Справа № 2а-542/09/0114
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2009 року Нижньогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого – судді Чернецької В.В.
при секретарі - Круглик К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Нижньогірський справу за адміністративним позовом Нурлаєвої Усніє Аділівни до Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської РДА, Відділу освіти Нижньогірської районної державної адміністрації, про відшкодування витрат на сплату палива та електроенергії,
в с т а н о в и в:
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення витрат на опалення та освітлення житла. Свої вимоги позивач мотивувала тим, що вона з 01 вересня 1993 року працює викладачем англійської мови в Якимівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів та проживає у сільській місцевості, у будинку з пічним опаленням, тому на підставі тому на підставі ст.57 Закону України «Про освіту» просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської райдержадміністрації, компенсацію за комунальні послуги за 2007-2008 роки в сумі 1393,00 гривень.
Представник позивача та позивач в судове засідання не з’явилися, надали суду заяву в якій просять суд розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Представник відповідача – УПСЗН Нижньогірської РДА у судове засідання не з’явився, надав суду заяву в якій просить розглянути справу за його відсутності, а також надав суду письмові заперечення проти адміністративного позову. Свої заперечення мотивує тим, що відповідно до п.2 ОСОБА_1 КМУ від 31 березня 2003 р. N 426 „Про затвердження Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу” пільги на безкоштовне користування житлом з опаленням та освітленням надаються працівникам при умові, якщо розмір наданих пільг в грошовому еквіваленті разом з середньомісячним доходом пільговика за останні 6 місяців не повинен перевищувати величину доходу, яка дає право на соціальну податкову пільгу. В списках Відділу освіти Нижньогірської РДА за 2007-2008 роки, наданих в Управління праці та соціального захисту населення, позивача не було, тому Управління не виплачувало дану компенсацію. Разом з тим, у письмових запереченнях на позов представник відповідача наполягає на застосуванні судом першої інстанції наслідків пропущеного строку на звернення до суду.
Представник відповідача – Відділу освіти Нижньогірської районної державної адміністрації у судове засідання не з’явився з невідомої причини, про час та місце розгляду справи був повідомлений належно.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи разом із письмовими запереченнями представника відповідача, проаналізувавши усі наявні по справі докази у їх сукупності, суд вважає позов частково обґрунтованим та частково доведеним, виходячи з наступного
Відповідно до ч.4 ст. 57 Закону України "Про освіту" педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, держава відповідно до чинного законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.
Довідкою Якимівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів підтверджується, що позивач працює в школі викладачем англійської мови з 01 вересня 1993 року /а.с.8/. Згідно довідки Якимівської сільської ради Нижньогірського району АР Крим позивач проживає в сільській місцевості в будинку з пічним опаленням /а.с.7/.
Відповідно до п.2 2 ОСОБА_1 КМУ „Про затвердження Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу” педагогічні працівники мають право на безкоштовне користування житлом з опаленням та освітленням. Порядок надання пільг даним особам, затверджений ОСОБА_1 КМУ „Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати”.
У відповідності з п. ”а” ч.1 даної ОСОБА_1 медичні працівники, які проживають у сільській місцевості і селищах міського типу, відповідно до законодавства держава забезпечує безоплатне освітлення житла (квартири) у розмірі 30 кВт.год на місяць.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 1060-ХІІ доповнена реченням такого змісту: „Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням, передбачені абзацом першим цього пункту, надаються працівникам за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом працівника за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному КМУ”
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N10-рп/2008 зміни, внесені Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №107-VI від 28.12.2007 визнані неконституційними.
Пунктом 17 Інструкції № 10-07 встановлено, що безоплатні квартири з опаленням та освітленням надаються робітникам та проживаючим з ними членам сім’ї виконавчими комітетами сільських(селищних) ОСОБА_1 народних депутатів чи адміністрацією установ та організацій в натурі.
Відповідно до пункту 34 вищезазначеної Інструкції, паливо має бути безоплатно завезене до квартир робітників одночасно з завозом його до установ, але не пізніше 1 вересня.
Згідно з пунктом 35 Інструкції № 10-07 кошти, необхідні для сплати за квартири з опаленням та освітленням, передбачаються відповідно до кошторису відповідної установи та організації відповідно до статті 3 витрат „канцелярські та господарські витрати”
Пунктом 36 зазначеної Інструкції встановлено, що у випадку, коли безоплатна квартира з опаленням та освітленням робітникам фактично не була надана, їм виплачується грошова компенсація виходячи з норм та цін, діючих в даній місцевості.
Інструкція № 10-07 втратила чинність згідно з Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства культури та туризму України № 341/651/619/769 від 13.09.2006 року.
ОСОБА_1 Кабінету Міністрів України № 879 встановлені норми, згідно яких надаються пільги по оплаті житлово-комунальних послуг.
Згідно з пунктом 2 ОСОБА_1 Кабінету Міністрів України №256 головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих отримувачам, які мають право на відповідні пільги.
