справа №2–618

2010 рік

З А О Ч Н Е                Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

    16 лютого 2010 р.     Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого                                                             - судді  Іваненко Ю.Г.

при секретарях                                                       -    Семенович А.В.,

                                                                                                 Арнаутові Я.Б.

з участю представника позивача                              - Зверховської Т.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду цивільну справу за позовною заявою        

                               Державного підприємства „Головний проектно-

                               виробничий  і сервісний центр комп’ютерних

                               технологій» Міністерства фінансів України

 до                          ОСОБА_3

про                        стягнення боргу ,

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з позовною заявою  до відповідача про стягнення боргу.

    Свої вимоги мотивує тим, що 10   червня   2008   року   ДП   «Головний   проектно-виробничий   і  сервісний  центр  комп'ютерних  фінансових  технологій»   МФУ була надана позика у розмірі 5 000 (п'яти тисяч) гривень працівникові ОСОБА_3, аналітику комп'ютерних систем.

При наданні позики було укладено зобов'язання від 31 травня 2008 року, в якому визначено, що позика надається строком на 1 (один) рік до 01 липня 2009 року, повернення її здійснюється частинами шляхом утримання із заробітної плати працівника у сумі 416 гривень щомісяця.

01 грудня 2008 року відповідач був звільнений за власним бажанням.

 За зобов'язанням при звільненні відповідач повинен достроково погасити залишок заборгованості за позикою, а при неможливості повного погашення залишку заборгованості переоформити її по новому місцю роботи або проживанню.

Разом з тим, відповідач позику повністю не повернув, в зв’язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

    В судовому засіданні представник позивача – Зверховська Т.Й.  підтримала позовні вимоги позивача з підстав викладених в позовній заяві, просила їх задовольнити.

    Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомив.  

       Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

    Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

    У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

    У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів, та ухвалити заочне рішення, відповідно до ст. 224 ЦПК України.  

    Вислухавши представника позивача, яка не заперечувала проти заочного розгляду її позовної заяви, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що можливо розглянути дану справу у відсутність відповідача, визнавши його неявку без поважних причин, а позовні вимоги задовольнити,  виходячи з наступного.

    В даному судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 працював у позивача на посаді аналітика комп’ютерних систем відділу сервісного обслуговування та ремонту засобів обчислювальної техніки №37.

    10.06.2008 року ДП   «Головний   проектно-виробничий   і  сервісний  центр  комп'ютерних  фінансових  технологій»   МФУ відповідачу була надано позика у сумі 5000 (п'яти тисяч) гривень, що підтверджується матеріалами справи, а саме відомістю №39 та випискою по особовому рахунку.

31 травня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено зобов’язання, відповідно до якого позика надається строком на 1 (один) рік до 01 липня 2009 року, повернення її здійснюється частинами шляхом утримання із заробітної плати працівника у сумі 416 гривень щомісяця. Також, при звільненні відповідач повинен достроково погасити залишок заборгованості за позикою, а при неможливості повного погашення залишку заборгованості переоформити її по новому місцю роботи або проживанню.

Відповідно до наказу від 1.12.2008 року №101/1-л, ОСОБА_3 було звільнено з посади 1.12.2008 року за власним бажанням.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, а саме розрахунковими листами, за час перебування в трудових відносинах відповідачем було повернено частину позики у розмірі 2256,28 (дві тисячі двісті п'ятдесят шість гривень 28 коп.) грн. за червень - грудень 2008 року.

Станом на день звільнення 01 грудня 2008 року за відповідачем залишилась заборгованість по не погашеній частині позики, що становить 2743,72 (дві тисячі сімсот сорок три гривень 72 коп.) грн..

Так, позивачем 8 грудня 2008 року відповідачеві був направлений лист з    рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, що вказана в паспорті і в зобов'язанні з проханням з'явитися та вирішити питання стосовно повернення заборгованості за позикою.

          Даний лист був повернений поштовим повідомленням 20 січня 2009 року у зв'язку з закінченням терміну зберігання, що також підтверджується матеріалами справи.

Крім того, як зазначив представник позивача, багато чисельні   розмови   з   родичами   відповідача,   крім   усних   обіцянок,  результатів не дали. До цього часу відповідач не звернувся до позивача та не повернув заборговані кошти.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов’язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З урахуванням зазначених норм і рекомендацій Верховного суду України № 62-97р. від 03.04.97р., відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ сума боргу з урахуванням індексу інфляції, яку відповідач зобов'язаний на сплатити на користь позивача станом на 31 липня 2009 року складає 3038,50 (2743,72* 1,021 (індекс інфляції за грудень 2008 р.),  1,029 (індекс інфляції за січень 2009 р.),  1,015 (індекс інфляції за лютий 2009 р.), 1,014 (індекс інфляції за березень 2009 р.), 1,009 (індекс інфляції за  квітень 2009 р.), 1,005 (індекс інфляції за травень 2009 р.), 1,011 (індекс інфляції за червень 2009 р.), 0,999 (індекс інфляції за липень 2009 р.), а три процента річних від простроченої суми за 243 дні прострочення 54 гривень 80 коп.

    Відповідно до ст.. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Таким чином, позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є законними та обґрунтованими, тому їх  слід задовольнити.

    Також  відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь  позивача – 51 грн. судового збору, витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду цивільної справи – 120 гривень.

    На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 526, 625, 629, 1049, 1050 ЦК, ст. 5, 6, 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224, 225, 226, 232 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

    Позовні  вимоги Державного підприємства „Головний проектно-виробничий  і сервісний центр комп’ютерних технологій» Міністерства фінансів України до ОСОБА_3 про стягнення боргу – задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Голосіївським РУ ГУ МВС України в м. Києві 28.08.2007р., АДРЕСА_1) на користь  Державного підприємства „Головний проектно-виробничий і сервісний центр комп’ютерних технологій» Міністерства фінансів України (04119 м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44, р/р 26009262401193 в ПКФ ВАТ "ВіЕйБі Банк" м. Києва, МФО 380537, ідентифікаційний код 05416337, індивідуальний податковий номер 054163326108, свідоцтво номер 094552) – 3 093 (три тисячі дев’яносто три) гривень  30 копійок заборгованості.

    Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Голосіївським РУ ГУ МВС України в м. Києві 28.08.2007р., АДРЕСА_1) на користь  Державного підприємства „Головний проектно-виробничий і сервісний центр комп’ютерних технологій» Міністерства фінансів України (04119 м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44, р/р 26009262401193 в ПКФ ВАТ "ВіЕйБі Банк" м. Києва, МФО 380537, ідентифікаційний код 05416337, індивідуальний податковий номер 054163326108, свідоцтво номер 094552) - 51 (п’ятдесят одна) гривня судового збору.

    Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Голосіївським РУ ГУ МВС України в м. Києві 28.08.2007р., АДРЕСА_1) на користь  Державного підприємства „Головний проектно-виробничий і сервісний центр комп’ютерних технологій» Міністерства фінансів України (04119 м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44, р/р 26009262401193 в ПКФ ВАТ "ВіЕйБі Банк" м. Києва, МФО 380537, ідентифікаційний код 05416337, індивідуальний податковий номер 054163326108, свідоцтво номер 094552)  -  120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

    Заочне рішення  може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва  через Голосіївський районний суд м. Києва протягом  місяця.

    Заяву про перегляд заочного рішення  може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

                    ГОЛОВУЮЧИЙ                     Ю.Г.ІВАНЕНКО