3-22790/08
ПОСТАНОВА
м. Ужгород 18.09.2008 р.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Домніцький В.В. розглянувши матеріали про адміністративне порушення ПДР за протоколом інспектора ДПС ДАІ відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, за ст. 124 КпАП України, -
ВСТАНОВИВ:
22.08.2008 року було запроваджено протокол про порушення гр. ОСОБА_1 ст. 124 КпАП України, посилаючись на те, що 22.08.2008 року ОСОБА_1 о 22 год. 40 хв. на а/д Ужгород - Львів, біля с. Невицьке, керуючи л/а марки "ВАЗ 21015", д/н А06912АН, здійснив зіткнення з твариною, чим порушив п. 12.3 ПДР України.
ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що 22.08.2006 року він на своєму автомобілі марки "ВАЗ 21015", д/н А06912АН їхав по автодорозі Ужгород - Львів, коли йому під колеса вибіг собака і він не змігши загальмувати збив її. Вважає, що правила дорожнього руху він не порушував, а тому просив провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях гр. ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ст. 124 КпАП України виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об»активно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об»їзду перешкоди.
Як встановлено, ОСОБА_1 22.08.2008 року о 22 год. 40 хв. їхав на належному йому автомобілі по автодорозі Ужгород -Львів, де йому під колеса вибіг собака.
Отже, як встановлено ОСОБА_1 їхав по автодорозі міжобласного значення і він не передбачав і не міг передбачити, що на дорозі такого значення може вибігти собака під колеса.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.
ст. ст. 10 та 11 КУпАП деталізують поняття вини в адміністративному правопорушенні. Так вина може бути умисною, коли особа, яка вчинила правопорушення усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки, бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, та необережною, коли правопорушник передбачав настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховував на їх відвернення або не передбачав можливості настання таких наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити.
Отже, адміністративне правопорушення за яке особу можливо притягнути до адміністративної відповідальності має місце тільки тоді коли є в наявності всі його чотири ознаки. У випадку відсутності бодай одної з них, складу порушення не має, а порушена справа підлягає безсумнівному закриттю.
Згідно ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи вищенаведене та те, що дорожньо-транспортна пригода сталася за відсутності вини ОСОБА_1, який не передбачав можливості настання наслідків і за склавшихся обставин не міг їх передбачити, приходжу до висновку, що адміністративна справа відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247 п.1, ст. ст. 283-284 КпАП України, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України.
Постанова оскарженню не підлягає.