Справа №22-1080/2007                                                 Головуючий у 1 інстанції: Шандра М.М.

Категорія: 30                                                                   Доповідач: Бакус В.Я.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

07 травня 2007 року колегія судців Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: судді Кота І.Н.,

суддів: Бакуса В.Я., Богонюка М.Я.,

при секретарі: Жовнір О.З.,

з участю: ОСОБА_2 та адвоката М.Тимчишина, предстванкиа ВАТ „Львівський завод фрезерних верстатів" Романушка П.П., представника Сихівської районної адміністрації м. Львова Дрозд Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 січня 2007 року у справі за позовом ВАТ „Львівський завод фрезерних верстатів" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Львівська міська рада про виселення з кімнати гуртожитку та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ВАТ „Львівський завод фрезерних верстатів", треті особи - Львівська міська рада, ПП „Юлікс", ТзОВ „Кодекс" про визнання права проживання в кімнаті гуртожитку,

встановила:

оскаржуваним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 22 січня 2007 року вказаний позов ВАТ „Львівський завод фрезерних верстатів" задоволено.

Постановлено виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 з неповнолітніми дітьми ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, з кімнати НОМЕР_1 гуртожитку ВАТ „Львівський завод фрезерних верстатів", що на АДРЕСА_1.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права на проживання в кімнаті АДРЕСА_1, зобов'язання ВАТ „Львівський завод фрезерних верстатів" закріпити за ними спірну кімнату  НОМЕР_1 в порядку покращення житлових умов, відмовлено.

Рішення суду оскаржили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і просять його скасувати, ухвалити нове, яким в .позові ВАТ „Львівський завод фрезерних верстатів" відмовити, а їх зустрічний позов задовольнити та визнати за ними право на проживання в кімнаті  НОМЕР_1 спірного гуртожитку в порядку покращення житлових умов, зобов'язавши відповідача укласти з сім'єю ІНФОРМАЦІЯ_4 договір найму.

Апелянти зазначають, що рішення суду є незаконним посилаючись на обставини справи та те, що суд не дав об'єктивної оцінки зібраним доказам по справі, судовим рішенням та цій обставині, що у спірну кімнату гуртожитку вони посилились з дозволу голови Правління ВАТ.

Вислухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що її слід відхилити, а рішення залишити без зміни.

Встановлено, що ВАТ „Львівський завод фрезерних верстатів" є власником будинку АДРЕСА_1 і цей будинок має статус гуртожитку.

14.06.2003 р. ОСОБА_1 видано ордер НОМЕР_2 на зайняття, разом з сім'єю у складі 2-х чоловік, кімнати НОМЕР_3 площею 22,3 кв. м у вказаному вище будинку.

Після зазначеного сім'я  ІНФОРМАЦІЯ_4 не звертались до позивача про надання жилої площі у встановленому законом порядку, а всупереч такому зайняла спірну кімнату НОМЕР_1.

Сім'я  ІНФОРМАЦІЯ_4 в трудових відносинах з позивачем не перебуває з 15.02.2005 р.

Згідно зі ст.ст. 128,129 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спеціальним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і на його підставі громадянинові видається спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Судом встановлено, що рішення щодо надання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спірної кімнати НОМЕР_1 гуртожитку не приймалось і ордер їм не видавався, що не заперечують сторони. За таких обставин суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, про те, що сім'я ІНФОРМАЦІЯ_4 вселилась у спірну кімнату гуртожитку з порушенням установленого порядку, а відтак підлягає виселенню.

Тривалість проживання в спірній кімнаті гуртожитку, сплата комунальних послуг за спірну кімнату не може бути підставою для набуття права на проживання в ній.

Посилання представника апелянтів на те, що спірна кімната була надана сім'ї  ІНФОРМАЦІЯ_4, про що свідчать матеріали цивільної справи НОМЕР_4 Сихівського районного суду м. Львова (за скаргою ОСОБА_1 на дії адміністрації гуртожитку та директора ВАТ), зокрема протокол судового засідання (а.с.21), є безпідставними , оскільки будь-яких документів про надання спірної квартири в матеріалах справи немає, а в протоколі судового засідання про спірну кімнату мова не велась.

Вимоги апелянтів щодо укладення договору найму на спірну кімнату не можуть бути задоволені, оскільки відповідно до діючого законодавства договір найму жилої площі укладається між наймачем жилого приміщення і наймодавцем в будинках державного і громадського житлового фонду, а також в будинках, що належать громадянам на праві особистої власності.

Порядок користування житловими приміщеннями в гуртожитках визначається главою 4 ЖК України, якою не передбачено, що до користування гуртожитками застосовуються правила про договір найму жилого приміщення.

А відтак рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства та зібраним по справі доказам, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому її слід відхилити, а рішення залишити без зміни.

Керуючись п.1 ч.І ст.307, ст.308, п.1 ч.І ст.314 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити, а рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 січня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.