Справа №2-834/10                                                                                                                                                                        

                                                            Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

  03 лютого 2010 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого: Циганаш І.А.

при секретарі: Балануци О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

                  В С Т А Н О В И В :

            Позивач звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_2, обґрунтувавши його тим, що ним та відповідачем в письмовій формі укладено договір позики, що підтверджується розпискою від 17.09.2003 року, яка була власноруч написана відповідачем, як слідує з даної розписки він відповідачеві 17.09.2003 року надав в позику грошові кошти в сумі 26000 доларів США на строк – по першій вимозі, 10.09.2009 року він на адресу відповідача цінним листом направив лист – вимогу від 08.09.2009 року з проханням до відповідача повернути йому протягом 30-ти днів від дня пред»явлення даної вимоги надані в позику грошові кошти в розмірі 26000 доларів США, до цього часу відповідач не повернув отримані в позику вказані кошти. Просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь борг у розмірі 26000 доларів США, що відносно гривні еквівалентно 207480 грн., а також понесені судові витрати в розмірі 1820 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.

 Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, заперечувала проти їх задоволення, пояснила, що дійсно 17.03.2003 року ОСОБА_2 склав та засвідчив підписом розписку, про те, що він отримав в борг кошти в сумі 26000 доларів США, при складені даної розписки позивач не передав ОСОБА_2 зазначені кошти, про що в розписці не зазначено, іншого документу про фактичне передання зазначених коштів сторони не складали, більш того, кошти, які задовго до складання даної розписки ОСОБА_2 фактично отримав належали не позивачеві, а ОСОБА_3, за усною домовленістю між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ОСОБА_2 щомісячно починаючи з вересня 2003 року по грудень 2008р. передавав позивачеві кошти в сумі 700 доларів США , за 64 місяці позивачеві було передано 44800 доларів США, який мав повністю розрахуватись з ОСОБА_3, 14.07.2003 року між ОСОБА_2 та позивачем було укладено нотаріально посвідчений договір позики, в якому зазначено, що ОСОБА_1 надав відповідачеві борг в сумі 45000 грн., а не 26000 доларів США,  в забезпечення даного договору позики, цього ж дня сторони уклали договір застави, таким чином, в разі як стверджує позивач ОСОБА_2 взяв у нього борг 26000 доларів США сторони мали можливість одночасно включити цю суму в договори позики та застави, цього сторонами зроблено не було, оскільки ОСОБА_1 не передавав ОСОБА_2 власні кошти, а відповідно договірні відносини між ОСОБА_2 та позивачем щодо 26000 доларів США відсутні.

             Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

               Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона ( позикодавець ) передає у власність другій стороні ( позичальникові ) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики ) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

              Відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

             На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначальної кількості речей.

          Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем ) у строк та в порядку, що встановлені договором.

           Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

           Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає  задоволенню, оскільки згідно розписки  від 17 вересня 2003 року ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_1  кошти в сумі 26000 доларів США, які зобов'язувався повернути  по першій вимозі ( а.с. 21 ).

             10 вересня 2009 року позивачем на адресу відповідача засобом поштового зв'язку був направлений цінний лист з описом ( лист - вимога б/н від 08.09.2009 року про повернення суми позики в розмірі  26000 доларів США) з вимогою протягом 30 –ти днів від дня пред»явлення даної вимоги повернути грошові кошти. Однак на час звернення до суду відповідач не повернув позивачеві суму боргу, чим порушив свої зобов'язання.

            Відповідач ОСОБА_2 грубо порушив вимоги ст. 526, 530 ЦК України, не виконавши належним чином взяті зобов'язання у строк, що вказаний у розписці і відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредиторові борг у розмірі та у строки, які визначені в договорі, оскільки відповідач не виплатив позивачеві всі належні до виплати кошти, позов належить задовольнити та стягнути з відповідача суму боргу  - 26000 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 207480 грн.

         Позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір на користь держави  в сумі 1700 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи, тому суд задовольняючи позов, на підставі ст.  88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати у розмірі 1820 грн.

        На підставі викладеного та  керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 79, 84, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики – задовольнити в повному обсязі.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 борг по договору позики в розмірі 26000 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 207480 грн.

 Стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 1820 грн.  

          Заяву про апеляційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

             Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Кіровоградському апеляційному суду через Ленінський райсуд м. Кіровограда.

Суддя Ленінського

       райсуду м. Кіровограда                                                                     Циганаш І.А.