуги субагентом, з 91-го дня нараховується пеня у розмірі 0,3% від суми платежу за кожен день прострочення.
На підставі пункту 4.4. угоди позивач нарахував пеню у сумі 3267,52дол.США (що еквівалентно 16500грн.978коп.).
Позивач, Державне підприємство “Керченський морський торговельний порт” м.Керчь Автономна Республіка Крим, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення у примусовому порядку з відповідача суми дебіторської заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 17038,33доларів США (що еквівалентно 86043грн.56коп.), оскільки станом на 21.10.2005р. відповідач за надані послуги не розрахувався, за період надання послуг з 04.08.2005р. по 24.09.2005р. позивач збільшив позовні вимоги на 3428,02дол.США (що еквівалентно 17311грн.50коп.), та нарахував суму пені 3267,52дол.США (що еквівалентно 16500грн.978коп.), загальний розмір заборгованості складає 23733,87дол.США, що еквівалентно 119856грн.44коп.
У розділі 4 “Порядок розрахунків” сторони передбачили, що порядок стягнення і розмір зборів визначаються відповідно до затверджених положень про збори та тарифи, витрати за перерахування коштів відносяться на рахунок агента –відповідача у справі, і проводяться за його рахунок, оплата проводиться агентом відповідно до рахунків, що виставляються позивачем, які підтверджені лоцманськими квитанціями та квитанціями Регіональної служби регулювання рухом суден.
Відповідно умов даного договору на агента покладена фінансова та майнова відповідальність перед ДП “Дельта-Лоцман” за несвоєчасне перерахування коштів.
У відповідності з умовами договору ПП “ФАМ Балкерс” надало відповідачеві послуги з лоцманського проведення вищевказаного судна та послуги по регулюванню руху судна.
Факт надання послуг підтверджений наявними в матеріалах справи документами, а саме лоцманськими квитанціями.
Відповідно до п.п.2.2.4, 4.2 договору відповідач зобов’язався сплатити надані послуги відповідно до рахунків позивача.
Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що порядок стягнення і розмір зборів визначаються відповідно до затверджених положень про збори і тарифи.
Статтею 84 Кодексу торговельного мореплавства України встановлені види цільових портових зборів та зазначено, що інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України.
Відповідно до статті 106 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справлення і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.
Згідно частини 1 статті 115 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.
Згідно з умовами угоди №194/пФ/02 від 20.05.2002р. Приватне підприємство “ФАМ Балкерс” взяло на себе зобов’язання морського агента, права і обов’язки якого врегульовані умовами договору та статтею 117 Кодексу торговельного мореплавства України.
Наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996р. № 214 (із змінами) затверджені Збори і плати за послуги, що надаються судам у морських торговельних портах України та встановлено лоцманський збір, збір за користування послугами служби регулювання рухом суден, швартовий збір, плата за роботу буксирів при швартових операціях, плата за користування плавзасобами, плата за агентські послуги.
Позивачем нарахування зборів та плат за спірні послуги з лоцманського проведення суден та регулювання руху суден здійснено у відповідності до затверджених ставок, зборів та плат, з нарахуванням на вартість цих послуг податку на додану вартість за ставкою 20%.
З доданих позивачем по позовної заяви матеріалів: лоцманських квитанцій, коносаментів на перевезення вантажу морським транспортом, доручень на відвантаження транзитних вантажів з відмітками митниць, вбачається, що дані послуги були здійснені при перевезенні транзитного вантажу.
Відповідно до частини 5 статті 1 Закону України “Про транзит вантажів” транзитні послуги (роботи) –це безпосередньо пов’язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо.
Згідно частини 6 статті 1 Закону України “Про транзит вантажів” учасники транзиту - це вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).
При наявності даних обставин, оскільки позивач відноситься до інших учасників транзиту, а послуги надані відповідачем сприяли переміщенню зазначеного вантажу транзитом до кінцевого місця споживання за межами території України, тому послуги надані відповідачем з лоцманського проведення та регулювання руху суден є такими, що були безпосередньо пов’язані з транзитним вантажем.
Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97ВР “Про податок на додану вартість” (із змінами і доповненнями) об’єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.
Згідно частини 3 п.п.6.2.4 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість” ( в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) операції з поставки послуг платником податку, пов’язані з перевезенням (переміщенням) пасажирів та вантажів транзитом через територію України оподатковуються у порядку, передбаченому п.5.15 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Пунктом 5.15 ст.5 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що звільняються від оподаткування операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України.
Аналіз норм чинного законодавства дає підстави вважати, що спірні послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден є такими, що безпосередньо пов’язані з транзитом вантажів та пов’язані з перевезенням (переміщенням) таких вантажів, тому підлягають звільненню від нарахування податку на додану вартість за ставкою 20%.
Таким чином, нарахування позивачем податку на додану вартість за надані відповідачу послуги лоцманського проведення та регулювання руху суден суперечить вимогам Законів України “Про податок на додану вартість” та “Про транзит вантажів”.
Позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 3267,52дол.США (що еквівалентно 16500грн.978коп.) обґрунтовано господарським судом залишені без задоволення.
При наявності даних обставин, позовні вимоги Державного підприємства “Керченський морський торговельний порт” м.Керчь Автономна Республіка Крим про стягнення з Приватного підприємства “ФАМ Балкерс” м.Маріуполь Донецької області суми дебіторської заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 20466,35дол. США та про стягнення пені у сумі 3267,52дол.США є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, тому задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 01.03.2006р. по справі №11/378 про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення дебіторської заборгованості податку на додану вартість у сумі 20466,35дол. США нарахованого на суму оплати наданих послуг та про стягнення пені у сумі 3267,52дол.США, підлягає залишенню без змін за мотивами викладеними у даній постанові. Підстав для задоволення вимог апеляційної скарги не вбачається у зв’язку з вищенаведеним.
Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Керченський морський торговельний порт” м.Керчь Автономна Республіка Крим на рішення господарського суду Донецької області від 01.03.2006р. у справі №11/378 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 01.03.2006р. у справі №11/378 залишити без змін.
Головуючий Шевкова Т.А.
Судді: Стойка О.В.
Дзюба О.М.
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС