Справа №1-293/08
ВИРОК
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
25 лютого 2008 р. м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючого - судді Ціцак О.В.,
при секретарі Головей Н.В.
з участю прокурора Зареви І.
захисника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, молдаван,
громадянин ОСОБА_3 ОСОБА_4
уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, тимчасово не працюючий, фактично проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.
за ч.2 ст. 332 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 на початку листопада 2007 року перебуваючи в ОСОБА_4 вступив в змову з громадянином ОСОБА_4 ОСОБА_6, щодо незаконного переправлення громадян ОСОБА_4 за кордон. В ході їх розмови ОСОБА_6 запропонував йому незаконно переправити групу громадян ОСОБА_4 через державний кордон України в Словаччину, за матеріальну винагороду в розмірі по 200 евро за кожну переправлену особу, на що останній, погодився.
18.11.2007 року, на виконання свого злочинного умислу, діючи за вказівками ОСОБА_6, він прибув в м. Чернівці до ресторану «Раїса», який знаходиться неподалік міста. Того ж вечора ОСОБА_6 показав йому 17 громадян ОСОБА_4, яких він повинен буде супроводжувати на територію Словаччини. В подальшому ОСОБА_6 детально пояснив план свого злочинного наміру щодо організації незаконного переправлення групи громадян ОСОБА_4 через державний кордон України. В ході їх розмови ОСОБА_6 пояснив йому, яким маршрутом необхідно буде добратися до українсько-словацького кордону і перейти його, і не бути викритим, після чого пройти по території Словаччини до обумовленого місця, де воно знаходиться ОСОБА_6 описав схематично. Також в ході цієї розмови було домовлено, що після прибуття до зазначеного місця він повинен буде зв'язатися з ОСОБА_6 і за вказівкою останнього туди під'їде автомобіль на якому відвезуть переправлених громадян ОСОБА_4 в глиб Словачини, а потім на цьому ж автомобілі його повинні будуть відвезти назад поближче до словацько-українського кордону, який нелегально перетнути та повернутися на територію України, а потім в ОСОБА_4.
19.11.2007 року, на мікроавтобусі марки «Форд - Транзит» група громадян ОСОБА_4 з м. Чернівці була доставлена в м. Івано - Франківськ до автовокзалу, де ОСОБА_6 попередив, що старшим в групі буде ОСОБА_2 і діяти за його вказівками. В Івано-Франківську ОСОБА_6 його ще раз проінструктував, і посадив всіх в автобус, який їхав до м. Ужгорода. Находячись в автобусі, він діючи на виконання свого злочинного умислу, та злочинних дій попередньо обумовлених злочинною змовою, зібрав по 20 евро з кожного чоловіка та передав гроші водію. По прибуттю до м. Ужгород, він, як його інструктував ОСОБА_6 в ході обговорення порядку дій передбачених його злочинним умислом, сказав громадянам ОСОБА_4 добиратися групами по 3-4 чоловіки на таксі до ресторану «Шахта». Після того, як вся група зібралася в лісі біля вказаного ресторану, він виконуючи передбачені злочинною змовою дії, в вечірній час повів групу до кордону. Під час руху він неодноразово зв'язувався з ОСОБА_6 уточнюючи маршрут руху та порядок подальших дій. Після переходу групи на територію Словаччини він зателефонував ОСОБА_6 з метою уточнити місце в якому знаходиться автомобіль, який повинен був відвезти групу в глиб Словаччини, але це місце знайти не вдалося і невдовзі група була затримана Словацькими поліцейськими.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчинені вищевказаного злочину визнав повністю, щиро сердечно розкаявся та пояснив суду, що на початку листопада 2007 року він діхнався, що особа на ім'я «Анатолій», збирає людей - гр. ОСОБА_4 для переправлення їх за кордон. При розмові по телефону останій пояснив йому, що необхідно супроводжувати групу гр. ОСОБА_4 з України до Словатччини та пояснив, що державний еордон треба буде перетинати нелегально, яким саме способом «Анатолій» повинен був розповісти призустрічі. За вказану роботу він повинен був отримати по 200 Євро за кожну переправлену особу.
З врахуванням того, що фактичні данні по справі сторонами не оспорюються, суд у відповідності ст. 299 КПК України, обмежив обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом підсудного ОСОБА_8 , приходить до висновку, що вина ОСОБА_7 органом досудового слідства за ч.2 ст. 332 КК України ознаками якого організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб - доведена повністю.
При призначені виду та міри покарання засудженому ОСОБА_7 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, данні про підсудного, який щиро покаявся, по місцю проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, молодого віку, а тому вважає за можливе застосувати до нього норму ст. 75 КК України.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_7 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання підсудного, не встановлено.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Судові витрат по справі відсутні.
Речові докази мобільні телефони марки «Нокія» 1112, «LG», «Нокія» 3410 слід знищити.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_7 тримання під вартою змінити на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти негайно в залі суду
Керуючись ст. ст. 323, 324 КК України, ст. 299 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 - визнати винним та призначити покарання за ч. 2 ст. 332 КК України у вигляді позбавленням волі строком на 4 /чотири/ роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від призначеного даним вироком покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом встановленого судом строку 1 /один/ рік не вчинить нового злочину.
Запобіжний захід щодо, ОСОБА_2 тримання під вартою змінити на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти негайно в залі суду.
Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Закарпатської області через цей суд на протязі 15 днів з моменту його оголошення.