ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" серпня 2006 р. Справа № 37/254-06
вх. № 8427/4-37
Суддя господарського суду Доленчук Д. О.
при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.
за участю представників сторін:
позивача - Саидова Є.М. відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом Фірми "Україна" товариство з обмеженою відповідальністю, м. Харків
до Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м. Харків
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача провизнання права власності позивача на самочинно побудовану будівлю літ. "Б-1", де розташовані адміністративні, складські приміщення, поточної, намету та 4-х металевих гаражів (м.Харків, вул.Лугопаркова, 2) та зобов"язання відповідача зареєструвати виникнення права власності позивача на спірний об"єкт. Позивач у позовній заяві зазначає, що підставою для визнання права власності на зазначений об"єкт є здійснення ним самочинного будівництва на земельній ділянці площею 0,4025 га, наданої позивачу в оренду для експлуатації нежитлової будівлі літ."А-2", що належить позивачу на праві власності, а також самочинно побудованої будівлі літ. "Б-1", де розташовані адміністративні, складські приміщення, поточної, намету та 4-х металевих гаражів за адресою: м.Харків, вул.Лугопаркова, 2 до 01.02.2031 р.
Позивач до початку судового засідання надав клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Позивач, через канцелярію господарського суду 27.07.2006 р. за вх. № 22583 надав згідно супровідного листа документи для залучення до матеріалів справи, оригінали документів, які зазначені в пунктах 1-13 були повернуті позивачу у судовому засіданні, а решта наданих документів залучена судом до матеріалів справи.
Відповідач, через канцелярію господарського суду 01.08.2006 р. за вх. № 2399 надав клопотання про залучення до участі у справі, в якості 2-го відповідача - Харківську міську раду, проти задоволення якого позивач заперечує, оскільки вважає, що залучення цієї особи є даремне марнування часу, у зв"язку з чим суд відмовляє відповідачу у задоволенні даного клопотання про залучення 2-го відповідача.
Відповідач, через канцелярію господарського суду 01.08.2006 р. за вх. № 23245 надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, посилаючись зокрема на те, що він є реєструючим органом, який здійснює реєстрацію права власності на підставі правовстановлювальних документів, крім того, позивачем не надано доказів введення в експлуатацію самочинно побудованої будівлі.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено, що позивач здійснив самочинне будівництво будівлі літ. "Б-1", де розташовані адміністративні, складські приміщення, поточної, намету та 4-х металевих гаражів за адресою: м.Харків, вул.Лугопаркова, 2.
Самочинне будівництво було здійснено на земельній ділянці площею 0,4025 га, наданої позивачу в оренду строком до 01.02.2031 р. згідно рішення ХLVI сесії IV скликання Харківської міської ради від 06.03.2006 р. за № 57/06 про надання фізичним та юридичним особам земельних ділянок для експлуатації об"єктів самочинного будівництва, а саме надання в оренду позивачу земельної ділянки для експлуатації нежитлової будівлі літ."А-2", що належить позивачу на праві власності, а також самочинно побудованої будівлі літ. "Б-1", де розташовані адміністративні, складські приміщення, поточної, намету та 4-х металевих гаражів за адресою: м.Харків, вул.Лугопаркова, 2.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як вбачається з вищевикладеного, позивач не довів господарському суду, що відповідач не визнає або оспорює право власності позивача на спірні об"єкти.
Крім того, відповідач є лише органом, що здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно на підставі правовстановлювальних документів згідно п.п.1.3., 1.4. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, передбачено вичерпний перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, а саме:
1. Договори купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, угоди про розподіл спадкового майна, про розподіл спільного майна подружжя, посвідчені державними та приватними нотаріусами.
2. Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, що видаються державними та приватними нотаріусами.
3. Свідоцтва про право на спадщину, видані державними нотаріусами.
4. Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видані державними та приватними нотаріусами.
5. Свідоцтва про придбання об'єктів нерухомого майна на аукціонах з реалізації заставленого майна, видані державними та приватними нотаріусами.
6. Свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями.
7. Свідоцтва про право власності, видані органами приватизації наймачам квартир у державному житловому фонді.
8. Свідоцтва про право на спадщину та свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, оформлені консульськими установами України.
9. Договори відчуження нерухомого майна, які не підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.
10. Рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.
11. Акти про денаціоналізацію (демуніципалізацію) будівель.
12. Витяг із нотаріально посвідченого договору, укладеного між житлово-будівельним кооперативом або членом цього кооперативу і місцевими органами виконавчої влади, про безстрокове користування відведеною земельною ділянкою і про будівництво багатоквартирного будинку з правом власності на окрему квартиру, за наявності акта про прийняття будинку в експлуатацію.
13. Рішення товариського суду про розподіл майна колишнього колгоспного двору.
14. Мирова угода, затверджена ухвалою суду.
15. Накази засновників відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), з додатком - переліком об'єктів нерухомого майна про передачу у власність цих об'єктів акціонерним товариствам та акт приймання-передавання зазначеного майна, підписаний у встановленому порядку.
16. Дублікати правовстановлювальних документів, видані державними та приватними нотаріусами, органами приватизації, копії архівних документів, видані державними архівами.
17. Свідоцтва про право власності на нерухоме майно загальносоюзних творчих спілок колишнього СРСР, які видаються Фондом державного майна.
18. Свідоцтва про право власності, видані Державним управлінням справами, на житлові та нежитлові об'єкти суб'єктам, що беруть участь разом з Державним управлінням справами в будівництві нового житла.
Позивач не надав суду докази введення в експлуатацію самочинно побудованої будівлі, докази порушення відповідачем прав та охоронювальних законом інтересів позивача.
За таких обставин, господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо визнання права власності на зазначений позивачем об"єкт нерухомості є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідач не оспорює право власності позивача на зазначений об"єкт нерухомості, на яке позивач просить суд визнати право власності, до того ж позивачем не було надано правоустановлюючих документів відповідачу для здійснення реєстрації права власності позивача на спірний об"єкт.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачене позивачем державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі відмови в позові повністю покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі 2-го відповідача – Харківську міську раду.
Відмовити в задоволенні позову повністю.
Суддя Доленчук Д. О.