АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-119 2010 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія: № 30, 31 Ткаченко С.Є
Доповідач в апеляційній
Інстанції Василенко Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2010 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Василенко Л.І. Демченка В.А.
при секретарі Петренко С.П.
з участю прокурора
адвокатів ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 30 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», третя особа ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Чигиринського відділення № 3199 ВАТ «Ощадбанк» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,
в с т а н о в и л а :
14.05.2009 р. ОСОБА_7 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_8, ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», третя особа ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Чигиринського відділення № 3199 ВАТ «Ощадбанк» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином.
В обґрунтування заявлених вимог указував, що 21.10.2008 р. близько 18 год. 20 хв. ОСОБА_8, керуючи автомобілем ІЖ - 412, державний номерний знак НОМЕР_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на автодорозі Канів-Чигирин-Кременчук, в центрі с. Красносілля Чигиринського району, виконуючи маневр лівого повороту на вул. Гагаріна, в порушення вимог п. п. 2.3 «б», 2.9 «а», 10.1, 16.13, 19.1 Правил дорожнього руху України, не врахував дорожньої обстановки, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з належним йому автомобілем ВАЗ-21114, державний номерний знак НОМЕР_3, під його керуванням.
В наслідок дорожньо-транспортної пригоди, належний йому автомобіль отримав механічні пошкодження, а йому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді перелому правої п’яткової кістки, які згідно з висновком судово-медичної експертизи відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі що спричинили тривалий розлад здоров’я.
По факту даної ДТП було порушено кримінальну справу, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Згідно до постанови Чигиринського районного суду Черкаської області від 03.03.2009 р. ОСОБА_8 було визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію».
Внаслідок вказаної ДТП належний йому автомобіль отримав механічні пошкодження та відповідно до висновку спеціаліста ВАТ «Черкасиавто» від 17.11.2008 р. вартість матеріальних збитків понесених ним на ремонт автомобіля ВАЗ-21114, державний номерний знак НОМЕР_3 складає 41708,42 грн.
Також ним були понесені витрати на придбання медичних препаратів, оплату лікарських процедур, на придбання пального для поїздок до м. Черкаси в розмірі 731,08 грн.
Крім того винними діями ОСОБА_8 йому була заподіяна моральна шкода, яка полягає в моральних стражданнях, викликаних фізичним болем. Тривале перебування в лікарні викликало певний дискомфорт. Завдану йому моральну шкоду оцінює в 5000 грн.
Тому просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь завдану матеріальну шкоду в сумі 42439,50 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн. та понесені ним судові витрати.
30.07.2009 р. ОСОБА_7 подав до суду заяву про зміну позовних вимог. У зв’язку з тим, що ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» частково відшкодувала йому збитки, завдані ДТП, в частині механічних пошкоджень автомобіля, перерахувавши на його рахунок 27691,09 грн., тому матеріальні збитки складають 14748,41 грн.
Додатково на придбання медикаментів він витратив 342,05 грн., на придбання пального для заправки автомобіля з метою поїздок в м. Черкаси для медичних консультацій, а також проведення ремонтних робіт по відновленню пошкодженого автомобіля та оформлення відповідних підтверджуючих документів про розмір матеріальної шкоди він витратив 403,59 грн., а всього витратив 745,64грн.
А тому ОСОБА_7 просив суд стягнути солідарно з відповідачів завдані матеріальні збитки в сумі 15493,64 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн., вартість франшизи за договором страхування в сумі 521 грн., а також всі понесені ним судові витрати.
Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 30 жовтня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_7 задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 витрати на лікування в сумі 315,84 грн., моральну шкоду в розмірі 3000 грн., судовий збір в розмірі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить рішення суду, як ухвалене при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи та з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, скасувати, постановити нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги, стягнувши солідарно з відповідачів на його користь матеріальну шкоду в сумі 42439,50 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн., також стягнути з ОСОБА_8 франшизу в сумі 521 грн. та з відповідачів сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» - ОСОБА_9, адвоката ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд виходив з того, що ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» відшкодувало позивачеві завдані матеріальні збитки в сумі 27691,09 грн., згідно ж акту виконаних робіт № 064 від 24.05.2009 р. позивач поніс реальні витрати на проведення відновлювального ремонту належного йому автомобіля в сумі 27000 грн., у зв’язку з чим суд прийшов до висновку, що вимога щодо стягнення з відповідачів додатково збитків в сумі 15493,64 грн. є безпідставною. Позовні вимоги, в частині стягнення коштів витрачених позивачем на лікування в розмірі 315,84 грн., підлягають стягненню з особи винної в ДТП, а саме з ОСОБА_8 Витрати на проїзд та придбання бензину суд вважав не доведеними, оскільки позивач не надав доказів які б підтверджували те, що вони пов’язані саме з усуненням наслідків ДТП. Так як страхова компанія повністю відшкодувала позивачеві понесені збитки, то відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення франшизи в сумі 521 грн. З урахуванням характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач в наслідок отриманих тілесних ушкоджень, того, що у вчиненні даної ДТП є і вина позивача, що слідує з висновку експерта, суд дійшов висновку, що компенсація завданої моральної шкоди підлягає в розмірі 3000 грн. Крім того стягненню з ОСОБА_8 підлягають понесені позивачем судові витрати.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
У відповідності до загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду, шкода завдана особистим немайновим правам та майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала - ст. 1166 ЦК України.
За статтею 1187 наведеного Кодексу шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Згідно до п.1 ч. 1 ст. 1188 даного Кодексу шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Статтею 990 ЦК України, яка регламентує умови та порядок здійснення страхової виплати, визначено, що страховик здійснює страхові виплати відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Аналогічні права страховика закріплені і в статті 26 Закону України "Про страхування".
Разом з тим цивільно - процесуальне законодавство, а саме ст. 60 ЦПК України визначає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом установлено, що 21 жовтня 2008 року з вини ОСОБА_8, водія автомобіля ІЖ - 412, номерний знак НОМЕР_2, сталася дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої належний ОСОБА_7 автомобіль ВАЗ-21114, державний номерний знак НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження, а самому ОСОБА_7 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді перелому правої п’яткової кістки, які згідно з висновком судово-медичної експертизи відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі що спричинили тривалий розлад здоров’я.
Постановою Чигиринського районного суду Черкаської області від 03.03.2009 р. ОСОБА_8 було визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію».
Згідно до договору добровільного страхування транспортних засобів від 11.06.2008 р., укладеного між ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», як страховиком, ОСОБА_7, як страхувальником та ВАТ «Державний ощадний банк України», як вигодонабувачем, були застраховані майнові інтереси ОСОБА_7 пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням належним йому транспортним засобом, а саме автомобілем ВАЗ 21114, 2008 р. випуску.
У відповідності до п. 3.1, п. 3.1.1 наведеного договору Страхувальник взяв на себе зобов’язання за умовами даного договору відшкодувати Страхувальнику прямі збитки, що виникли, в тому числі, і в наслідок пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Суд установив, що страхувальник – ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», взяті на себе договірні зобов’язання виконав, сплативши ОСОБА_7, на підставі поданої ним заяви про настання страхового випадку і складеного страховиком страхового акту № 52389, 27691,09 грн., згідно до платіжного доручення № 201 від 10.02.2009 р. а. с. 31, 27, 29. При цьому у відповідності до зазначеного страхового акту сума збитку склала 31462,56 грн., з яких: франшиза - 521 грн. і 3250,47 грн. - ПДВ.
Разом з тим вирішуючи спір суд встановив, що у відшкодування завданих матеріальних збитків, в наслідок ДТП позивач отримав 27691,09 грн., проте фактично на ремонт належного йому автомобіля ним було витрачено 27000 грн., що вбачається з акту виконаних робіт 064 від 24.05.2009 р., згідно до якого ПП ОСОБА_10, як виконавець, відремонтував автомобіль ВАЗ 2111 державний номерний знак НОМЕР_3, належний замовнику ОСОБА_7, а замовник задоволений якістю проведених ремонтних робіт а. с. 75, 76.
Інших доказів, які б вказували на те, які витрати поніс позивач на ремонт належного йому автомобіля, ОСОБА_7 суду не надав.
У відповідності до змісту ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.
Таким чином висновки суду першої інстанції стосовно того, що позивач поніс реальні витрати на проведення відновлювального ремонту в сумі 27000 грн., при цьому отримав у відшкодування завданих ушкодженням автомобіля збитків 27691,09 грн., отже стягнення з відповідачів додаткових збитків в сумі 15493,64 грн., в тому числі і франшизи в сумі 521 грн., є безпідставним, являється обґрунтованим, таким що ґрунтується на вимогах наведеного законодавства.
На ряду з викладеним суд установив, що позивачеві в результаті ДТП були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді перелому правої п’яткової кістки та на лікування ним було витрачено 315,84 грн., що стверджується медичними довідками, довідкою центральної районної аптеки № 118, чеками а. с. 4, 60, 61, 64, 65, 66.
Таким чином суд з’ясувавши, що позивачем на лікування травми, отриманої в наслідок ДТП, було витрачено 315,84 грн. обґрунтовано стягнув дані кошти з ОСОБА_8, як з винної особи.
Позивач, також, просив суд стягнути кошти витрачені ним на проїзд до м. Черкаси для придбання ліків, консультації лікарів, для встановлення матеріальних збитків та укладання угоди з адвокатом.
Однак матеріали справи не містять доказів, які б вказували на те, що позивач проходив консультації лікарів в м. Черкаси, чи купував ліки в м. Черкаси, так як надані ним медичні довідки, чеки та аптечна довідка свідчать про те, що він проходив лікування в Чигиринській районній лікарні, медикаменти ним, також, купувались в аптеках м. Чигирин.
Враховуючи викладене судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині. Що ж стосується поїздки для укладання угоди з адвокатом то суд стягнув витрати понесені позивачем на правову допомогу.
Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.
Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи конкретні обставини справи, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, та того, що у вчиненні даної ДТП є і вина позивача, що вбачається з висновку судової автотехнічної експертизи № 4/44 від 10.02.2009 р. проведеної в рамках кримінальної справи (а. с. 93-94), судова колегія приходить до висновку, що сума стягнутої з ОСОБА_8, як з винної особи, на користь позивача моральної шкоди в розмірі 3000 грн. є обґрунтованою.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і на їх правильність не впливають. Крім того вони були предметом розгляду суду першої інстанції та обґрунтовано визнані безпідставними.
Рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 30 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно
Суддя Л.І. Василенко