ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" липня 2006 р. Справа № 29/124-06
вх. № 2996
Колегія суддів господарського суду в складі:
Головуючий суддя Тихий П.В.
суддя Швед Е.Ю.
суддя Светлічний Ю.В.
при секретарі судового засідання Мазур Т.В.
за участю представників сторін:
позивача - Ярьоменко З.Ю., дов. б/н від 09.03.2006 р.; відповідача - Олевський В.Н.;
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем плюс", м. Харків
до Приватної фірми "Фабрика "Світ дерева", с. Пересічне
про стягнення 193793,16 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому проситьстягнути з Приватної фірми „Фабрика „Світ дерева” на свою користь 193793,16 грн. пені за прострочку у поставці меблевих комплектів, а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита в сумі 1937,93 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Сторони в судовому засіданні звернулись до суду з клопотанням про розгляд спору без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, яке розглянуто судом і задоволено, оскільки не суперечить вимогам чинного законодавства та інтересам сторін.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач у своїх запереченнях на позов та додатку до заперечень позов не визнає повністю та просить відмовити в його задоволенні із посиланням на ст.ст.509, 526, 599, 612, 613 Цивільного кодексу України, вказує на те, що позивач не вчинив дій, які передбачені укладеним між сторонами договором, а саме не здійснив попередню оплату вчасно та в повному об"ємі, що не дало змогу відповідачеві виконати свої зобов"язання за договором та звільняє його від відповідальності у вигляді сплати пені.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд встановив, що 30.11.2005 року між сторонами було укладено договір підряду № 233, відповідно до умов якого відповідач зобов"язався виготовити та передати позивачеві в термін, встановлений договором та погодженому сторонами графіком меблеві комплекти, а позивач прийняти їх та оплатити відповідно до порядку, який передбачено цим договором. Відповідно до п.6.1. цього договору оплата повинна здійснюватися наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% від заплановоної місячної поставки меблевих комплектів здійснюється протягом першого банківського дня поточного місяця. Наступну частину 50%, яка залишається, повинна перераховуватися не пізніше одного банківського дня за меблеві комплекти, які поставлені протягом попереднього тиждня.
Сторони погодили строк та порядок поставки продукції у графіку на протязі трьох місяців починаючи з 08.12.2005 року та закінчуючи 10.02.2006 року.
Відповідно до цього графіку та умов договору, позивач починаючи з 01.12.2005 року зобов"язався оплатити відповідачеві 792 000,00 грн. за меблеві комплекти, а відповідач зобов"язався поставити позивачеві цю продукцію в кількості трьох тисяч комплектів в термін до 10.02.2006 року.
Перший платіж, попередню оплату в сумі 137 280,00 грн., відповідно до умов договору, позивач повинен був здійснити 01.12.2005 року, а фактично зазначена грошова сума була перерахована відповідачеві 06.12.2005 року., тобто із прострочкою виконання свого зобов"язання за договором на п"ять днів.
Внаслідок цієї прострочки допущеної позивачем, відповідач не виконав своєчасно в термін 08.12.2005 року свої зобов"язання по поставці семидесяти комплектів меблів, а здійснив це із запізненням 14.12.2005 року. та 15.12.2005 року, тобто також допустивши прострочення свого зобов"язання по поставці.
В подальшому, як вбачається із матеріалів справи, позивачем було допущено порушено свого зобов"язання по своєчасному здісненню попередньої оплати, внаслідок чого відповідачем не здійснено несвоєчасне виготовлення та поставка меблевих комплектів відповідно до умов договору позивачеві.
Як вбачається з розрахунку позовних вимог, позивач відповідно до розділу 9 договору № 233 від 30.11.2005 року нарахував відповідачеві за прострочку останнім виконання свого зобов"язання по виготовленню меблевих комплектів пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочки виходячи з вартості непоставлених в строк меблевих комплектів, яка складає суму 193793,16 грн.
Пунктом 4 ст.612 Цивільного кодексу України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов"язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Відповідно до вимог ст.613 Цивільного кодексу України передбачено, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов"язання або звичаю ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов"язку.
Приймаючи до уваги, що позивач не вчинив дій, які встановлені договором, а саме не сплатив суми попередньої оплати вчасно та в повному обсязі, суд приходить до висновку, що в даному випадку відповідач звільняється від відповідальності у вигляді сплати пені, оскільки прострочення боржника не настає, якщо зобов"язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
При таких обставинах, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки чинним законодавством, а саме ст.599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов"язання припиняється виконанням проведеним належним чином, чого в данному випадку з боку позивача зроблено не було, тобто ним своєчасно та в повному об"ємі не було здійснено попередню оплату.
З урахуванням викладеного та відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України, зобов"язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З урахуванням чого в задоволенні позову треба відмовити. Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення слід віднести на позивача.
Керуючись ст.ст.509, 599 Цивільного кодексу України, ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -
ВИРІШИЛА:
В задоволенні позову - відмовити.
Головуючий суддя Тихий П.В.
суддя Швед Е.Ю.
суддя Светлічний Ю.В.