Справа № 22-Ц-2101 2007р. Головуючий 1 -ї інст. КОЗИРЄВА Г.М.
Категорія - право власності Доповідач - ЗАЗУЛИНСЬКА Т.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2007 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - КАРІМОВОЇ Л.В.
судців - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П., КІРСАНОВОЇ Л.І.
при секретарі - ЗЕЛІНСЬКІЙ І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на рішення Харківського районного суду Харківської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину будинку та частину квартири у порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування за законом, -
встановила :
У ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_1 звернулася до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання права власності на 49/100 частин житлового будинку у порядку спадкування за законом.
Позивач зазначала, що 49/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1, Харківіського району належали на праві власності ОСОБА_4 - її чоловіку, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3року.
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є вона, як його дружина, та відповідачі - син і мати померлого.
До нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у 6-тимісячний строк вона не звернулася, однак прийняла спадщину фактично, оскільки проживала разом із спадкодавцем до його смерті, користувалася будинком та земельної ділянкою.
На підставі наведеного і зазначаючі також, що відповідачі не претендують на спадщину і не заперечують проти оформлення права власності на неї, позивач просила суд визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом на 49/100 частин житлового будинку, який розташований поАДРЕСА_1 Харківського району.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від ІНФОРМАЦІЯ_4 року позов був задоволений у повному обсязі.
У ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_3 звернулася до суду першої інстанції з позовною заявою до ОСОБА_1, в якій просила скасувати рішення суду від ІНФОРМАЦІЯ_4 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що не приймала участі в розгляді справи і тільки у ІНФОРМАЦІЯ_6 році випадково дізналася про постановления цього
рішення, а також просила визнати її спадкоємцем після смерті сина ОСОБА_4, з виділенням належної долі у спадковому майні.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від ІНФОРМАЦІЯ_7 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд рішення цього ж суду від ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
Ухвалою судової колегї судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від ІНФОРМАЦІЯ_8 року ухвала Харківського районного суду від ІНФОРМАЦІЯ_7 року скасована з постановлениям нової ухвали про скасування рішення цього ж суду від ІНФОРМАЦІЯ_4 року за нововиявленими обставинами. Справа направлена на розгляд до суду першої інстанції.
У ІНФОРМАЦІЯ_9 року ОСОБА_3 доповнила свою позовну заяву, зазначивши відповідачем також і ОСОБА_2 і просила визнати іі право на спадщину після смерті сина ОСОБА_4 на частину житлового будинку АДРЕСА_1 Харківського району, частину квартири АДРЕСА_2 в місті Харкові, автомобіль «Жигули».
Крім того, просила при визначенні її долі у спадщині урахувати, що після смерті спадкодавця вона сплатила заборгованість за газопостачання до належної йому частини будинку в сумі 856 грн., та зобов»язати відповідачів повернути меблі, холодильник, телевізор, кухонну утварь, які належать їй особисто і не є спадковим майном.
У поданій до суду згодом позовній заяві, яку вона іменує як зустрічну, ОСОБА_3 поряд з вимогами, які заявляла раніше, зазначала,що відповідачі повинні компенсувати їй витрати на підключення газо і водопостачання до частини будинку, яка є спадковим майном, з урахуванням індексації.
Проти позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання права власності в порядку спадкування на частину будинку в АДРЕСА_1, ОСОБА_3 заперечувала посилаючись на те, що цю спащину прийняла тільки вона.
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали сумісний позов до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом за кожним з них на 49/300 частин жилого будинку АДРЕСА_1 та на 8/9 частин квартири АДРЕСА_2 в місті Харкові, посилаючись на те, що вони і відповідач ОСОБА_3 є спадкоємцями померлого ОСОБА_4, якому належало на праві власності частина жилого будинку та приватизованої квартири і спадщину прийняли фактично, оскільки проживали з померлим до його смерті і користуються житловим будинком, земельною ділянкою та іншим майном, яке йому належало.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року позовні вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задоволені у повному обсязі; позовні вимоги ОСОБА_3- частково.
Визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3право власності за кожним - по 49/300 частин житлового будинкуАДРЕСА_1, Харківського району;
За ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - на 4/9, а за ОСОБА_3- на 1/9 частину квартириАДРЕСА_2 в місті Харкові.
В задоволенні інших вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь держави по 116,62 грн. судового збору.
В апеляційних скаргах:
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просять скасувати рішення суду від ІНФОРМАЦІЯ_10 року, посилаючись на те, що судом неправильно була визначена спадкова маса, оскільки не було враховано збільшення площі будинку спадкодавцем під час знаходження його у шлюбі з ОСОБА_1і не були перерозподілені ідеальні частки співвласників.
Крім того вважають безпідставним визнання права власності на частку квартири за ОСОБА_3, яка ніколи в ній не проживала і не приймала участі в затратах на ремонт і утримання квартири.
ОСОБА_3просить скасувати це рішення та визнати за нею право власності на 49/100 частин жилого будинкук АДРЕСА_1 посилаючись на те, що цю спадщину відповідачі за її позовом не приймали. Крім того вказує, що судом не враховані її особисті затрати по проведенню газу та водопроводу і сплаті заборгованості за газопостачання, та безпідставно відмовлено в задоволенні вимог про визнання права на частку в автомобілі, як спадковому майні.
Заслухавши доповідь судді; пояснення сторін та представника ОСОБА_3; перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, судова колегія не знаходить підстав для їх задоволення.
Спірні правовідносини виникли у зв»язку зі смертю ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3року і правильно вирішені судом за правилами ЦК України 1963 року (зі змінами та доповненями), який діяв на той час.
При цьому судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_4 на праві власності належало 49/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 Харківського району Харківської області та частина приватизованої квартири АДРЕСА_2 в місті Харкові на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.4,122)
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3року (а.с.5) і після його смерті відкрилася спадщина на зазначене майно.
Сторони по справі - дружина, син та мати померлого є спадкоємцями першої черги на майно, яке належало йому на час смерті, і відповідно до ст.529 ЦК України (1963р.) частки кожного з них в спадковому майні є рівними.
Виходячи з вимог ст. 549 вказаного Кодексу суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що сторони прийняли спадщину фактично шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, оскільки ОСОБА_3 зареєстрована у будинку АДРЕСА_1,Харківського району та області і користувалася ним на час смерті спавдкодавця та після цього, а ОСОБА_1 і ОСОБА_2 користувалися і користуються квартирою АДРЕСА_2 в місті Харкові, яка є їх спільною сумісною власністю з померлим ОСОБА_4.
Спадкова маса, відносно якої підлягали вирішенню заявлені вимоги, судом визначена відповідно до заявлених сторонами вимог і наданих правовстановчих документів і виходячи з вимог ст.529 ЦК України (1963р.) правильно визначені долі сторін, як спадкоємців першої черги померлого ОСОБА_2.
Відповідно до ч.ч.Зі 4 ст. 10, ч.І ст.11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд сприяє всебічному і повному з»ясуванню обставин справи; роз»яснює особам, які беруть участь у справі їх права та обов»язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Суд розгядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У своїх позовних заявах (а.с.3,106) ОСОБА_1 зазначала ,що 49/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1, Харківського районуі області є особистою власністю ОСОБА_4 і майном, на яке відкрилась спадщина після його смерті.
Вимоги про перерозподіл часток співласників зазначеного будинку з підстав збільшення площі будинку та зведення надвірних будівель за життя спадкодавця на їх сумісні кошти та сумісним трудом ОСОБА_1 до суду не заявляла, тому доводи її та
ОСОБА_2 апеляційної скарги про неправильне визначення судом спадкової маси є безпідставними.
Не є обгрунтованими і доводи апеляційних скарг про те, що позовні вимоги повинні були вирішуватися судом, виходячи з того спадкового майна, яке фактично прийнято сторонами, оскільки спадкодавець, який прийняв частку спадщини ввжається таким, що прийняв спадщину в цілому.
Доказів про належність спадкодавцю автомобіля ВАЗ 21011 НОМЕР_1, 1976 року випуску позивач ОСОБА_3 суду не надала, тому суд обгрунтовано відмовив у задоволенні її вимог про визнання права власності на частку автомобіля у порядку спадкування за законом.
Відповідно до ст.556 ЦК України (1963р.) спадкоємці, які прийняли спадщину, відповідають по боргам спадкодавця. Між тим позивач ОСОБА_3 не довела суду, що заборгованість за спожитий газ у сумі 856 грн. утворилася саме за спадкодавцем ОСОБА_4. і що він мав перед нею боргові зобов"язання за проведення до будинку газо і водопостачання, тому суд не мав підстав для задоволення її позовних вимог і в цій частині.
Інші доводи апеляційних скарг також не спростовують висновків суду і не є підставою для скасування або зміни рішення.
Судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини по справі, повно і всебічно дослідив надані сторонами докази і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що, відповідно до ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційних скарг.
Керуючись ст.ст.303,304, п.іч.1 ст.307, ст.ст.308, 313-315,319 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційні скарги відхилити.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.