Справа №2-98/2010
УХВАЛА
17 лютого 2010 року Рожищенський районний суд Волинської області в складі:
головуючого – судді Матвійчук Л.В.
при секретарі – Форсюк Т.М.
розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 3 093,07грн.
Покликаючись на те, що відповідач зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконував, просить стягнути з нього суму заборгованості в судовому порядку та судові витрати по справі.
З метою забезпечення позову позивач просить накласти арешт на рухоме та нерухоме майно відповідача, що знаходиться за адресою: Волинська область, Рожищенський район, смт.Дубище, вул.Польова,46 а, грошові кошти, що обліковуються на рахунках ОСОБА_1 Крім того просять обмежити відповідача в праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань; заборонити відділу в справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Рівненській області видачу відповідачу паспорта/ проїзного документа; Адміністрації Державної прикордонної служби України вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у відповідача паспортів/проїзних документів та обмежити боржника в праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань; зобов’язати відділ у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Рівненській області у разі наявності у відповідача іншого паспорта /проїзного документа внести відмітку про вилучення першого паспорта до того документа, що залишився в користуванні відповідача, та при цьому вжити заходів для термінового виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Позивач в заяві про забезпечення позову не зазначив на яке саме майно відповідача слід накласти арешт, крім того не надано доказів, що нерухоме майно за адресою: Волинська область, Рожищенський район, смт.Дубище, вул.Польова,46 а належить відповідачу на праві власності.
Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, що встановлюються законом.
Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для закордонних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв’язання спорів у цій сфері, однак цим Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника у виконавчому провадженні до виконання рішення суду.
- 2 -
Не передбачено тимчасове обмеження виїзду за межі України боржника до виконання ним своїх зобов’язань перед кредиторами як вид забезпечення позову і ч.1 ст.152 ЦПК України.
Отже, відсутні законні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом обмеження відповідача у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором.
Аналогічно відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відділу в справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у Волинській області у видачі відповідачу паспорта/ проїзного документа та зобов'язання зазначеного органу в разі наявності у відповідача іншого паспорта /проїзного документа внести відмітку про вилучення першого паспорта до того документа, що залишився в його користуванні.
Безпідставним є прохання в заяві про забезпечення позову, що стосується безпосередньо Адміністрації Державної Прикордонної служби України вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у відповідача паспортів/проїзних документів та обмежити боржника в праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань.
Крім того відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити.
Керуючись ст. ст.151-153 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:/підпис/ ОСОБА_2
Оригіналу відповідає:
Суддя Рожищенського районного суду Л.В.Матвійчук