Пункт 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого ОСОБА_1 Кабінету Міністрів України №256 (далі - Порядок №256) встановлює, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких полежать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).
Відповідно до пункту 5 вищезазначеного Порядку Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 5 числа місяця, що настає за звітним періодом щодо пільг, передбачених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України №1060-ХІІ на придбання твердого і рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, до 22 числа місяця, що наступає за звітним щодо пільг, передбачених абзацом першим частини четвертої статті 59 Закону України №1060-ХІ1.
Згідно з пунктом 6 Порядку №256 фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі до 7 числа місяця, що наступає за звітним щодо пільг, передбачених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України №1060-ХІІ на придбання твердого і рідкого пічного побутового палива і скраплення газу та до 25 числа місяця, що наступає за звітним періодом для надання пільг, передбачених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України №1060-ХП.
Пунктом 8 Порядку №256 встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг та ведуть облік за видами пільг, передбачених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України №1060-ХІІ.
Відповідно до пункту 2 Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних, установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затвердженого ОСОБА_1 Кабінету Міністрів України №426 (далі Порядок №426) пільги педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам і працівникам культури надаються щомісяця шляхом зменшення плати за користування житлом з опаленням та освітленням. Розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом з середньомісячним доходом пільговика не повинен перевищувати величини визначеного відповідно до підпункту 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
Частиною третьою вищезазначеного Порядку встановлено, що видатки на відшкодування витрат за надані педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам і працівникам культури послуги провадяться відповідно до Порядку № 256.
Відповідно до пункту 5 Порядку №426 для відшкодування фактичних витрат пільговик подає в бухгалтерію установи копії квитанцій про оплату за користування житлом (квартирну плату), паливом, телефоном і за комунальні послуги у строк, за який здійснюється відшкодування (абзац другий пункту 2 цього Порядку), а також довідку про склад сім'ї (раз на рік). Для нарахування грошового еквівалента вартості послуг можуть використовуватися відомості у вигляді списків, довідок, даних на електронних носіях інформації, одержаних від житлово-експлуатаційних та інших підприємств і організацій, які надають послуги.
Згідно з пунктом 10 Порядку №426 установи проводять роботу з надання пільг, компенсацій і гарантій та організовують облік, систематизацію і зберігання інформації про пільговиків, надають їм консультації щодо порядку та умов надання пільг, зокрема, ті, в яких працюють педагогічні, щомісяця до 5 числа наступного періоду:
розраховують відповідно до пункту 9 цього Порядку розмір пільг, що
надаються працівникам;
розподіляють з відома працівників обчислені суми знижки з оплати
спожитих послуг між підприємствами і організаціями, що надають
послуги;
подають в установленому порядку органам праці та соціального
захисту населення, підприємствам і організаціям, що надають послуги,
відомості про працівників та розмір грошового еквівалента пільг.
ОСОБА_1 Кабінету Міністрів України № 1430 внесені зміни до Порядку №426, доповнено:
пункт 2 абзацом такого змісту: «Пільги педагогічним, медичним та
фармацевтичним працівникам і працівникам культури надаються щомісяця
шляхом зменшення плати за користування житлом з опаленням та
освітленням»,
пунктом 9-1 такого змісту: «У разі використання педагогічними,
медичними, фармацевтичними працівниками або працівниками культури права
на забезпечення твердим паливом установа розраховує відповідно до пункту 9
цього Порядку сукупний розмір щомісячного грошового еквівалента пільг за 12
місяців, що передують місяцю звернення та іншими».
Закон України № 19.94-IV встановлює та регулює правовідносини, що склалися у зв'язку з не фінансуванням з бюджету виплат, передбачених статтею 57 Закону України №1060-ХІІ.
Законом України № I994-IV визнаються кредиторською заборгованістю Державного бюджету України виплати, встановлені статтею 57 Закону України №1060-ХІІ (далі - виплати) в частині:
абзаци восьмий та десятий частини першої - у повному обсязі, що не були
нараховані або не були виплачені;
абзац перший частини четвертої - у повному обсязі оплати, якщо вона
здійснювалася самими працівниками, а не за рахунок відповідного бюджету.
Кредиторська заборгованість визнається за весь період, коли фінансування виплат зупинялося законом про державний бюджет на відповідний рік.
Кредиторська заборгованість Державного бюджету України визнається також у випадках, якщо виплати проводилися відповідним місцевим бюджетом у період, коли законом про державний бюджет вони зупинялися або проводилися відповідним місцевим бюджетом за рішенням суду.
Відповідно до статті 5 Закону № 1994-IV кредиторська заборгованість погашається працівникам помісячно разом з виплатою поточної заробітної плати.
Працівникам, які вийшли на пенсію, кредиторська заборгованість погашається за фактичний час роботи, і її сума враховується при обчисленні пенсії.
Поточні платежі виплачуються працівникам, які підпадають під дію цього Закону, з урахуванням вимог статті 57 Закону України №1060-ХІІ. Утворення заборгованості із зазначених виплат не допускається.
«Порядок погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки», затверджений ОСОБА_1 Кабінету Міністрів України №934 від 19.09.2005, визначає відповідно до Закону України № 1994-IV механізм погашення кредиторської заборгованості державного бюджету з виплати надбавок за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки особам, які у період із січня 1997 по серпень 2002 року працювали на посадах педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Порядок №679, визначає відповідно до Закону України № 1994-IV механізм погашення кредиторської заборгованості державного бюджету з виплат, установлених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України №1060-ХП щодо безоплатного користування житлом з опаленням і освітленням.
Відповідно до пункту 11 Порядку №679 заборгованість з виплат за тверде паливо нараховується за нормами, встановленими обласними державними адміністраціями для відповідної місцевості у відповідний період на домогосподарство.
Згідно з пунктом 12 Порядку №679 особа, яка має право на виплати, подає до закладу чи установи, де працює або працювала, заяву, документи, що підтверджують оплату відповідних комунальних послуг у вищезазначений період (крім документів, які підтверджують придбання твердих видів палива), а також довідки про призначення (не призначення) субсидії.
Відповідно до пункту 13 Порядку №679 заборгованість з виплат відображається у формах бухгалтерського обліку та фінансової звітності як кредиторська заборгованість державного бюджету з виплат, у тому числі здійснених з місцевих бюджетів на підставі рішень судів.
Пунктом 14 Порядку №679 виплату заборгованості особам, які мають право на такі виплати, здійснюють безпосередньо заклади чи установи відповідно до помісячних обсягів асигнувань.
Відповідно до пункту 2 Порядку №341/651/619/769 право на безкоштовне користування житлом з опаленням і освітленням мають педагогічні працівники, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу і перелік посад яких затверджено ОСОБА_1 Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» № 963 від 14.06.2000 (із змінами та доповненнями).
Пунктом 3.2 Порядку №341/651/619/769 розмір надання, пільг у грошовому еквіваленті разом з грошовими доходами пільговиків не повинен перевищувати величини визначеного відповідно до підпункту 6.5.1 п.6.5 статті 6 Закону У крон їй «Про податок з доходів фізичних осіб» доходу, який, дає право на податкову соціальну пільгу. Ця норма діяла до визнання її неконституційною - до 07.07.2007.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку №341/651/619/769 норми для забезпечення твердим паливом для опалення житла осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, затверджуються ОСОБА_1 міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах бюджетних асигнувань, передбачених на ці цілі. Місцеві органи влади мають право встановлювати збільшені норми на придбання твердого палива за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.
Системний аналіз вищезазначеного законодавства, дозволяє суду зробити висновок, що визначені в законодавстві пільги не мають грошового еквіваленту, крім компенсації за тверде паливо.
Відповідно до ОСОБА_1 Міністрів АР Крим № 165 від 01.04.2008 року „Про затвердження норм забезпечення твердим, рідким пічним побутовим паливом та зрідженим газом пільгових категорій громадян в 2008 році”, норма забезпечення твердим паливом для пільгової категорії громадян на одне домоволодіння становила 1 тонну на рік, вартістю 658 гривень.
Щодо інших витрат позивача по оплаті освітлення, то законодавством розроблений механізм по реалізації цих послуг шляхом компенсації відповідних витрат організаціями, які ці послуги надають і грошова компенсація цих послуг саме позивачу не передбачена.
Крім того, згідно зі статтями 99,100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод, інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Для захисту прав, свобод і інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які якщо не встановлено інше, обчислюються з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод і інтересів. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленим цим Кодексом.
Оскільки позивач звернувся до суду 04.03.2009 року, позовні вимоги мають бути задоволені частково в межах річного строку на звернення до суду, за період з березня 2009 року.
Доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду за захистом прав позивач не надав.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача – УПСЗН слід стягнути заборгованість за тверде паливо за 2008 рік.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги частково, суд вважає необхідним стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської РДА на користь позивача судовий збір в розмірі 44 гривни.
На підставі викладеного, керуючись ст. 57 Закону України "Про освіту", ОСОБА_1 Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 р. № 879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати», ОСОБА_1 Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256, ст. ст. 158, 159, 160, 161, 163 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
Позов Нурлаєвої Усніє Аділівни до Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської РДА, Відділу освіти Нижньогірської районної державної адміністрації, про відшкодування витрат на сплату палива та електроенергії, задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації на користь Нурлаєвої Усніє Аділівни заборгованість за тверде паливо за 2008 рік в сумі 658 (шістсот п’ятдесят вісім) грн.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської РДА на користь позивача судові витрати в сумі 44 (сорок чотири) гривни.
Постанова суду може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим через Нижньогірський районний суд АР Крим шляхом подачі у десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Головуючий: