Справа № 22-3918/2008р.

Головуючий в 1 інстанції Ткаченко Л.Я.

Категорія 30

Доповідач Стельмах Н.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 липня 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С,

суддів Хейло Я.В.,  Молчанова С. І.,

при секретарі Шинковій Ю.О.,  розглянув у відкритому судовому засіданні в м.  Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2 до Комунального підприємства „Служба єдиного замовника",  Комунального підприємства „Зугресжитлосервіс",  3-я особа - ВАТ „Донецькобленерго" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди і

встановив:

в апеляційній скарзі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 оспорюють обгрунтованість судового рішення,  яким відмовлено в задоволенні вказаного позову,  і ставлять питання про його скасування та ухвалення нового про задоволення позову,  оскільки вважають,  що викладені в рішенні висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову не відповідають обставинам справи.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його представникОСОБА_4 підтримали доводи скарги і просила про її задоолення,  скасування судового рішення та ухвалення нового,  а представник відповідачів заступник голови Зугреської міської ради ОСОБА_3 заперечував проти доводів скарги,  просив її відхилити та залишити судове рішення без зміни.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

31 травня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_23вернулися до суду з вказаним позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Вони зазначали,  що на підставі договору оренди орендують у КП „Служба єдиного замовника" м.  Зугреса,  що є првонаступником УЖКХ,  під магазин напівпідвальне приміщення в будинку 11 по вулиці К.Маркса в м.  Зугресі.

Вночі з 14 на 15 грудня 2005 року за неналежного стану санітарно-технічного обладнання приміщення магазину було затоплено стічною водою,  внаслідок чого вийшло з ладу холодильне устаткування та прийшли в негодність продукти харчування. Збитки від цього становлять 2003, 71 грн.

Крім того,  їм було спричинено моральну шкоду,  оскільки вони перенесли душевні страждання від знищення та ушкодження їх майна.

Спричинену їм моральну шкоду вони оцінюють в 1500 грн. кожному і просили суд ухвалити рішення,  яким стягнути на їх користь з відповідача 2003, 71 грн. матеріальної шкоди,  з якої 1000 грн. на користь ОСОБА_1 та 1003, 71 грн. на користь ОСОБА_2 та по 1500 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 14 квітня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний суд вважає,  що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог  ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим,  ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин,  на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених тими доказами,  які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України,  що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року,  рішення є законним тоді,  коли суд,  виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права,  що підлягають застосуванню до даних правовідносин,  а за їх відсутності - на підставі закону,  що регулює подібні відносини,  або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення,  в якому повно відображені обставини,  що мають значення для справи,  висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними,  відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,  дослідженими в судовому засіданні.

Згідно із  ст.  ст.  58,  59,  61 ЦПК України кожна сторона з дотриманням вимог щодо належності та допустимості доказів зобов'язаана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

При розгляді цієї справи судом першої інстанції позивачами не надано доказів спричинення їм матеріальної та моральної шкоди з вини відповідачів.

Зокрема,  підставою для відповідальності відповідачів перед позивачами,  як фізичними особами,  в позові визначено договір оренди нежилого приміщення комунальної власності міської ради від 1 квітня 2003 року (а.с. 8) та акти щодо збитків (а.с. 9-16).

Разом з тим,  з змісту вказаного договору вбачається,  що його укладено не позивачами,  як фізичними особами,  а приватним підприємцем ОСОБА_1 (свідоцтво про державну реєстрацію від 4.04.11996 р.) та УЖКХ Зугреської міської ради і п. 3.6 цього договору передбачає вирішення спорів між сторонами договору господарським судом.

Крім того,  з вказаних актів про збитки вбачається,  що їх спричинено ПП ОСОБА_1 а не позивачам,  як фізичним особам.

За таких обставин,  є обгрунтованим висновок суду щодо відсутності підстав для задоволення позову,  і інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність цього правового висновку,  не зважаючи на те,  що суд в рішенні послався на інші мотиви,  оскільки відповідно до ч.2  ст.  308 ЦПК України не підлягає скасуванню лише з одних з формальних міркувань правильне по суті і справедливе рішення суду.

Керуючись  ст.   ст.  307,  308,  314 ЦПК України,  апеляційний суд,

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити,  рішення Харцизького міського суду Донецької області від 14 кітня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.