Справа № 2-519

2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 січня 2010 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

            головуючого – судді Озерянської Ж.М.

            при секретарі – Волинець Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровської селищної ради ,3-і особи: Дніпропетровська райдержнотконтора ,ОСОБА_2,ОСОБА_3  про визнання права власності на домоволодіння у порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

  Позивач звернувся до суду з позовною заявою   до Кіровської селищної ради про визнання права власності на домоволодіння у порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що 16.05.1962 року договором про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності з числом кімнат від однієї до п’яти включно, посвідченим державним нотаріусом Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори, його бабусі ОСОБА_4 надано в користування земельну ділянку, розташовану в сел.Кіровське Дніпропетровського району Дніпропетровської області по вул. Горького, 159.

На вказаній земельній ділянці ОСОБА_4 в 1965 році побудувала житловий будинок з господарськими будівлями, який вказаний у технічному паспорті під літерою “А”, житлову прибудову “А1”, прибудову “а”, вбиральню “Д, Ж”,  сараї «Б, Е», колодязь “К”, хвіртку №2, огорожу № 1, інвентаризаційною вартістю 47775 грн. Після здійснення будівництва житлового будинку він був зданий до експлуатації згідно акту від 14.09.1967 року. Земельна ділянка на якій знаходиться будинок не приватизована.

18.03.1997 року ОСОБА_4 на випадок своєї смерті склала заповіт, яким заповіла все своє майно, де б воно не знаходилося та з чого воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті своєму сину ОСОБА_5.

26.02.2005 року ОСОБА_4 померла . На протязі шести місяців після смерті матері ОСОБА_5 не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом. Однак є таким, що спадщину прийняв, оскільки на момент смерті матері вони проживали разом за адресою сел.Кіровське, вул.Горького, 159, Дніпропетровського району/області. 30.10.2006 року ОСОБА_5 помер. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом, оскільки він є сином померлого.

У встановлений законом строк він звернувся  до державної нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті батька. Однак  звернувшись до БТІ Дніпропетровського району за витягом з реєстру права власності на майно, йому було відмовлено в реєстрації права власності на підставі того, що ОСОБА_4 при житті не оформила правовстановлюючий документ на житловий будинок.

А тому позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріальному порядку.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити.

Кіровська селищна рада надала листа про розгляд справи у відсутність їх представника.

Треті особи подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Вислухавши позивача,дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.

16.05.1962 року договором про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності, посвідченим державним нотаріусом Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори, бабусі позивача ОСОБА_4 надано в користування земельну ділянку, розташовану в сел.Кіровське Дніпропетровського району Дніпропетровської області по вул. Горького, 159(а.с.40-42).

На вказаній земельній ділянці ОСОБА_4 в 1965 році побудувала житловий будинок з господарськими будівлями, який вказаний у технічному паспорті під літерою “А”, житлову прибудову “А1”, прибудову “а”, вбиральню “Д, Ж”,  сараї «Б, Е», колодязь “К”, хвіртку №2, огорожу № 1, інвентаризаційною вартістю 47775 грн.(а.с.12-14).

Після здійснення будівництва житлового будинку він був зданий до експлуатації згідно акту від 14.09.1967 року(а.с.43-48).

18.03.1997 року ОСОБА_4 на випадок своєї смерті склала заповіт, яким заповіла все своє майно, де б воно не знаходилося та з чого воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті своєму сину ОСОБА_5(а.с.16).

26.02.2005 року ОСОБА_4 померла(а.с.9) .

На протязі шести місяців після смерті матері ОСОБА_5  звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом, але свідоцтво про право на спадщину не отримав( а.с.22-23) і 30.10.2006 року ОСОБА_5 помер(а.с.8).

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 , оскільки він є сином померлого, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1А.(а.с.11). Він на протязі 6 місяців після смерті батька звернувся до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини , але йому не може бути видано свідоцтво про право на спадщину за законом , оскільки КП БТІ Дніпропетровського району відмовило у видачі витягу з реєстру права власності на майно з причини того,що  ОСОБА_4 при житті не оформила правовстановлюючий документ на житловий будинок.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця та той з подружжя, хто його пережив.

Відповідно до ст.1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача слід задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10,11,57,60,215,218,223 ЦПК України, ст.ст.1216,1225,1261,1268,1269 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок  №159 загальною площею 46.4 кв.м., житловою 22.8 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами: а саме житловий будинок   (А), житлову прибудову “А1”, прибудову “а”, вбиральні “Д, Ж”,  сараї «Б, Е», колодязь “К”, хвіртку №2, огорожу № 1  по вул.Горького в сел.Кіровське Дніпропетровського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого 30 жовтня 2006  року.

   Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

        Суддя                                 Озерянська Ж.М.