Справа № 22-4073/2008р.
Головуючий в 1 інстанції Нємиш Н.В.
Категорія 57
Доповідач Стельмах Н.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 липня 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Стельмах Н.С,
суддів Хейло Я.В., Молчанова С. І.,
при секретарі Шилковій Ю. О., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною і
встановив:
в апеляційній скарзі відділ Державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції оспорює обгрунтованість судового рішення, яким задоволено вказаний позов, і ставить питання про його скасування, оскільки вважає, що спарву розглянуто судом з порушенням норм процесуального права, не з'ясовано вимоги позивача і не встановлено, в чому конкретно полягає бездіяльність державної виконавчої служби, що визнана судовим рішенням неправомірною.
8 засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 заперечували проти доводів скарги і просили про її відхилення та залишення
судового рішення без зміни.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
9 листопада 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом і
зазначав, що з 21 листопада 2006 року на виконанні у відповідача знаходився
виконавчий лист, виданий у виконання судового рішення про стягнення на його
користь з ОСОБА_2 10036, 61 грн.
До часу звернення до суду він не отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження, хоч неодноразово звертався до виконавчої служби за інформацією щодо виконання судового рішення.
Він просив визнати неправомірною бездіяльність державної виконавчої служби з виконання визначеного судового рішення.
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 12 грудня 2007 року позов задоволено, бездіяльність державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції Донецької області визнано неправомірною.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Згідно із п. 5 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
При розгляді цієї справи судом першої інстанції взагалі не розглянуто позовні вимоги ОСОБА_1, оскільки не з'ясовано їх обсяг, не перевірено, не встановлено і не визначено в судовому рішенні, в чому саме полягає бездіяльність державної виконавчої служби, яку він оскаржує, і яку визнано неправомірною судом.
Відповідно до вимог ст. ст. 10, 58, 59. 60 ЦПК України кожна сторона з дотриманням вимог щодо належності та допустимості доказів зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом за нез'ясуванням конкретних вимог позивача всупереч вимогам ст. 10 ЦПК України, не запропоновано надати і не досліджено будь-які докази по справі, у тому числі матеріали виконавчого провадження, у той же час в рішенні зроблено висновок щодо припинення виконання за виконавчим листом з 2006 року, що не відповідає матеріалам виконавчого провадження.
Зокрема, з заперечень представника в судовому засіданні та приєднаної відповідачем до апеляційної скарги копії виконавчого провадження вбачається, що копію постанови від 21 листопада 2006 р. про відкриття виконавчого провадження заявнику відправлено поштою, а постановою від 10 травня 2007 року (а.с. 72) виконавчий документ повернуто стягувачеві за його відмови здійснити авансування виконавчих дій.
При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно з'ясувати, які конкретно рішення, дії чи бездіяльність державної виконавчої служби оспорює позивач, дослідити відповідні докази і вирішити позов відповідно до вимог чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 307, 311, 314 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції задовольнити, рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 12 грудня 2007 року СКАСУВАТИ, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.