СПРАВА№ 2-а-357/2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 червня 2009 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Щербини О.О., при секретарі Крісановій А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Павлограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області про зобов’язання вчинити дії по перерахуванню щомісячної соціальної допомоги дітям війни, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області (надалі – відповідач) про зобов’язання вчинити дії по перерахуванню щомісячної соціальної допомоги дітям війни.
В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 зазначила, що вона пенсіонерка за віком, має статус «дитина війни» та відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що набрав чинності з 01 січня 2006 року, її щомісячна пенсія повинна збільшитись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Позивач просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача відносно виплати їй щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, зобов’язати відповідача вчинити дії по нарахуванню щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов’язати відповідача сплатити їй недоплачену щомісячну соціальну допомогу до пенсії за період 2006-2008 роки в сумі 3891 грн. 90 коп.
Позивач у судове засідання не з’явилась, надавши суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, надала суду заяву з проханням розглянути справу у їх відсутності, однак надала суду заперечення на позовну заяву, відповідно до змісту яких вона просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначивши, що позивачу нарахована правильно пенсія, оскільки в самому Законі України «Про соціальний захист дітей війни» не визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус «діти війни» та крім того відповідних коштів на виплату підвищення «дітям війни» державним бюджетом не передбачалось.
За наявності клопотання всіх осіб, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, що відповідає положенням ч. 3 ст. 122 КАС України.
Суд, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким сторони обґрунтовували свої позиції по справі, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1931-ХІІ від 06 грудня 1991 року (з наступними змінами) сума пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком, тому суд, не бере до уваги доводи відповідача та поновлює строк звернення до суду, що дає підставу для розгляду адміністративної справи.
ОСОБА_1 народилась 13 вересня 1934 року та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року, та має статус «дитина війни», що підтверджується копією посвідчення.
Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195- ІV, дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Позовні вимоги стосовно донарахування та виплати надбавки до пенсії у 2006 році задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на законі, з наступних підстав.
Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік відповідно п.17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року № 3235- ІV.
Проте, Законом України від 22 березня 2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було внесено зміни та виключено п.17 ст. 77 зазначеного Закону.
Ці зміни набули законної сили через 10 днів після опублікування 22 березня, тобто 2 квітня 2006 року було відновлено дію ст. 6 в редакції від 1 січня 2006 року.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19.01.2006 року), зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Але, Кабінет Міністрів України у 2006 році так і не визначив порядку виплати 30 відсотків надбавки до пенсії «дітям війни», що у свою чергу виключало можливість збільшення пенсії «дітям війни».
Позовні вимоги по виплатам за 2007 рік підлягають частковому задоволенню.
Так, дію ст. 6 Закону на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007рік» (з урахуванням положень п.12 ст. 71 Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам , які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війні, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007року визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік» , щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону. Таким чином ,відновлено дію ст. 6 Закону України.
Отже, управління Пенсійного фонду України повинно було зробити перерахунок пенсії позивачу, починаючи з липня 2007року. Підстави для перерахунку за період з січня по 09 липня 2007 року були відсутні.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Тому, суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення. Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Так, згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007рік » прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
У відповідності до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007рік» встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 85 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року (з наступними змінами та доповненнями) виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.
Таким чином, відповідач повинен був підвищити пенсію починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в наступних розмірах:
липень - ( (406 грн. + 1%) х 30%) : 31 х 23 дня = 123,02 : 31 х 23 = 91,27 грн.
серпень - вересень - ( (406 грн. + 1%) х 30%) х 2міс = (410,06 х 30%) х 2 = 123,02 х 2 = 246,04 грн.
жовтень - грудень - ((411 грн. + 1%) х 30%) х 3 = 415,11 х 30% х 3 = 124,53 х 3 = 373,59 грн., а всього за 2007 рік необхідно донарахувати – 710 грн.
Доводи вказані в заперечені відповідача на адміністративну позовну заяву, стосовно того, що відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком як розрахункова величина застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим законом, і до такої категорії громадян як «діти війни» не застосовуються, а згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій «дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, і Пенсійний фонд України не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян – є хибними та спростовані вищенаведеними висновками.
Крім того, реалізація особою права, яке пов’язане з отриманням бюджетних коштів, котра базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не може бути взята до уваги.
Відносно вимог по виплатам за 2008 рік суд вважає, що правові підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007 року.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України № 107- ІV «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України № 2195- ІV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, підстави для підвищення пенсії за період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалась у збільшених розмірах у січні - березні 2008 року на 47 грн., щомісячно (10 % від 470 грн. прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), а в квітні на 48,10 грн., тому позовні вимоги за цей період не підлягають задоволенню
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008рік» від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в новій редакції.
Таким чином, з 22 травня 2008 року, відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 58 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в наступних розмірах :
Травень ( 481 грн. х 30%) : 31 х 10 = 144,3 : 31 х 10 = 46,55 грн.
Червень 481 грн. х 30 % = 144,3 грн.
Липень – вересень (482 грн. х 30%) х 3 міс = 144,6 х 3 = 433,80 грн.
Жовтень - грудень (498 грн. х 30%) х3 міс = 149,40 х 3 = 448,2 грн.
Однак, відповідач фактично виплатив з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в наступних розмірах :
Травень 48,10 : 31 х 10 = 15,5 грн.
Червень – 48,10 грн.
Липень – вересень 48,20 грн.
Жовтень – грудень 49,80 грн.
Тому, загальна сума не нарахованої та невиплаченої пенсії складає 715 грн. 25 коп.,
з розрахунку: 31,05 грн. + 96,20 грн. + 289,20 грн. + 298,80 грн.
Травень 46,55 грн. – 15,5 грн. = 31,05 грн.
Червень – 144,3 грн. – 48,10 грн. = 96,20 грн.
Липень – вересень 433,80 грн. – (48,20 грн. х 3) = 433,80 грн. – 144,60 грн. = 289,20 грн.
Жовтень – грудень 448,20 грн. – (49,80 грн. х 3) = 448,20 грн. – 149,40 грн. = 298,809 грн.
Суд вважає, що відповідач починаючи з 22 травня 2008 року неправомірно застосовує п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року, якою встановлено, що «дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» до пенсії виплачується підвищення у розмірах : з 22 травня - 48,1 грн., з 01 липня - 48,2 грн.; з 01 жовтня - 49,8 грн., бо ці положення протирічать Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішенню Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.
Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного Суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду.
Таким чином Управлінням Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області не здійснило перерахунок та виплати ОСОБА_1 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка складає з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період у розмірі : 710,90 грн. (за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року) +715,25 грн. (за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року) = 1426 гривень 15 коп.
Тому, необхідно визнати неправомірною бездіяльність відповідача, щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком неправомірними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 11, 69, 71, 159-163 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області про зобов’язання вчинити дії по перерахуванню щомісячної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком неправомірними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період у розмірі 1426 (одна тисяча чотириста двадцять шість) гривень 15 коп.
В іншій частині позову ОСОБА_1 – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суд першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ О.О. ЩЕРБИНА