Категорія 2.11.8
П О С Т А Н О В А
Іменем України
16 лютого 2010 року Справа № 2а-26587/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Островської О.П.,
при секретарі: Кір’ян О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до дочірнього підприємства «Ніколь» про стягнення суми штрафної (фінансової) санкції в сумі 6120 грн.,
ВСТАНОВИВ:
13 жовтня 2009 року позивач Ленінська МДПІ у м. Луганську звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому зазначив, що відповідач перебуває на податковому обліку у позивача. 22.10.2008 року фахівцями Алчевської ОДПІ Луганської області було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт від 22.10.2008 № 0036/12/06/23/31783975. Проведеною перевіркою встановлено, що в залі за адресою: м. Алчевськ, вул. Леніна, 60, надавалися послуги у сфері грального бізнесу на 18 гральних автоматах, які належать ДП «Ніколь» та не були оснащені фіскальним режимом роботи, не опломбовані згідно постанови КМУ від 07.02.2004 № 121, в порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 № 1776-ІІІ зі змінами та доповненнями, при наданні послуг у сфері грального бізнесу розрахункові операції проведено без застосування реєстратора розрахункових операцій. За вказане порушення до відповідача рішенням від 10.11.2008 № 000189/2340 застосовано фінансову санкцію в сумі 6120 грн. У встановлений законом час відповідач не сплатив суму штрафних (фінансових) санкцій та не вжив заходів до її сплати. Тому позивач просить стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету Ленінського району м. Луганська суму штрафної (фінансової) санкції за порушення порядку використання реєстраторів розрахункових операцій у сумі 6120 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, дав пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, заперечень проти позову не надав.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріалами справи, суд приходить до наступного.
Судом установлено, що відповідач ДП «Ніколь» зареєстрований у якості юридичної особи Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 23 квітня 2003 року за № 25370169Ю0043293 (а.с. 4) та взятий на податковий облік у Ленінській МДПІ у м. Луганську (а.с. 34).
За змістом ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону, здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України, порядок проведення яких встановлено зазначеними ст. ст. 11-1, 11-2.
Згідно ст. 11 п. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» фахівцями Алчевської ОДПІ Луганської області 22.10.2008 проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності. Результати перевірки оформлені актом від 22.10.2008 № 0036/12/06/23/31783975 (а.с. 5-8).
Проведеною перевіркою встановлено, що в залі за адресою: м. Алчевськ, вул. Леніна, 60, надавалися послуги у сфері грального бізнесу на 18 гральних автоматах, які належать ДП «Ніколь» та не були оснащені фіскальним режимом роботи, не опломбовані згідно постанови КМУ від 07.02.2004 № 121, в порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 № 1776-ІІІ зі змінами та доповненнями, при наданні послуг у сфері грального бізнесу розрахункові операції проведено без застосування реєстратора розрахункових операцій.
Згідно зазначеному акту перевірки, в залі знаходилось 18 гральних автоматів, на яких надавалися послуги у сфері грального бізнесу. Гральні автомати не були переведені у фіскальний режим, крім того, вони не були зареєстровані та опломбовані в установленому порядку.
Стаття 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі – Закон № 265/95-ВР) визначає розрахункову операцію як приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видачу готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідальність за порушення вимог Закону № 265/95-ВР встановлена статтею 17 цього Закону. Зокрема, за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 2) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Виходячи із зазначених норм Закону № 265/95-ВР та на підставі акту перевірки від 22.10.2008 № 0036/12/06/23/31783975 позивачем прийнято рішення від 10.11.2008 № 0001892340 про застосування до ДП «Ніколь» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6120 грн. (а.с. 16).
Рішення було отримане відповідачем 26.12.2008, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 20), не було оскаржене, у встановлений законом строк сума штрафних (фінансових) санкцій у добровільному порядку сплачена не була.
У преамбулі Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР зазначено, що цей Закон визначає порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб’єктами підприємницької діяльності.
Таким чином, гральний бізнес належить до сфери послуг і на нього розповсюджується дія Закону № 265/95-ВР.
Стаття друга Закону № 265/95-ВР визначає реєстратор розрахункових операцій як пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Статтею 11 Закону № 265/95-ВР встановлено, що терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.
Такі терміни визначені Постановою Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 7 лютого 2001 р. № 121. Зокрема, відповідно до пункту шостого Додатка до цієї Постанови, переведення суб’єктів підприємницької діяльності, які використовують гральні автомати, на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій мало бути здійснене до 31 грудня 2006 р.
Підпунктом 1.2. пункту 1 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 18 квітня 2006 р. № 40/374, визначено, що:
- азартна гра – це гра, участь у якій дає змогу отримати приз (виграш), результат якої визначається діями (подіями), цілком або частково залежними від випадковості, і умовою участі в якій є внесення гравцем ставки;
- гральний автомат – це механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично;
- гра на гральних автоматах – це азартна гра, в якій гральним автоматом обліковується внесення ставки, визначається розмір призу (виграшу);
- зал гральних автоматів – це нежитлове приміщення, крім пересувної малої архітектурної форми, закрите від огляду ззовні, у якому для проведення азартних ігор використовуються тільки гральні автомати.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки внесення ставки обліковується автоматом і ним же визначається розмір виграшу, то дана послуга надається саме гральним автоматом, а не залом гральних автоматів, як нежитловим приміщенням.
Відповідно до статті другої Закону № 265/95-ВР фіскальні функції – це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам’яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Таким чином, на думку суду, вимога про обладнання грального автомата фіскальною пам’яттю не зобов’язує відповідача здійснювати його переобладнання в контрольно-касовий апарат. Функцію з роздрукування розрахункових документів цілком здатні виконувати реєстратори розрахункових операцій що використовуються відповідачем. Разом з тим, виходячи із сутності Закону № 265/95-ВР, можливість визначити в будь який момент яку саме кількість та на яку суму було надано послуг кожною окремою одиницею обладнання, що використовується для проведення азартних ігор є обов’язковою умовою використання грального автомата.
Такий висновок суду ґрунтується і на положеннях Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» від 18 лютого 2002 р. № 199, відповідно до пункту першого якої вимоги щодо реалізації фіскальних функцій автоматами з продажу товарів (послуг), іншими реєстраторами, які не передбачають друкування розрахункових і звітних документів, а також додаткові вимоги щодо реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами для конкретних сфер застосування (у разі необхідності) встановлюються Державною комісією з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом.
Додатком 4 до протокольного рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27 червня 2002 р. № 13 встановлені вимоги щодо реалізації фіскальних функцій гральними автоматами. Зокрема, пунктом першим визначено, що дія цих вимог поширюється на гральні автомати в частині виконання ними фіскальних функцій і обліку кількості жетонів або їх замінників - кредитів, які використовуються у грі на цьому автоматі.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Ленінської міжрайонної державна податкова інспекція у м. Луганську до дочірнього підприємства «Ніколь» задовольнити повністю.
Стягнути з дочірнього підприємства «Ніколь» (91000, м. Луганськ, вул. Дьоміна, б. 7 офіс 20, ід. код 31783975, р/р № 2600301612074 у філії ВАТ «Укрексімбанк», МФО 304289) на користь місцевого бюджету Ленінського району на рахунок № 31117104700006 в УДК в Луганській області, МФО 804013, код отримувача 24046582, код платежу 21080900, суму штрафної (фінансової) санкції за порушення порядку використання реєстраторів розрахункових операцій у сумі 6120 грн. (шість тисяч сто двадцять грн.).
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено та підписано 16 лютого 2010 року.
Суддя О.П.Островська