Справа № 22-3130/2008 рік

Головуючий у 1 інстанції Сіренко М. О.

Категорія     55

Доповідач Ігнатова Л.Є.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 серпня 2008 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої КраснощоковоїН.С.  суддів Маширо О.П.,  ІгнатовоїЛ.Є. при секретарі Бондаренко Н.М.  розглянувши  у відкритому  судовому  засіданні  в м. Донецьку цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго" - Макіївського об"єднаного району електричних мереж на рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 4 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго" в особі структурного підрозділу Макіївські районні електричні мережі про визнання дій неправомірними та стягнення матеріальної і моральної шкоди,

установив:

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1: суд зобов"язав відповідача списати заборгованість за електроенергію,  яка утворилась у відповідача за період з 1 січня 2000 року по 16 вересня 2005 року з урахуванням 50% знижки по оплаті використаної електроенергії,  оскільки позивач як пенсіонер МВС має право на таку знижку; суд також зобов'язав відповідача укласти з позивачем договір на надання послуг з електропостачання з вказівкою нормативних параметрів; суд також стягнув з відповідача на користь ОСОБА_1 З 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того,  що позивач є пенсіонером МВС по інвалідності,  користується 50% знижкою при оплаті комунальних послуг,  у тому числі,  витрат на оплату електроенергії.

Відповідну довідку про пільги він надав відповідачеві 25 січня 2000 року,  коли він ще працював,  про що працівник РЕМу зробив помітку на обкладинці розрахункової книжки. 31 травня того ж року ОСОБА_1 знову надав довідку про пільги вже як пенсіонер МВС.  Про одержання цієї довідки працівник РЕМу також зробив відмітку на розрахунковій книжці.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове,  яким задовольнити його вимоги у повному обсязі,  оскільки вважає,  що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідач у своїй апеляційній скарзі також просить скасувати рішення та відмовити позивачеві у задоволенні його вимог,  оскільки рішення суду є незаконним та необгрунтованим.

Зокрема,  відповідач вважає,  що ОСОБА_1 не надав довідку про своє право на пільги в порядку,  встановленому законом,  а невідомо ким зроблені відмітки на його розрахункових книжках не є належним доказом звернення позивача з приводу надання пільг у встановленому законом порядку.

Крім того,  він зовсім не сплачував за використану електроенергію в період з 2000 року по 2005 рік,  тому його квартира була підставно відключена від енергопостачання.

Заслухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи,  апеляційний суд вважає,  що рішення суду слід скасувати частково та ухвалити нове рішення,  яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1,  з таких підстав.

Розглядаючи справу та ухвалюючи рішення,  суд першої інстанції виходив з того,  що позивач надав до електропостачальника відповідні довідки про наявність у нього права на 50% знижки по оплаті використаної електроенергії у встановленому законом порядку.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.  У відповідності до вимог п.31 Правил користування електричною енергією для населення споживач,  який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії,  повідомляє у письмовій заяві енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт. Пільгова оплата електроенергії здійснюється з дня подання споживачем заяви.

З матеріалів справи вбачається,  що уперше позивач подав заяву з приводу надання йому пільги по оплаті електроенергії 16 вересня 2005 року. Саме з цієї дати він був зареєстрований у Єдиному державному автоматизованому реєстрі громадян,  які мають право на пільги та саме з цього дня йому нараховується 50% знижка по оплаті використаної електроенергії.

Апеляційний суд не може прийняти довід позивача про начебто відповідність закону написів на його розрахункових книжках про прийняття довідки про пільги,  оскільки діючими нормативними актами таке не передбачено.

За таких обставин висновок суду про проведення перерахунку оплати використаної позивачем електроенергії за період з 1 січня 2000 року по 16 вересня 2005 року не відповідає вимогам закону,  тому в цій частині позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Що стосується відшкодування моральної шкоди,  стягнутої судом через начебто неправомірне відключення квартири позивача від електропостачання,  то в цій частині рішення суду також підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні таких вимог,  з наступних підстав.

Суд першої інстанції,  задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині,  виходив з того,  що квартира позивача була відключена від електропостачання 15 вересня 2005 року.

Однак при цьому суд не врахував,  що відключення сталось через несплату позивачем використаної електроенергії за період з січня 2000 року по вересень 2005 року. Той факт,  що оплата електроенергії зовсім не проводилась у цей період,  підтвердив в апеляційному суді і сам позивач,  мотивуючи тим,  що його доходи були нижчими,  ніж прожитковий мінімум.

Між тим,  п.п. 27,  35 Правил користування електричною енергією для населення передбачено,  що енергопостачальник має право відключити споживача у разі порушення термінів сплати за спожиту електроенергію,  повідомивши споживача про це шляхом надіслання відповідного попередження. Такі попередження завчасно та неодноразово надсилались ОСОБА_1,  що він підтвердив в апеляційному суді,  тому вважати неправомірним відключення помешкання позивача від електропостачання немає підстав.

Крім того,  Законом України „Про захист прав споживачів" передбачена можливість відшкодування моральної шкоди при порушенні прав споживачів у тому разі,  коли така шкода була завдана споживачеві небезпечною для життя і здоров"я продукцією у випадках,  передбачених законодавством (п.5  ст. 4 Закону).

Позивач же не надав до суду доказів про те,  що товариство спричинило йому моральну шкоду саме у такий спосіб.

В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись  ст.  ст.  309,  313,  316 ЦПК України,  апеляційний суд

вирішив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Апеляційну скаргу ВАТ „Донецькобленерго" - Макіївського об'єднаного району електричних мереж задовольнити частково.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 4 березня 2008:: року,  скасувати в частині звбов"язання ВАТ , , Донецькоблеенерго" описати заборгованість за спожиту електроенергію за період з 1 січня 2000 року по 16 вересня 2005 року з урахуванням 50% знижки оплати використаної електроенергії та в частині стягнення моральної шкоди.

В частині стягнення судових витрат рішення змінити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про списання заборгованості за електроенергію за період з 1 січня 2000 року по 16 вересня 2005 року з урахуванням 50% знижки оплати використаної електроенергії та про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ВАТ „Донецькобленерго" на користь держави судові витрати по оплаті судового збору у сумі 8, 50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 7, 50 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.