Справа № 22-823                                                   Головуючий у 1 інстанції: Городецька Л.М.

Категорія: 19                                                                                         Доповідач: Богонюк М.Я.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07   травня   2007   року   Колегія   суддів   Судової   палати   у   цивільних   справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого:         судді Кота І.Н.

Суддів:                   Бакуса В.Я., Богонюка М.Я.

При секретарі:        Жовнір 0.3.

З участю:

розглянувши в судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною

скаргою Львівської митниці

на рішення Галицького районного суду м. Львова від 14 листопада 2006 року, -

встановила:

Оскаржуваним рішенням частково задоволено позов ОСОБА_1.

Стягнуто з Львівської митниці на користь ОСОБА_1  9180 гривень заподіяної матеріальної шкоди.

У задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди - відмовлено.

В апеляційній скарзі Львівська митниця просить рішення суду скасувати.

Апелянт вважає, що суд при ухваленні рішення порушив норми матеріального та процесуального права. Неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Так, судом не враховано тієї обставини, що після вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ст.352 МК України, санкція якої передбачає додаткове стягнення-консріскацію транспортного засобу, а тому відповідачем на законних підставах утримувався автомобіль позивача, до прийняття рішення по ньому і вступу даного рішення в законну силу. При винесенні 28 липня 2004 року постанови суддею Галицького суду м. Львова і незастосуванні до порушника додаткового стягнення - ЗО липня 2004 року даний автомобіль був повернутий його власнику.

Судом не встановлено, якими винними діями митниці позивачеві заподіяно шкоду.

Крім того не було залучено до розгляду справи співвідповідачем Управління Державного казначейства України у Львівській області, оскільки кошти перераховані позивачем за зберігання автомобіля перераховані до Держбюджету України.

Заслухавши суддю-доповідача пояснення представника апелянта на підтримання апеляційної скарги, позивача, який заперечив скаргу, дослідивши

матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Встановлено, що постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 20 квітня 2004 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.352 Митного Кодексу України з накладенням на нього адміністративного стягнення. Вилучений у нього автомобіль „Фіат-Скудо" постановлено повернути ОСОБА_1 Вказаний автомобіль ОСОБА_1 було повернуто митницею ЗО липня 2004 року після проплачених ним платежів за зберігання автомобіля.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення заподіяної шкоди, суд першої інстанції вірно виходив з того, що митницею безпідставно утримувався автомобіль позивача, з 20 квітня 2004 року (з моменту винесення постанови суду) до ЗО липня 2004 року (фактичного його повернення). А тому, у відповідача не було жодних правових підстав для нарахування та утримання з позивача коштів за зберігання автомобіля.

Судом першої інстанції стягнуто в користь позивача заподіяну йому майнову шкоду з дотриманням вимог, передбачених ст.1166 ЦК України.

Відмовляючи в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, суд правильно виходив з того, що відшкодування позивачеві матеріальної шкоди є сатисфакцією морального відшкодування. В цій частині рішення суду не оскаржується.

Безпідставними є покликання апелянта на те, що судом першої інстанції не було залучено в якості співвідповідача - Управління Державного казначейства у Львівській області, оскільки відповідач є юридичною особою, має свої рахунки та самостійний баланс, шкода позивачу заподіяна з його вини.

Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура розгляду передбачена ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

А тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Львівської митниці - відхилити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 14 листопада 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.