УХВАЛА АПЕЛЯЦІЙНОГО   СУДУ  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

6 червня 2007 року                                                                                                     м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - Вотьканича Ф.А.,

суддів - Дідика В.М., Кондора Р.Ю.,

з участю прокурора - Сирохман Л.І.

захисника - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2.

та його представника - адвоката ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями старшого помічника прокурора Тячівського району, який брав участь у її розгляді судом першої інстанції, захисника засудженої-адвоката ОСОБА_4 і потерпілого ОСОБА_2. на вирок Тячівського районного суду від 7 лютого 2007 року.

Цим вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уроженка і мешканка АДРЕСА_1, з вищою освітою, вчитель Воніговської ЗОШ І-Ш ступенів, що має на утриманні дитину 1998 року народження, неодружена, несудима. засуджена за ч.1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підстав ст.ст. 75,76 КК України ОСОБА_5. звільнено від відбування покарання з випробуванням з трирічним іспитовим терміном та зобов»язано періодично з»являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи , не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу та повідомляти про зміну місця проживання , роботи або навчання.

Постановлено: запобіжний захід щодо ОСОБА_5. залишити підписку про невиїзд, речові докази: ніж і хустку знищити, аудіокасету з записом розмови збергігати при матеріалах справи, цивільний позов потерпілого задовольнити частково і стягнути з ОСОБА_5. 2 148, 5 гривень, витрачених ОСОБА_2 на придбання ліків, 5 370,8 гривень втраченого заробітку і 10 000 гривень моральної шкоди та на користь фінансового відділу Тячівської районної держадміністрації 825,7 гривень за лікуваня потерпілого .

Справа: № 274/2007

Категорія: 11

Головуючий у першій інстанції: Ляшко С.М.

Доповідач: Дідик В.М.

Як визнав доведеним суд першої інстанції, ОСОБА_5. 23 серпня 2004 року приблизно о 21 годині 30 хвилин в коридорі АДРЕСА_1 під час сварки з приводу розподілу майна, умисно кухоним ножем нанесла удар в ліву частину грудної клітки колишньому чоловіку -ОСОБА_2., спричинивши йому тяжке тілесне ушкодження.

В апеляціях:

помічник прокурора Тячівського району порушує питання про скасування вироку суду першої інстанції через невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину і просить постановити новий вирок;

захисник засудженої - адвокат ОСОБА_4 просить скасувати вирок, а справу закрити за відсутністю в її діях складу злочину;

потерпілий ОСОБА_2 також просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суддів. Посилається на те, що покарання є надто м»яким, а сума моральної шкоди, яку суд задоволив є невідповідною тим стражданням, які він зазнав.

Заслухавши доповідь судді, промови прокурора, потерпілого, його представника, які підтримали апеляції, виступ захисника ОСОБА_1, який просив апеляції прокурора та потерпілого відхилити, а апеляцію в інтересах засудженої задовольнити, вирок щодо неї скасувати за відсутністю в її діях складу злочину, перевіривши матеріали справи, доводи апеляції, апеляційний суд приходить до переконання, що вони до задоволення не підлягають з таких підстав.

Винність ОСОБА_5. у вчиненні злочину, за який її засуджено, при обставинах, наведених у вироку, повністю доведена перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема показаннями потерпілого ОСОБА_2., з яких вбачається, що 23 серпня 2004 року в Тячівському районному суді розглядалась цивільна справа за позовом засудженої про усунення перешкод у користуванні будинком, де вони вирішили підрахувати затрати по зведенню будинку для можливого вирішення спору мировою угодою. Повертаючись додому він випив бокал пива.

Ввечері, коли повернулась ОСОБА_5., з метою уточнення затрат по зведенню будинку та визначення суми, яку він може їй відшкодувати, викликав її в коридор . Оскільки вони не змогли дійти згоди, він через деякий час вирішив повернутись до себе в кімнату і коли повернувся, то відчув біль в ділянці грудей. Він затиснув рану рукою і вийшов на подвір'я, а позад себе почув як посипалось розбите скло.

Згідно висновку судово- медичної експертизи № 514 у ОСОБА_2. виявлено колото- різану рану в VI міжребір'ї по передньо- підпахвинній лінії, проникаюче поранення в плевральну порожнину з пошкодженням лівої легені та скрізним пораненням передньої стінки лівого шлуночка серця, які стали небезпечними для його життя, як в момент заподіяння, так і в подальшому й відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Поранення могло бути спричинено наданим на експертизу ножем. Удар лезом ножа мав напрямок знизу-вверх, зліва-направо та спереду - назад відповідно раневому каналу. На момент отримання тілесних ушкоджень руки потерпілого ймовірно були опущені вниз.

Таким чином, ушкодження потерпілому не могли бути спричинені при обставинах, вказаних підозрюваною /т.1 а.с. 132-133 /.

Згідно висновку судово - медичної експертизи № 513 у ОСОБА_5. на день огляду будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено /т.1 а.с. 130/.

Даючи оцінку показанням свідків, засудженої та потерпілого судом першої інстанції, з врахуванням обставин справи, підставно взято за основу показання останнього, оскільки такі узгоджуються із висновками судово - медичних експертиз. Зокрема, щодо місця та механізму нанесення удару ножем та відсутності у потерпілої тілесних ушкоджень, що спростовує і її показання щодо нанесення удару, коли потерпілий здавлював їй горло , тобто на наявність в його діях суспільно - небезпечного посягання та в її діях - правомірного захисту від такого.

За таких обставин, правильно встановивши фактичні обставини справи, належним чином оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вірно кваліфікував суспільно -небезпечні дії ОСОБА_5. за ч.1 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент їх заподіяння.

Із цих підстав апеляція в інтересах засудженої до задоволення не підлягає .

При обранні покарання щодо ОСОБА_5. судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Зокрема враховано й причину виникнення між бувшим подружжям конфлікту, що передував події і роль кожного в ньому і те, що на утриманні засудженої їхня неповнолітня дитина.

За наведених обставин призначене покарання є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів, а апеляції прокурора та потерпілого в тому числі й що стосується доводів потерпілого щодо цивільного позову з цих підстав до задоволення не підлягають .

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

апеляції старшого помічника прокурора Тячівського району, який брав участь у розгляді кримінальної справи судом першої інстанції, потерпілого ОСОБА_2 та захисника засудженої - адвоката ОСОБА_4. залишити без задоволення, а вирок Тячівського районного суду від 7 лютого 2007 року щодо ОСОБА_5 - без змін.