У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Новодворської О.І.
суддів Кіянової С.В., Сукманової Н.В.
при секретарі Поправка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар на рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 14 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області про відшкодування моральної шкоди ,-
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 14 грудня 2009 року стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 6000 гривень та на користь держави витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 15 гривень.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, відмовивши в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом не ураховано всіх обставин справи, порушенні норми матеріального та процесуального права, не ураховано,що у позивача відсутнє право на відшкодування моральної шкоди тому, що висновком МСЕК не встановлена моральна шкода, а також в зв'язку з тим, що згідно Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 р. норму закону про відшкодування моральної шкоди виключено.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
З матеріалів цивільної справи убачається, що у жовтні 2009 року позивач звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування відповідачем моральної шкоди, завданої пошкодженням здоров'я, посилаючись на те, що з 17.03.1969 року по 26.03.2003 року, він працював на підприємствах вугільної промисловості. 4 квітня 1998 року з ним стався нещасний випадок на виробництві.
Рішенням Медико-соціальної експертної комісії від 26 листопада 2003 року у нього вперше була встановлена стійка втрата 20 % професійної працездатності на у зв'язку з каліцтвом. Просив суд стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області у відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.
Представник позивача адвокат ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що у відповідності зі ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому, зокрема, грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому, а за змістом ст. 21, 28, 30, 34, 35 вищевказаного Закону та абзацу 3 п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди" право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає з дня встановлення особі такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, а частинами 1 та 2 ст. 5 Цивільного кодексу України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
В судовому засіданні встановлено, що внаслідок професійного захворювання пошкоджено здоров'я позивача, чим завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров'я, погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя, що є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем у відповідності зі ст. 21 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Відповідно до ст. 23 Цивільного Кодексу України та п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом, залежно від характеру заподіяних фізичних та душевних, їх глибини та погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, а також інших негативних наслідків, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначення розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Враховуючи вимоги розумності, справедливості і домірності завданої моральної шкоди, з огляду на постійні негативні наслідки травми, обмеження життєдіяльності, порушення та зміну звичайного укладу життя і особистих зв'язків стягнув з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 6000 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 15 грн.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ст. 311 ЦПК України підстави для обов’язкового їх скасування.
Керуючись ст., ст. 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд –
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар відхилити.
Рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 14 грудня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді: