справа № 2ц - 3049/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2009 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області в складі:
судді Філіпенко Л.П.
при секретарі Щербак А.М.
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання правочину дійсним та права власності на нерухоме майно
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання правочину дійсним та права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Дудко № 3 село Ребриково Антрацитівського району Луганської області, яке складається з житлового будинку – А-1 з сенями-а, тамбуром-а1,б, загальною площею 66,1 кв.м, житловою площею 44,9 кв.м, та слідуючих господарських і побутових будівель та споруд: літня кухня – Б,В, погріб - ПГ, сараї – Ж,Г, гараж – Д, уборна –У, огорожа - № 1-2 та земельну ділянку площею 0.2103 га.
В обґрунтування позову позивачі посилаються на то, що відповідач є сином та єдиним спадкоємцем за законом після батька ОСОБА_4, який помер 10 листопада 2000 року та мати ОСОБА_5, яка померла 23 березня 2009 року. Смерть ОСОБА_4 зареєстрована Ребриківською сільською радою Антрацитівського району Луганської області 10 листопада 2000 року, актовий запис № 48, смерть ОСОБА_5 зареєстрована Ребриківською сільською радою Антрацитівського району Луганської області 24 березня 2009 року, актовий запис № 12. Його батьки - ОСОБА_4 на праві приватної власності належало нерухоме майно - житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами № 3 по вул. Дудко села Ребриково Антрацитівського району Луганської області. Вказане нерухоме майно складається з житлового будинку та господарських і побутових будівель та споруд. Підставою виникнення права власності на вказане нерухоме майно у ОСОБА_4 є свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння № 828, видане 20 травня 1990 року виконкомом Антрацитівської районної Ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Антрацитівської районної Ради народних депутатів Луганської області від 30 березня 1990 року, протокол № 98. Право власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_4 зареєстроване Краснолуцьким міжрайонним бюро технічної інвентаризації 20 травня 1990 року, записане в реєстрову книгу № 1, за реєстровим № 85. ОСОБА_4 на праві приватної власності також належала земельна ділянка, на якій розташований вищевказаний житловий будинок, площею 0.2103 га, передана йому для будівництва та обслуговування житлового будинку. Державний акт на право приватної власності на землю І-ЛГ № 080029 виданий ОСОБА_4 на підставі рішення Ребриківської сільської ради Антрацитівського району Луганської області від 16 квітня 1998 року № 17, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 05 травня 1998 року. Відповідач ОСОБА_3 після смерті батьків постійно мешкав у вказаному будинку з господарськими і побутовими будівлями та спорудами № 3 по вул. Дудко села Ребриково Антрацитівського району Луганської області, тобто фактично прийняв спадщину. Інших спадкоємців окрім нього немає. Той факт, що він фактично прийняв спадщину та згідно ч. 3 ст.1268, 1261, ч.5 ст. 1268 Цивільного кодексу, дає йому підстави вважати себе власником цього житлового будинку з господарськими і побутовими будівлями та спорудами та земельної ділянки.
07 липня 2009 року між сторонами був укладений письмовий договір купівлі–продажу, відповідно до якого він продав, а ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 купили житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами № 3 по вул. Дудко села Ребриково Антрацитівського району Луганської області та земельну ділянку площею 0.2103 га, на якій він розташований. При укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна сторонами було погоджено всі істотні умови купівлі-продажу. Зокрема, щодо ціни, передачі майна у власність, оформлення договору в нотаріальній конторі тощо. 07 липня 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заплатили відповідачу готівкою 5000 грн., що підтверджується його розпискою. З того дня відповідач забрав із будинку свої речі, передав позивачам ключі від нього та взяв на себе обов’язок оформити договір купівлі-продажу нотаріально у термін до 1 вересня 2009 року, мотивуючи це тим, що необхідно переоформити на себе правовстановлюючі документи. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконали усі умови нашої угоди: передали відповідачу гроші, з того часу постійно мешкаємо у вказаному будинку, сплачуємо усі комунальні послуги. Проте до теперішнього часу відповідач не здійснив дій щодо оформлення нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, в зв’язку з чим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змушені звернутися до суду з даним позовом.
У судове засідання сторони не з’явилися, просять розглянути справу без їх присутствія, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позов підтримують, відповідач ОСОБА_3 позов визнав (а.с. 25,26).
Згідно зі ст. 10 ЦПК України, обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом загальності. Суд же, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При досліджені і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Судом установлено, що дійсно відповідач є сином ОСОБА_4, та ОСОБА_5 (а.с.13). Смерть ОСОБА_4, який помер 10 листопада 2000 року, зареєстрована Ребриківською сільською радою Антрацитівського району Луганської області 10 листопада 2000 року, актовий запис № 48 (а.с.11), смерть ОСОБА_5, яка померла 23 березня 2009 року, зареєстрована Ребриківською сільською радою Антрацитівського району Луганської області 24 березня 2009 року, актовий запис № 12 (а.с.12). ОСОБА_4 на праві приватної власності належало нерухоме майно - житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами № 3 по вул. Дудко села Ребриково Антрацитівського району Луганської області. Вказане нерухоме майно складається з житлового будинку та господарських і побутових будівель та споруд. Підставою виникнення права власності на вказане нерухоме майно у ОСОБА_4 є свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння № 828, видане 20 травня 1990 року виконкомом Антрацитівської районної Ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Антрацитівської районної Ради народних депутатів Луганської області від 30 березня 1990 року, протокол № 98. Право власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_4 зареєстроване Краснолуцьким міжрайонним бюро технічної інвентаризації 20 травня 1990 року, записане в реєстрову книгу № 1, за реєстровим № 85 (а.с.6-8). ОСОБА_4 на праві приватної власності також належала земельна ділянка, на якій розташований вищевказаний житловий будинок, площею 0.2103 га, передана йому для будівництва та обслуговування житлового будинку. Державний акт на право приватної власності на землю І-ЛГ № 080029 виданий ОСОБА_4 на підставі рішення Ребриківської сільської ради Антрацитівського району Луганської області від 16 квітня 1998 року № 17, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 05 травня 1998 року (а.с.9). Відповідач ОСОБА_3 після смерті батьків постійно мешкав у вказаному будинку з господарськими і побутовими будівлями та спорудами № 3 по вул. Дудко села Ребриково Антрацитівського району Луганської області, тобто фактично прийняв спадщину. Інших спадкоємців окрім нього немає. Той факт, що він фактично прийняв спадщину та згідно ч. 3 ст.1268, 1261, ч.5 ст. 1268 Цивільного кодексу, дає йому підстави вважати себе власником цього житлового будинку з господарськими і побутовими будівлями та спорудами та земельної ділянки.
07 липня 2009 року між сторонами був укладений письмовий договір купівлі–продажу, відповідно до якого він продав, а ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 купили житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами № 3 по вул. Дудко села Ребриково Антрацитівського району Луганської області та земельну ділянку площею 0.2103 га, на якій він розташований. При укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна сторонами було погоджено всі істотні умови купівлі-продажу. Зокрема, щодо ціни, передачі майна у власність, оформлення договору в нотаріальній конторі тощо. 07 липня 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заплатили відповідачу готівкою 5000 грн., що підтверджується його розпискою. взяв на себе обов’язок оформити договір купівлі-продажу нотаріально у термін до 1 вересня 2009 року, мотивуючи це тим, що необхідно переоформити на себе правовстановлюючі документи.(а.с.17-20). Проте до теперішнього часу відповідач не здійснив дій щодо оформлення нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.
Згідно статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, подружжя та батьки, тому відповідач набуває права власності в порядку спадкування за законом на нерухоме майно та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: вул. Дудко № 3 село Ребриково Антрацитівського району Луганської області.
Згідно зі ст. 209 Цивільного кодексу України правочин, вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Відповідно до ст. 657 Цивільного Кодексу України договір купівлі-продажу майна укладається у письмовій формі і підлягає, зокрема, нотаріальному посвідченню.
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 220 Цивільного Кодексу України, якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є добросовісним покупцями та власниками нерухомого майна – житлового будинку А-1 з сенями-а, тамбуром-а1,б, загальною площею 66,1 кв.м, житловою площею 44,9 кв.м, та слідуючих господарських і побутових будівель та споруд: літня кухня – Б,В, погріб - ПГ, сараї – Ж,Г, гараж – Д, уборна –У, огорожа - № 1-2 та земельної ділянкі площею 0.2103 га, на якій він розташований, що знаходиться за адресою: вул. Дудко № 3 село Ребриково Антрацитівського району Луганської області, тобто суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки сукупність добутих у суді доказів вірогідно підтверджує його законність і обґрунтованість.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 30, 62 ЦПК України, ст. ст. 15, 220,328, 1261 ЦК України
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на житловий будинок – А-1 з сенями-а, тамбуром-а1,б, загальною площею 66,1 кв.м, житловою площею 44,9 кв.м, та слідуючих господарських і побутових будівель та споруд: літня кухня – Б,В, погріб - ПГ, сараї – Ж,Г, гараж – Д, уборна –У, огорожа - № 1-2 та земельну ділянку площею 0.2103 га , на якій він розташований, що знаходиться за адресою: вул. Дудко № 3 село Ребриково Антрацитівського району Луганської області.
Свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння № 828, видане 20 травня 1990 року виконкомом Антрацитівської районної Ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Антрацитівської районної Ради народних депутатів Луганської області від 30 березня 1990 року, протокол № 98 та Державний акт на право приватної власності на землю І-ЛГ № 080029, виданий на підставі рішення Ребриківської сільської ради Антрацитівського району Луганської області від 16 квітня 1998 року № 17, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 05 травня 1998 року, на ім’я ОСОБА_4 вважати втратившими чинність.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя :
рішення надруковане у дорадчій кімнати