П О С Т А Н О В А

Іменем України

08 лютого 2010 року                     Справа № 2а-5970/09/2370

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:                                                                                                                                    

головуючого - судді Мишенка В.В.,

при - секретарі Дубовій Ю.С.,

за участю: позивача ОСОБА_1 - особисто, представника позивача адвоката ОСОБА_2 - за угодою,  представника відповідача Бондаренка О.М. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання незаконним рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001562308  від 21.08.2009 року та № 0001792308  від 23.11.2009 року,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) просить визнати незаконними рішення Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області (далі-відповідач) про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001562308 від 21.08.2009 року та № 0001792308 від 23.11.2009 року та скасувати їх.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області № 0001562308 від 21.08.2009 року та № 0001792308 від 23.11.2009 року про застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій є незаконними, не обґрунтованими і такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд задовольнити вимоги, представник відповідача позовних вимог не визнав та просив суд відмовити в їх задоволені, надавши письмові заперечення.

Вислухавши доводи позивача, представників позивача, відповідача, покази свідків  та дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

07.08.2009 року, працівниками державної податкової  адміністрації в Черкаській області згідно до направлень за №№ 163, 140 та 149  від 07.08.2009 року, відповідно до плану проведення перевірок застосування реєстраторів розрахункових операцій, торгових патентів та правил реалізації і зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів на серпень 2009 року затвердженого головою державної податкової адміністрації в Черкаській області 30.07.2009 року, відповідачем проведено перевірку господарської одиниці-магазину, що розташований за адресою: Черкаська область, Смілянський район, с. Макіївка, вул. Леніна, 11, який належить позивачу.

За результатами  проведеної перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій складено акт за № 001430 від 07.08.2009 року, в якому зазначено, що в магазині «Юлія» було встановлено факт реалізації товару, а саме: одної пляшки алкогольного напою «Ром Кола» по ціні 4 грн. 80 коп., двох пляшок алкогольного напою «Водка Лимон» по ціні 4 грн.25 коп. за пляшку та однієї пачки цигарок «Честерфілд» по ціні 6 грн. 50 коп., на загальну суму 19 грн. 80 коп. Продавець ОСОБА_4 отримала готівку номіналом 20 грн. 00 коп., поклала гроші до коробки під прилавком звідти видала здачу, видала товар, провела розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій та видала неналежний розрахунковий документ (чек). Згідно скороченого звіту фіскальної пам’яті реєстратора розрахункових операцій було проведено розрахункових операцій на загальну суму 10354 грн. 18 коп. в період часу з 01.01.2009 року по 06.08.2009 року, за цей час було роздруковано розрахункових документів (чеків) в кількості 920 штук.  Перевіркою книги обліку розрахункових операцій встановлено факт невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків за 08.05.2009 року, 20.06.2009 року та 23.07.2009 року, а також виявлено факт не оприбуткування товарно-матеріальних цінностей в кількості 72 штук на загальну суму 1661 грн. 20 коп.

Відповідно з розрахунком фінансових санкцій по акту перевірки від 07.08.2009 року № 001430 порушено п.1,  2,  9 та п. 12 ст. 3 та ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері  в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95 – ВР від 06.07.1995 року, із змінами та доповненнями (далі – Закон України № 265/95).

Рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001562308 від 21.08.2009 року на підставі акта перевірки № 001430 від 07.08.2009 року встановлені порушення п.1, 2, 9 п. 12 ст. 3 та ст. 6 Закону України № 265/95, а саме: с уб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; 9)  щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; 12) вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг). Статтею 6 Закону України № 265/95  передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів. 

Відповідно до ст. 2 Закону України № 265/95 , розрахунковий документ це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Статтею 8 Закону України № 265/95  передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Наказом  Державної податкової адміністрації України  № 614 від 01.12.2000 року затверджено Положення «Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»», в якому п. 2.1. передбачено, що установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим. Пунктом 3.2. Положення передбачено, що касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити як назву та адресу господарської одиниці, а п.1 визначає поняття господарської одиниці, а саме, що це   стаціонарний або пересувний об'єкт, у т.ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Відповідно дозволу № 64, виданого сільським головою Параскевичем Л.М. на підставі рішення виконавчого комітету Макіївської сільської ради Смілянського району Черкаської області № 23 від 24.06.2008 р., в якому зазначено, що позивачу дозволяється роздрібна торгівля горілчаними та тютюновими виробами в магазині, що знаходиться по вул. Леніна, 11. Саме назва господарської одиниці «Магазин» не зазначена в розрахункових документах позивача. Згідно акту перевірки від 07.08.2009 року № 001430 в період часу з 01.01.2009 року по 06.08.2009 року позивачем проводилися розрахункові операції за продані товари на загальну суму 10354 грн. 18 коп. з роздрукуванням розрахункових документів в кількості 920 штук, в який відсутній запис «Магазин».

 Доводи позивача та його представника з посиланням на довідку виконавчого комітету Макіївської сільської ради району Черкаської області  № 32 від 27.01.2010 року в якій зазначено, що в дозволі на роздрібну торгівлю № 64, вказано помилково адресу місця розташування торгового павільйону по вул. Леніна, 11, що фактично торговий павільйон знаходиться по вул. Заводській, 1-а, на думку суду не є достатньою підставою для задоволення позовних вимог, оскільки саме адреса: вул. Леніна, 11 була зазначена в усіх документах наданих позивачем під час перевірки господарської діяльності відповідачам та безпосередньо наданих суду як додатки до адміністративного позову, а також в судовому засіданні. Щодо назви об’єкта торговим павільйоном, то цю обставину також можливо віднести до обов’язкових реквізитів поняття господарської одиниці, відповідно до п ункту 3.2. Положення .

Крім того, позивачем порушено п. 9 ст. 3 Закону України № 265/95, а саме перевіркою книги обліку розрахункових операцій встановлено факт невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків за 08.05.2009 р., 20.06.2009 р. та 23.07.2009 р. Відповідальність за дане правопорушення передбачена п. 4 ст. 17 Закону України № 265/95, а саме двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій, до суб’єкта господарювання застосовується фінансова санкція за кожне порушення відповідно до  п. 4 ст. 17 Закону України № 265/95.

Рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001792308 від 23.11.2009 року до позивача застосовано штраф в сумі 680 грн. 00 коп.

    На підставі викладеного, суд вважає правомірним збільшення застосованих штрафних санкцій до позивача державною податковою адміністрацією в Черкаській області на суму 680 грн. 00 коп. під час розгляду скарги, та визначеного в рішенні про внесення змін до рішення про результати розгляду скарги від 17.11.2009 року.

    Статтею 21 України № 265/95   передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Пунктом 12 ст. 3 Закону України № 265/95 зобов’язано суб’єкт господарювання вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку. Облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а саме в книзі обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи суб’єкти підприємницької діяльності.

    Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що під час проведення перевірки, на вимогу перевіряючих надати книгу обліку доходів та витрат громадян - суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю, надати не змогла, посилаючись на те, що така книга їй не відома. Надана для огляду в судовому засіданні позивачем книга обліку доходів та витрат громадян - суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю, на думку суду є неналежним доказом по справі, оскільки вона не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 1269 від 26.09.2001 року, а саме не скріплена печаткою та не зареєстрована в податковому органі. Факт не облікованих товарно-матеріальних цінностей в кількості 72 штук на загальну суму 1661 грн. 20 коп.  стверджується відомістю від 07.08.2009 р. в якій зазначено назву товару його кількість та вартість. Дана відомість підписана як перевіряючи ми так і продавцем ОСОБА_4 та спростовує доводи позивача про недоведеність відповідачем суми назви та кількості не оприбуткованого товару.  

      З наданого позивачем акту перевірки, за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій № 000142 від 10.01.2009 року вбачається, що об’єктом перевірки був магазин, що розташований за адресою: Черкаська область, Смілянський район, с. Сердюківка, вул. Дмитро-Лопатко, 59 та належить позивачеві, а тому спростовуються його твердження, щодо порушення  відповідачем черговості проведення планових перевірок господарської одиниці, а саме магазину, що розташований за адресою: Черкаська область, Смілянський район, с. Макіївка, вул. Леніна, 11.

    Згідно п.1, 4 ст. 17, ст. 20, 21 Закону України № 265/95,  до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 55433 грн. 30 коп., а саме   у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки відповідно п.1 ст.17  Закону України № 265/95 . Двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій відповідно до п.4 ст. 17 Закону України № 265/95 .

Відповідно до ст. 20 Закону України № 265/95 , до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 21 Закону України № 265/95 , до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктами 1 і 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»   від 04.12.1990 № 509-XII (далі - Закон України № 509-XII), передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:

1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків);

2) здійснювати контроль за: додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів;

Згідно із статтями 15 та 16 Закону України № 265/95,  контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.

Позапланова перевірка, що провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у частині другій цієї статті, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.

Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Законом України від 25 березня 2005 року №2505 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів» ст. 11-1 Закону «Про державну податкову службу в Україні», доповнено частиною сьомою такого змісту «Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках – за рішенням суду. Органи державної податкової служби проводять планові перевірки стосовно додержання порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги), інших вимог Закону №1776 відповідно до затверджених керівництвом податкових органів планів - графіків проведення перевірок. Перевірки, які не передбачені в планах – графіках органів державної податкової служби, але виникають за інших обставин, вважаються позаплановими.

    Відповідно до положень п. 11 ст. 11 Закон України № 509-XII фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

Враховуючи те, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві не наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача не є обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 – 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання незаконним рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001562308 від 21.08.2009 року та № 0001792308 від 23.11.2009 року  - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня  її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                    В.В. Мишенко

Повний текст постанови виготовлений  12  лютого 2010 року.