Справа №22-4538
Головуючий у 1 інстанції Кучменко Л.А.
Категорія 48
Доповідач Висоцька B.C.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 липня 2008 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області
В складі Головуючого ВИСОЦЬКОЇ B.C.
Суддів ОСИПЧУК О.В., БІЛЯЄВІЙ О.М.
При секретарі ПРОЛЯПА О.В. З участю позивача ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів на неповнолітню дитину
ВСТАНОВИВ
19 березня 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, посилаючись на те, що вона знаходилася з відповідачем ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі, який розірвано 25.06.1992 року. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_4, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання якої постановою Дебальцевського міського суду від 23 грудня 1991 року стягнуті аліменти в розмірі !4 частини усіх видів заробітної плати до її повнолітня.
З 4 жовтня 2007 року відповідач перебуває на обліку в Дебальцевському міському центрі зайнятості, йому нарахована допомога по безробіттю, аліменти не сплачує, має доходи, які приховує. У зв'язку з чим просила змінити аліменти та стягувати їх в твердій грошовій сумі - у розмірі 500 грн. щомісячно до її повноліття.
Рішенням Дебальцевського міського суду Донецької області від 21 травня 2008 року позовні вимоги про зміну розміру стягнутих аліментів на неповнолітню дитину ОСОБА_4, народження ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволені. Стягнуті аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісяця до її повноліття з 19 березня 2008 року.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права. Суд не зазначив підстави для зміни розміру аліментів, не врахував, що він має на утриманні ще одну неповнолітню дитину від іншого шлюбу та рівень його доходу значно нижчий ніж рівень доходу сім'ї позивача. Суд фактично не змінив розмір аліментів, а вирішив спір про стягнення аліментів, який вже вирішувався судом.
Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав суду телеграму з проханням розглядати справу в його відсутності.
Позивач ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення скарги, вважає рішення законним та обгрунтованим.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню з ухваленням нового з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ч.1 п.4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_3 зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, народження ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 11 грудня 1991 року до досягнення нею повноліття. Оскільки відповідач має нерегулярний мінливий дохід, інколи працює водієм таксі, відповідно до ст. 184 СК України суд стягнув аліменти у твердій грошовій сумі 500 грн. щомісяця. Висновок суду не відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
З постанови Дебальцевського міського суду Донецької області від 23 грудня 1991 року вбачається, що з відповідача на користь позивачки стягнуті аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4, народження ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітної плати щомісячно, починаючи з 11 грудня 1991 року до досягнення нею повноліття, тобто до 8 червня 2008 року. ( а. с. 4). Рішення набрало чинності, звернуто до виконання, не оскаржувалося позивачем ОСОБА_2 у встановленому законом порядку.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не застосував закон, який підлягав застосуванню, а саме ст. 192 СК України.
Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Позивачка ОСОБА_2 , звертаючись з позовом про зміну стягнутих аліментів, зазначила, що аліменти, стягнуті за рішенням суду від 23 грудня 1991 року, відповідач не сплачує, чим не виконує покладеного на нього обов'язку по утриманню дитини.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції не встановив жодної підстави, яка надає право відповідно до вимог ст. 192 СК України змінювати розмір стягнутих аліментів.
Суд в своєму рішенні послався на вимоги ст. 184 СК України, яка не поширюється на виниклі правовідносини, оскільки йдеться не про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, а про зміну вже стягнутих за рішенням суду аліментів.
Обставини, на які посилається позивачка, а саме перебування відповідача на обліку як безробітного в центрі зайнятості, наявність інших доходів не може бути підставою для зміни стягнутих аліментів.
Будь-яких доказів на зміну матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення стану здоров'я; позивач ОСОБА_2 в суд першої інстанції не надала.
З обставин справи вбачається, що виконавчий лист про стягнення аліментів зі ОСОБА_3 знаходиться на примусовому виконанні.
Порядок стягнення аліментів визначено у ст. 74 Закону „Про виконавче провадження", ст. ст. 194-197, 274 СК України.
Згідно з правилами ст. 74 Закону України „Про виконавче провадження" у разі неможливості стягнення аліментів із заробітної плати чи інших доходів боржника протягом трьох місяців підряд, якщо боржник не працює і не одержує доходів, стягнення звертається на майно боржника, розмір заборгованості з виплати аліментів визначається державним виконавцем.
Розмір заборгованості з виплати аліментів визначається державним виконавцем, який зобов'язаний здійснювати систематичний контроль за правильним і своєчасним відрахуванням утриманих сум аліментів стягувачам. Позивачка ОСОБА_2 не позбавлена права звернення до державного виконавця із заявою про визначення розміру заборгованості.
За наявності спору питання про розмір заборгованості вирішується за заявою заінтересованої особи судом у порядку, встановленому законом.
За таких обставини, апеляційний суд приходить до висновку, що законних підстав для зміни стягнутих аліментів не вбачається.
Крім того, змінюючи розмір аліментів суд присудив аліменти на дитину від дня пред'явлення позову, а саме з 19 березня 2008 року, тоді як у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що вирішуючи спір, суд першої інстанції порушив та неправильно застосував норми матеріального права.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п. 4, 316 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРІШИВ
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 21 травня 2008 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його
проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.