ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. ПолтаваСправа № 2а-47734/09/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Слободянюк Н.І.,
за участю секретаря – Саченко Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Козельщинському районі Полтавської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1035,48 грн, -
В С Т А Н О В И В:
Управління Пенсійного фонду України в Козельщинському районі Полтавської області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування в сумі 1035,48 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на наявність у відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 1035,48 грн. Вказану суму заборгованості підтвердив даними розрахунку суми страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, за 2008 рік, поданого відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в Козельщинському районі Полтавської області 24.03.2009, акту камеральної перевірки від 02.04.2009 та карток особового рахунку страхувальника-відповідача.
Позивач надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідач в судове засідання з’явився, хоча в справі наявні докази, що він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, правом надання заперечення на позовну заяву та доказів не скористався. За таких обставин, суд приходить до висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі та зібраних судом доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а недобросовісна правова поведінка відповідача не може бути перешкодою для відправлення правосуддя.
Оцінивши надані та зібрані судом докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, як того вимагають приписи статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, та керуючись принципом законності відповідно до статей 7, 9 цього Кодексу, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на дату судового розгляду справи відповідач включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та має правовий статус платника внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Згідно повідомлення Управління Пенсійного фонду України в Козельщинському районі Полтавської області фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в цьому Управлінні Пенсійного фонду, а отже є страхувальником в розумінні статті 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Частиною 1 статті 15 названого Закону визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 17 цього Закону страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Порядок подачі такої звітності встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція).
Пунктом 11.12 Інструкції встановлено, що за підсумками року платники, зазначені в підпункті 2.1.3 (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок)), пункту 2.1 цієї Інструкції, до яких належить й відповідач, надають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний рік до 1 квітня наступного за звітним роком.
На виконання цієї норми СПД-ФО ОСОБА_1. подано до Управління Пенсійного фонду України в Козельщинському районі Полтавської області розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2008 рік. Згідно поданого розрахунку сума страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2008 рік складала 637,44 грн,
Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати статтю 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та пункт 5.3.2 Інструкції, так як положеннями цих нормативно-правових актів унормовані правовідносини з приводу обчислення та сплати страхових внесків, а саме: встановлено, що страхові внески платники, визначені підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 Інструкції (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування), сплачують за себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 цієї Інструкції), якщо податковими органами провадиться нарахування авансових сум податку, протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності; суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації; розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на розмір страхового внеску; обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески;.
02.04.2009 головним спеціалістом відділу надходження доходів Управління Пенсійного фонду України в Козельщинському районі проведено камеральну перевірку Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2008 рік, поданого відповідачем до управління пенсійного фонду.
В ході проведення перевірки встановлено, що страхові внески у розмірі 33,2% суми доходу (прибутку) в окремих місяцях, в яких платник мав чистий дохід, менше мінімального страхового внеску. З огляду на це за результатами перевірки СПД-ФО ОСОБА_1 донараховано 398,40 грн.
Як з’ясовано судом на підставі даних карток особового рахунку відповідача та листа позивача від 29.01.2010 № 369/06, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 обов’язку по сплаті внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, самостійно обчислених платником та донарахованих органом пенсійного фонду, не виконав.
Судовим розглядом встановлено, що строки оплати спірної суми заборгованості закінчились. Разом з тим, відповідач не надав суду жодних доказів про виконання ним вимог Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно з абзацом 1 частини 3 статті 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальникам, які мають недоїмку, територіальними органами Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилається вимога про її сплату, яка у відповідності до абзаців 2, 3 цієї статті є виконавчим документом і має бути сплачена страхувальником протягом десяти робочих днів із дня одержання.
Судом була досліджена наявна в матеріалах справи копія вимоги про сплату боргу від 06.04.2009 № Ф-255У.
Доказів оплати вказаної вимоги або направлення її до органів державної виконавчої служби України, скасування цієї вимоги або її невідповідність закону та фактичним обставинам сторонами до матеріалів справи не надано, а судом самостійно при виконанні приписів статті 11 КАС України в частині офіційного з’ясування всіх обставин у справі не встановлено.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що існування у відповідача заборгованості перед Управлінням Пенсійного фонду України в Козельщинському районі Полтавської області в сумі 1035,48 грн доведено матеріалами справи, а тому вимога про стягнення цієї суми визнається судом обґрунтованою і задовольняється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Козельщинському районі Полтавської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1035,48 грн задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (с. Сушки, Козельщинський район, Полтавська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Козельщинському районі Полтавської області (вул. Леніна, 47, смт. Козельщина, р/р 25605301279 в ОПЕРВ Ощадбанку м. Полтава, МФО 331467, код ЄДРПОУ 22534601) заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 1035 (одна тисяча тридцять п'ять) грн 48 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 10 лютого 2010 року.
Суддя Н.І. Слободянюк