ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2006 р.                                                            Справа № 29/246-06

вх. № 6688/5-29

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судового засідання Мазур Т.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2  відповідача - Олійник С.Т.

розглянувши справу за позовом

ПП ОСОБА_2, м. Х-в 

до  ТОВ АФ "Геліантус", м. Х-в  

про про стягнення 10679,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 8410,50 грн. боргу, 1581,17 грн. пені, 253,30 грн. річних, 434,70 грн. інфляційних. При цьому, позивач посилається на те, що він, на підставі договору №НОМЕР_1 поставив відповідачеві товар (насіння соняшника "Світоч"), а відповідач товар отримав, але оплату його вартості здійснив лише частково.

Відповідач проти позову заперечує.

В судовому засіданні оголошувались перерви з 03.07.06 до 10.07.06, до 17.07.06, до 19.07.06, до 25.07.06 та до 27.07.06 для надання сторонами додаткових доказів по справі та для прийняття рішення.

13.07.06 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява, відповідно до якої відповідач просить суд визнати договір №НОМЕР_1, укладений між сторонами, недійсним, зобов"язати позивача прийняти 2535 кг. насіння соняшника Світоч F1 та повернути сплату по договору. При цьому, відповідач посилається на те, що позивачем не було передано з товаром документів, що стосується товару.  

Зустрічну позовну заяву було прийнято судом до розгляду сумісно з первісним позовом.

Розглянувши надані суду докази, вислухавши пояснення представника позивача суд встановив, що 25.03.05 між сторонами було укладено договір №НОМЕР_1. Відповідно до умов договору, позивач зобов`язався поставити відповідачеві товар, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити його вартість протягом строку, що вказаний у договорі. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, передав відповідачеві товар на суму 24843,00 грн., а відповідач товар отримав, що підтверджується накладною №НОМЕР_2, але оплату його вартості здійснив лише частково у розмірі 16432,50 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 8410,50 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 8410,50 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних. За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 434,70 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 253,30 грн. річних, обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення  пені в розмірі 1581,17 грн., суд визнав їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, розмір штрафних санкцій має бути передбачений договором, при цьому, розмір санкцій може бути встановлений у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов"язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов"язання, або у кратному розмірі до вартості товарів, робіт, послуг. Розглянувши п. 5.3 договору №НОМЕР_1, суд, встановив, що сторони не дійшли згоди щодо розміру суми на яку має нараховуватись пеня, у зв"язку з чим, суд визнав вказаний пункт договору неукладеним.

Суд, розглянувши зустрічну позовну заяву, визнав її необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки, відповідач не надав суду доказів існування обстави, з якими ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України пов"язує можливість розірвання договору. До того ж, суд не може прийняти до уваги доводи відповідача про законність одностороньої відмови відповідача від договору, оскільки, останній не надав доказів встановлення для позивача строку, передбаченого ст. 666 Цивільного кодексу України, та, у зв"язку з чим, не набув прав, передбачених ч. 2 вказаної статті.

Судові витрати, відповідно до ст. 44 та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В первісному позові відмовити частково.

Стягнути з ТОВ АФ "Геліантус" (м. Харків, вул. Чугуївська, 78, п/р 26009321463001 в ХГРУ "Приватбанк", МФО 351533, ЗКПОУ 22662121) на користь СПД ФО ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_3 в ХФ АКБ "Правекс Банк", МФО 350493, ЗКПОУ НОМЕР_4) - 8410,50 грн. боргу, 253,30 грн. річних, 434,70 грн. інфляційних, 90,98 грн. державного мита та 100,53 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя                                                                                            Тихий П.В.