УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2007 року                                                                                       м. Харків

Колегія суддів апеляційного суду Харківської області з касаційного розгляду цивільних справ у складі:

Трішкової І.Ю, Малінської С.М., Хребтова В.П.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до Одеської залізниці про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2003 року ОСОБА_1. звернувся до суду з вищезазначеним позовом до Одеської залізниці, посилаючись на те, що він працював у Центрі ревізій та контролю на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 Одеської залізниці. Декілька років тому адміністрація дороги у зв'язку з реорганізацією залізниці незаконно перевела його на контрактну форму трудового договору. Протягом ряду років з ним переукладався контракт на роботу на цій посаді. Останній контракт з ним був укладений ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 2 роки, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3. З ІНФОРМАЦІЯ_4  він знаходився на лікарняному. Вийшовши на роботу ІНФОРМАЦІЯ_5 йому стало відомо, що від звільнений ІНФОРМАЦІЯ_6., у зв'зку зі спливом строку дії контракту, за повідомленням керівництва новий контракт з ним укладатися не буде.

Пізніше ОСОБА_1. доповнив свої позовні вимоги, вказав, що вважає звільнення незаконним, так як на його думку трудовий договір вважається укладеним на невизначений строк, а тому у відповідача не було підстав звільняти його у зв'язку із закінченням строку контракту. Просив визнати незаконним з ним трудовий договір, поновити на роботі на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 Центрі ревізій та контролю Одеської залізниці, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з ІНФОРМАЦІЯ_7, стягнути моральну шкоду у сумі 10 000 гривень.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 березня 2004 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 21 жовтня 2004 року скасовано рішення суду першої інстанції, в позові ОСОБА_1 відмовлено

У касаційній скарзі позивач просить рішення апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та матеріального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Справа № 400-КС-07                                                                                                      Суддя доповідач: Малінська С.М.

Категорія: трудові                                                                                                            Головуючий 1 інст.: БорівськаВ.І.

Відповідно до ч.2 ст.324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущенні порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст.338-341 ЦПК України, як підстави для скасування рішень.

Згідно із ч.1 ст.335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Відповідно до ч.З ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляду справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.332, 336 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити, рішення апеляційного суду Одеської області від 21 жовтня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.