Судове рішення #7809405

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15  лютого 2010 року                                                                       м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого : судді Медяного В.М.,

суддів : Сопруна В.В., Медвецького С.К.,

при секретарі : Сніжко О.В.,

за участю сторін у справі: представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про стягнення витрат, понесених закладом охорони здоров’я на лікування потерпілого від злочину,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 23 жовтня 2009 року, -

в с т а н о в и л а :

30.07.2009 року позивач ОСОБА_3 центральна районна лікарня звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, понесених закладом охорони здоров’я на лікування потерпілого від злочину. Посилається на те, що вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 18.04.2007 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, а саме за завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Заклад охорони здоров’я - ОСОБА_3 центральна районна лікарня понесла витрати на лікування даних потерпілих від злочину в сумі 7842,48 грн. Добровільно дані витрати відповідач не відшкодував, тому позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь 7842,48 грн. вищевказаних витрат.

Заочним рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 23 жовтня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 центральної районної лікарні 7842,48 грн. витрат, понесених на лікування потерпілих від злочину та на користь держави 51 грн. державного мита.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 4 грудня 2009 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 23.10.2009 року залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Зазначив, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарг підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд до того ж суду, іншим його складом, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Ухвалюючи рішення у справі та задовольняючи даний позов, суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що представник позивача в судове засідання не з’явився, однак подав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позов підтримує та просить його задовольнити в повному обсязі. Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з’явився, своєчасно і у встановленому порядку повідомлений, заяв від нього не надійшло, тому суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином встановлено, що дана справа розглянута у відсутність як представника позивача так і відповідача у справі, проведено заочний розгляд справи та ухвалено заочне рішення.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, оскільки він суперечить обставинам справи та нормам процесуального права.

Зокрема, проведення заочного розгляду справи можливе лише у разі наявності умов, визначених у ст. 224 ЦПК України. Законодавцем встановлено, що у  разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Таким чином, суд має дотримуватись таких умов проведення заочного розгляду справи:

- неявка в судове засідання відповідача;

- належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання;

- відсутність поважних причин неявки відповідача;

- відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності;

- відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи.

Колегією суддів встановлено, що представник позивача ОСОБА_3 центральної районної лікарні в судове засідання на 23.10.2009 року не з’явився, однак поштою надіслав суду заяву від 21.09.2009 року (а.с.31) з проханням розглядати справу без його участі, позов підтримує та просить його повністю задовольнити. Також в якості відповідача просить визнати ОСОБА_3 казначейство. Проте, разом з тим в матеріалах справи відсутні дані про повідомлення представника позивача про час і місце слухання справи 6.10.2009 року та 23.10.2009 року.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції не повністю дотримані умови проведення заочного розгляду справи, передбачені ст. 224 ЦПК України. Адже, судом не з’ясована думка позивача (його представника) щодо заочного розгляду справи, не роз’яснено позивачу (його представнику) порядок та наслідки проведення заочного розгляду справи. Оскільки ЦПК України не встановлює способів висловлювання згоди позивача на заочний розгляд справи, то вона може бути і усною, проте обов’язково повинна фіксуватися у протоколі судового засідання. Якщо позивач не погоджується на розгляд справи в порядку заочного провадження, суд відкладає розгляд справи та направляє відповідачу, який не з’явився, повідомлення про час і місце нового судового розгляду.

Крім того, судом першої інстанції не вирішено письмове клопотання позивача про визнання в якості відповідача ОСОБА_3 казначейство.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду залишатись в силі не може і підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до того ж суду іншим його складом.

При новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати вищевикладене та вирішити спір у відповідності до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 23 жовтня 2009 року – скасувати, а справу передати на новий розгляд до того ж суду першої інстанції іншим його складом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.

Головуючий:                         В.М.Медяний

Судді:                             В.В.Сопрун

                                С.К.Медвецький

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація